Чому відмова від ідеї Мерца зашкодить Україні та що пропонують натомість Литва і Франція
Новини — Понеділок, 1 червня 2026, 16:00 —
Лист канцлера Німеччини Фрідріха Мерца до керівництва інституцій ЄС активізував дискусії про те, як змінити підхід до передвступної інтеграції держав-кандидатів, передусім України. В Києві ці пропозиції зустріли досить критично, побоюючись, що новий формат стане замінником повноправного членства.
"Європейська правда" детально публікувала і критику цих пропозицій, і статтю на їх захист, і пояснення офіційного Берліна.
Європейські експерти Стівен Блокманс і Майкл Емерсон вважають, що насправді ідеї Німеччини можуть бути досить цінними.
Їхні пояснення – в статті Від Литви до Німеччини: хто ще пропонує Україні новий шлях до ЄС та що за цим стоїть. Далі – стислий її виклад.
Очікується, що переговори про вступ України в галузі верховенства права та інституцій цивільної безпеки розпочнуться ще до червневого засідання Європейської ради. Цьому передуватимуть технічні консультації між Будапештом і Києвом щодо прав угорської меншини.
Втім (і автори цієї статті наголошують про це за кожної нагоди), переговори про вступ слід було би розпочинати відкриттям усіх 35 переговорних розділів якнайраніше. Тоді готовність до членства можна було б оцінювати комплексно та винагороджувати Україну поступовим розширенням доступу до політик, інституцій та фінансування ЄС щоразу, коли Київ досягає певного порогового показника.
Та нині багато говорять про поетапний вступ.
Такий формат щодо всіх країн-кандидатів, які розпочали переговори про членство, передбачений трьома окремими пропозиціями трьох держав-членів, які циркулюють з квітня – Франції, Німеччини та Литви.
Щоб продемонструвати тверду рішучість щодо розширення ЄС, у французьких пропозиціях прописано "статус інтегрованої держави" ("integrated state status"), що охоплює поступове розширення представницьких прав кандидатів у інституціях та доступ до політики ЄС на передвступному етапі.
Також пропонується доступ "до всіх програм фінансування, відкритих для третіх країн, за умови, що кандидати досягли достатнього прогресу щодо фундаментальних питань".
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у своєму листі до лідерів ЄС фокусується на Україні, якій пропонує "асоційоване членство", що є слабшим терміном, ніж французька пропозиція, оскільки Україна вже має Угоду про асоціацію з ЄС.
Однак німецька пропозиція йде набагато далі стосовно доступу до інституцій ЄС ще до офіційного вступу. Зокрема, йдеться про повну участь (хоча й без права голосу) у засіданнях Євроради та Ради ЄС, призначення асоційованого комісара (без сфери відповідальності), асоційованих депутатів Європарламенту (без права голосу) та асоційованого судді Суду ЄС.
На думку Берліна, відмінність України від інших країн-кандидатів полягає, по-перше, в "особливій ситуації", в якій вона опинилася через Росію, а по-друге – в часових обмеженнях і потребі швидко зміцнити позиції України у майбутньому мирному процесі.
Варто зазначити, що ані у французькому, ані у німецькому документах не згадується про ідею поширити принцип голосування кваліфікованою більшістю в Раді ЄС на проміжні етапи процесу вступу – хоча ця ідея вже роками просувається кількома аналітичними центрами.
Натомість ідея зміни принципу голосування є у неофіційному документі, який пропонує Литва. Утім, інші держави-члени поки що його не підтримали.
Загалом пропозиція Литви про статус "держави у процесі вступу" приваблива і заслуговує на серйозний розгляд. Про це – у повній версії статті.
Європейські експерти попереджають, що навіть право висловлюватися в ЄС по темі дасть Україні змогу впливати на рішення та законодавство ЄС. У системі, побудованій на консенсусі, а не на голосуванні більшістю, наявність місця за столом переговорів може мати таке ж значення, як і право голосу.
Вони наполягають, що це не відсилає країни-кандидати до "кімнати очікування", а слугує важливим орієнтиром на офіційному шляху до повноправного членства.
Докладніше – в статті Стівена Блокманса і Майкла Емерсона для "Європейської правди" Від Литви до Німеччини: хто ще пропонує Україні новий шлях до ЄС та що за цим стоїть.