Чи буде успішним саміт Україна-ЄС? Очікування експертів та пріоритети євроінтеграції

Середа, 29 вересня 2021, 18:55 — , , Європейська правда
Фото пресслужби президента України
Володимир Зеленський під час 22-го саміту Україна-ЄС. Брюссель, 6 жовтня 2020 року

12 жовтня у Києві відбудеться саміт Україна-ЄС – щорічний захід, на якому найвищі посадовці обох сторін за закритими дверима обговорюють здійснене та встановлюють нові пріоритети для співпраці та європейської інтеграції нашої держави.

Але як зрозуміти, чи став саміт успішним?

Про головне символічне досягнення відомо наперед: на саміті Україна та ЄС нарешті підпишуть Угоду про спільний авіаційний простір (її ще називають Угодою про "вільне небо"), парафовану ще у 2013 році, за часів Януковича. Сім років ЄС відкладав її через суперечку Британії та Іспанії щодо статусу аеропорту Гібралтару; вирішити цю проблему вдалося лише після Brexit, і до здобутків останнього року це підписання точно не зарахуєш. "Зважаючи, що угода була парафована дуже давно, тепер можна сподіватися на дуже швидке її виконання - сторони мають бути до цього готові. Сподіваємося, що до 2023 року буде прийняте рішення про завершення першого періоду лібералізації та початок другого",- відзначає директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан.

Зважаючи на це, потрібні інші критерії оцінки саміту та й загалом розвитку відносин України та ЄС. Щоби знайти їх, понад 20 експертів з 15 аналітичних центрів та громадських об’єднань спільними зусиллями визначили ці показники, а також середньострокові завдання у виконанні Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та пріоритети її оновлення

Ми публікуємо повний текст цього документа, а також його англійську версію, яку передамо до Брюсселя та до представництва ЄС в Україні; втім, цей документ є доволі технічним і зацікавить радше фахівців або тих, хто прагне розібратися у деталях.

Тому нижче ми подаємо також короткий виклад ключових позицій, які дозволять оцінити очікування у відносинах з Євросоюзом, а також пояснюють, чого чекати від саміту. Ви можете також продивитися відеовиклад дискусії між експертами та посадовцями з цього приводу, що відбулася в Українському кризовому медіацентрі (є також повний запис дискусії українською та англійською).

Політика і навколо неї

Ті питання співпраці з ЄС, які у нас зазвичай називають "політичними", мовою Угоди про асоціацію мають офіційну назву "Юстиція, свобода, безпека".

Сюди входять також дві суміжні сфери, які останнім часом стали справді визначальними для відносин України з ЄС – це реформа системи правосуддя та протидія корупції. Однак Угода про асоціацію з цих питань містить лише загальні слогани та фрази – з мінімумом конкретики, без можливості оцінити прогрес України тощо.

Річ у тім, що переговори щодо Угоди про асоціацію завершилися 10 років тому, ще за Януковича – тобто в іншій реальності. А тому у ній немає ані плану дій, ані індикаторів для оцінки судової реформи. Але чому б Євросоюзу не вчинити творчо і не зробити базою для оцінки так звану "дорожню карту G7" щодо судової та антикорупційної реформ?

Саме це пропонують експерти.

Домовитися про це Київ і Брюссель могли би вже зараз, до саміту. Так, це накладає на Україну додаткові зобов’язання щодо реформи – але ж Київ (принаймні на словах) і сам каже, що хоче її провести.

До слова, у цьому питанні очікування експертів та українського уряду дещо розійшлися.

"До нас не надходило пропозицій щодо закріплення дорожньої карти G7. У заяві будуть основні принципи цього документа, але навряд чи буде посилання на власне дорожню карту", – пояснила Наталя Форсюк, новопризначена директорка Урядового офісу з координації євроінтеграції.

Друга рекомендація експертів – більш довгострокова, що може бути втілена лише за кілька років. Вони рекомендують ЄС запровадити регулярне вимірювання прогресу судової реформи та боротьби з корупцією, моніторинг виконання УА за допомогою методології EU Justice Dashboard та EU Rule of Law Report, тобто інструментів, які застосовуються лише для держав-кандидатів та членів ЄС, а отже, це дуже амбітна мета.

"Так, це непросто, – визнає директор Європейської програми МФ "Відродження" Дмитро Шульга. – Проте це потрібно, якщо ми хочемо довести правомірність своїх претензій на здобуття членства в ЄС".

Міграція та кордони

Безвіз не є частиною Угоди про асоціацію, тому рекомендації експертів не зачепили останні події навколо так званого "механізму призупинення", які дехто (помилково!) сприйняв як загрозу українському безвізу.

(Примітка ЄП: ми вже готуємо статтю про те, що відбувається у цій сфері, тож слідкуйте за новими публікаціями, буде цікаво!)

Втім, є також важлива проблема, яка стосується перетину кордонів і, на переконання експертів, має бути винесена на саміт.

Це – питання спільного прикордонного контролю на наземному кордоні між Україною та державами ЄС. Київ давно домагається його запровадження, що має суттєво спростити перетин кордону мандрівниками та, за нормальної організації роботи, дозволить розвантажити пропускні пункти. Втім, переговори є безуспішними – Україна отримує непевні відповіді з Брюсселя та від держав-членів, які кивають один на одного. Експерти пропонують багатосторонній формат, який може дозволити вийти з зачарованого кола.

Заступник глави офісу президента Ігор Жовква, що був на презентації документа, підтримав цю ідею.

Торгівля

Угода про асоціацію – це передусім торгівля, тому в цій сфері Україна має низку інтересів. Це, зокрема, тарифна лібералізація (розширення квот на безмитний експорт до ЄС або зниження мит), а також приєднання до Угоди про оцінку відповідності й прийнятності промислових товарів (АСАА, відома за назвою "промисловий безвіз") та зняття бар’єрів для окремих груп харчового експорту.

Ми чекаємо, що на саміті сторони офіційно підтвердять готовність розпочати відповідний діалог, і це саме по собі буде успіхом. Ігор Жовква оптимістичний щодо цього – є очікування, що консультації з цього приводу розпочнуться вже цього року. Серед іншого, Україна може підняти питання створення додаткових квот на експорт органічної продукції – така ініціатива є у переліку експертних рекомендацій та може зустріти розуміння в ЄС, бо на європейському ринку є дефіцит "органіки".

І якщо до 2023 року тарифний перегляд відбудеться, це буде дуже добрим результатом.

У питанні АСАА успіх ще ближчий.

У експертів є очікування, що до 2023 року "промбезвіз" охопить першу групу товарів та буде ухвалене рішення про розширення сфери його застосування.

Також серед амбітних сподівань на найближчі роки – спрощення експорту з України до ЄС для харчової та сільгосппродукції через визнання еквівалентності для низки категорій сільськогосподарських товарів.

Також пріоритетами роботу уряду на найближчі кілька років має стати приєднання України до європейської спільної транзитної системи, домовленості про розширення доступу до ринків державних закупівель у ЄС тощо.


Енергетика та екологія

Україна ще має знайти своє місце у форматі Європейського зеленого курсу. Це має відкрити для Києва доступ до коштів на фінансування "зеленого переходу" та декарбонізації. Надзавдання – гарантувати, що до українського експорту до ЄС не буде застосований так званий "вуглецевий податок", яким Єврокомісія планує обкладати товари з держав, що мають зависокий рівень викидів парникових газів.

Щоправда, на думку президента DiXi Group Олени Павленко, яка також є співавторкою експертних рекомендацій, наразі у ЄС не налаштовані йти назустріч Україні. Тож завдання, яке стоїть перед Києвом, справді не з простих.

На жовтневому саміті Україна-ЄС не варто чекати проривів у цій сфері. Максимум – принципова домовленість про підготовку "дорожньої карти" участі України в Європейському зеленому курсі.

Так само непрості завдання стоять перед Києвом у секторі енергетики.

Але зважаючи на те, що наша держава, та й уся Європа, напередодні опалювального сезону стоять перед масштабною енергетичною кризою, Україні тут треба діяти активно. Навіть агресивно.

...і не лише

Серед інших пріоритетів варто виділити поступове приєднання до Єдиного цифрового ринку ЄС.

Також - хоч цього і немає в офіційному документі - від експертів звучить рекомендація вже зараз розпочинати переговори про оновлення Угоди про спільний авіаційний простір, піднявши це питання фактично відразу після довгоочікуваного підписання документа. За сім років очікування ця угода не повністю відповідає очікуванням українського бізнесу.

Показово, що сміливі експертні плани не лякають владу.

Навіть більше, за оцінкою заступника керівника Офісу президента Ігоря Жовкви, спільна декларація, підписана за результатами саміту, обіцяє бути дуже амбітною.

За його словами, у спільній заяві буде чітко закріплено здатність України до подальшої інтеграції у внутрішній ринок ЄС, буде зафіксована оцінка досягнення цілей Угоди про асоціацію, що здійснені Україною та Євросоюзом.

"У спільній заяві це ті положення, які будуть визнавати європейські прагнення  і європейський вибір України. Також будемо намагатися, щоб положення, які стримують європейську інтеграцію, не знайшли відображення у заяві", – заявив Жовква, натякаючи на згадку про нідерландський референдум, яка досі з’являлася у кожному рішенні самітів.

Менш ніж за два тижні у нас буде можливість оцінити реалістичність цих очікувань.

А визначені експертами амбітні критерії дозволять оцінити успішність саміту Україна-ЄС. Втілення у рішенні саміту принаймні половини з них свідчитиме, що зустріч лідерів виявилася справді продуктивною.

Автори тексту: Сергій Сидоренко, Юрій Панченко

"Європейська правда" висловлює вдячність Вероніці Мовчан (Інститут економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД) та Дмитру Шульзі (Міжнародний фонд "Відродження"), що брали участь у координації роботи над документом, формулюванні та редагуванні пріоритетів.

У доопрацюванні та рецензуванні документа також взяли участь такі експерти: 

Любов Акуленко, Український центр європейської політики; Євген Ангел, ІЕД; Наталя Андрусевич, РАЦ "Суспільство і довкілля"; Степан Берко, фундація DEJURE; Олександра Бетлій, ІЕД; Андрій Бутін, ІЕД; Михайло Гончар, "Стратегія ХХІ"; Ірина Коссе, ІЕД; Віталій Кравчук, ІЕД; Павло Кравчук, "Європа без Бар’єрів", Вікторія Куликова, Європейська Бізнес Асоціація; Володимир Лапа, Український клуб аграрного бізнесу; Іван Лахтіонов, Transparency International Ukraine; Дмитро Лур’є, Європейська Бізнес Асоціація; Роман Ніцович, DiXi Group; Лілія Олексюк, "Інформаційна безпека та інформаційні технології"; Олена Павленко, DiXi Group; Оксана Приходько, "Європейська Медіа Платформа"; Марія Репко, Центр економічної стратегії; Ірина Сушко, "Європа без Бар’єрів"

Ви можете прочитати також повний текст документа, а також його переклад англійською.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua