“Україна увійде до наступної хвилі розширення ЄС”. Програмна промова міністра Кулеби

Четвер, 21 жовтня 2021, 16:32 — міністр закордонних справ
Фото прес-служби МЗС

У четвер 21 жовтня у Києві розпочався Форум асоціацій, організований центром "Нова Європа" та фондом "Відродження", що зібрав посадовців та експертів з держав "Асоційованого тріо" - України, Молдови та Грузії.

Один з виступів на ньому - промова міністра закордонних справ Дмитра Кулеби - мав особливу вагу. По суті, це була програмна промова очільника МЗС, що визначає стратегію у відносинах нашої держави із ЄС та сусідами у нашому регіоні.

"Європейська правда" переклала українською та публікує його текст, із незначними скороченнями.

****

Попередній Форум асоціацій відбувся у Києві 2019 році – але зараз це, чесно кажучи, сприймається, немов "у минулому житті". 

І не лише через коронавірус. 

За ці два роки змінилося дуже багато. Перед нами постали нові виклики – і глобальні, і регіональні. Виникли нові проблеми та нові загрози. 

Водночас, ми за цей час заново навчилися солідарності, сформували нові альянси, розвинули нові стратегії та окреслили нові підходи у зовнішній політиці, щоб сприяти нашій європейській інтеграції. 

Повторюся, наш світ змінила не лише пандемія COVID-19. Нині наш регіон проходить етап фундаментальних змін. 

Баланс сил у світі змінюється прямо зараз, і нам слід працювати над тим, щоб зміни були на нашу користь. 

"Східне партнерство" вже не те, яким було раніше – і це вже доконаний факт. 

За цей час відбулася війна між Вірменією та Азербайджаном. Білорусь зіслизнула ще далі з європейського шляху, прямо в руки до Путіна. Спроби Росії використовувати природний газ у якості зброї суттєво посилилися. 

Та й не лише "Східне партнерство", а й увесь так званий "пострадянський простір" вже не такий, як був раніше. Я навіть вважаю, що більше не існує такого поняття як "пострадянський простір". Траєкторії країн цього регіону надто довго є занадто різними. А останні два роки продемонстрували, що цивілізаційні розбіжності між групами цих країн лише поглиблюються, і вже мало підстав для того, щоб розглядати увесь цей регіон через єдиний об’єктив.  

Міжнародні відносини зайшли у період фрагментації і, на жаль, антагонізму. Одного дня він скінчиться. Але вихід з цих сипучих пісків супроводжуватиме також зміна традиційних альянсів. 

Як усім нам відомо, кризи приносять з собою не лише загрози, а й можливості.  

Ми розуміли, що ці виклики насуваються та розгортаються, тому без зволікань вдалися до рішучих, сміливих, проактивних кроків, щоб пом’якшити проблеми та прокласти наш євроінтеграційний та євроатлантичний курс також у часи змін. 

Ось що відбулося за останні два роки. 

Україна отримала статус Партнера з розширеними можливостями НАТО. 

Ми створили три нових регіональних альянси: "Люблінський трикутник" з Польщею та Литвою, "Асоційоване тріо" з Грузією і Молдовою, "Квадригу" з Туреччиною, "Кримську платформу" з 46 державами та міжнародними організаціями. 

Україна підписала чотири декларації про визнання європейської перспективи з країнами-членами ЄС, і найближчим часом підпише ще три.

Це не просто окремі дипломатичні ініціативи. Усі вони є частиною нової, амбітної, зрілої зовнішньої політики України. Нагадаю, цього року ми – вперше за 30-річну історію незалежної України – схвалили Стратегію зовнішньої політики. Регіональні альянси та проактивна політика України у Чорноморському регіоні відображені у цьому документі. Стратегія чітко веде Україну до поставлених цілей, навіть у нинішні часи глобальної нестабільності, регіональних викликів і, як я вже казав, антагонізму, що паралізує великі усталені блоки країн.  

Додаткові гнучкі регіональні альянси – це новий тренд у міжнародних відносинах. 

А Україна з "Люблінським трикутником", "Асоційованим тріо", "Квадригою" і "Кримською платформою" не просто наслідує тренд – ці альянси значно ефективніші, аніж традиційні старі, тому що вони об’єднують країн-однодумців довкола дуже практичних завдань і кроків у їхньому регіоні. Коли члени такого альянсу мають спільне бачення минулого, теперішнього і майбутнього, це дозволяє їм швидко приймати рішення і діяти ефективно, натомість великим усталеним блокам знадобились би місяці для того, щоб обміркувати і згладити розбіжності у своїх позиціях. 

І в багатьох випадках вони, на жаль, великі альянси не досягають бажаних результатів. 

Сьогодні, зі зрозумілих причин, я хотів би звернути особливу увагу на "Асоційоване тріо". 

Ми разом з моїм грузинським та молдовським колегами створили цей формат міжнародної співпраці 17 травня цього року у Києві. 

Ідея об’єднати зусилля України, Грузії та Молдови у межах "Східного партнерства" пройшла довгий шлях – від того, що її мало не цілковито відкидали у Брюсселі, до того, що її зрештою прийняли як нову реальність

Я радий, що нам вдалося подолати цей скептицизм. 

Лише кілька днів тому, 12 жовтня, Україна приймала 23-й саміт з ЄС – і "Асоційоване тріо" вперше знайшло відображення у спільній заяві саміту. 

Хочу наголосити, що "Асоційоване тріо" лише посилює стратегічну важливість "Східного партнерства", а не послаблює її. Принцип диференціації у цій ініціативі є рушійною силою, а не перешкодою. "Асоційоване тріо" не закрите для інших партнерів – ми прагнемо ділитися своїм досвідом з іншими і мотивувати їх наслідувати наш приклад і наші євроінтеграційні кроки. Ми віримо, що наш успіх надихне інших і стане потужною трансформаційною силою для регіону...

Угоди про асоціацію з ЄС України, Грузії та Молдови стали найамбітнішими угодами з тих, що Євросоюз будь-коли укладав з іноземними партнерами. 

Але тепер ми підійшли до розмірковувань про те, чи досягаються цілі нашої Угоди про асоціацію; про те, що у ній потрібно поліпшити. Ми думаємо над тим, як додатково посилити наші інтеграційні амбіції, щоб повністю втілити потенціал асоціації. 

Такого не було у відносинах ЄС з жодною іншою партнерською країною. 

Україна прямує пліч-о-пліч з Євросоюзом у міжнародній та безпековій політиці, залишається надійним партнером ЄС на міжнародних майданчиках, робить важливий внесок у безпеку Європи.

Ми стали близькими і важливими торговельними партнерами одне для одного, тому працюємо над подальшим розвитком вільної торгівлі. Наступний важливий крок –  Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА), що створить нові можливості для наших підприємців. 

Ми зацікавлені у розширенні своїх зобов’язань в пріоритетних для ЄС напрямках, як-то Європейський зелений курс, єдиний цифровий ринок та Енергетичний союз. 

Йдеться не просто про координацію наших дій з цими амбітними політичними лініями – ми готові робити свій внесок для їхнього успішного втілення. 

Інше важливе питання – водень. ЄС визначив Україну як пріоритетного партнера у постачанні цього нового енергоресурсу до європейських споживачів. У нас є відповідні ресурси, політична воля та амбіції перетворити Україну на ключового постачальника "зеленого" водню до ЄС. 

Вже є перші проєкти і, за оптимістичним сценарієм, до 2024 року ми зможемо запустити перші експортні постачання. "Зелений" водень – це питання стратегії. Ми не боїмося ступати на "незвідану землю". Зовнішню політику чинного президента Зеленського визначає одне слово – це "амбіції". Президент встановлює дуже амбітні цілі. І це єдиний спосіб досягти великих, амбітних результатів. 

Серед результатів 23-го саміту Україна-ЄС я хочу окремо згадати домовленість поступову інтеграцію України до єдиного ринку ЄС. Рік тому це не видавалося можливим. Я також радий привітати нас усіх з підписанням Угоди про спільний авіаційний простір. Ці події свідчать, що наші амбітні цілі – абсолютно досяжні, якщо ми ретельно працюємо тут, в Україні, а також – якщо сам ЄС підходить до відносин з Україною конструктивно та амбітно.

Нам ніколи не бракувало скепсису щодо європейського успіху України – і всередині країни, і ззовні. 

Під сумнів ставили і підписання Угоди про асоціацію, і початок безвізу, і "відкрите небо", і так далі. Завжди були ті, хто сумнівалися. 

Але у нас немає сумнівів – ми розуміємо, куди йдемо. Цей скепсис лише мобілізує наші зусилля, спонукає нас бути ще більш проактивними і цілеспрямованими. Ми завжди вірили у свою справу – і продовжимо вірити в неї. 

Європа не може бути завершеним проєктом без України, і Україна не може стати завершеним проєктом без Європи. Українська ідентичність є частиною мозаїки європейських ідентичностей. І я радий, що все більше європейських країн та лідерів сприймають Україну як одного з-поміж себе.

Нам потрібен чіткий сигнал про те, що наші амбіції мають значення, що наші європейські прагнення вітаються, що наші реформи є системними – у тому сенсі, що вони є внеском у пан’європейський правовий порядок. 

Мета членства у ЄС закріплена у нашій Конституції, і цей процес незворотній. 

А наступна хвиля розширення ЄС матиме назву "Асоційоване тріо"

Ми розуміємо, що кожна нова хвиля розширення стає все більш вимогливою і потребує все більше часу. Ми реалізуємо амбітні реформи у дедалі складніших обставинах. Але відданість цим зусиллям потребує наявності чіткої цілі. 

Тому наше ключове очікування від ЄС – надання Україні європейської перспективи. Для цього рішення потрібна лише політична воля Європейського Союзу, без інституційних зобов’язань. Але це зіграє дуже важливу роль.

По-перше,
чітка європейська перспектива стане величезною мотивуючою та трансформаційною силою для України. І хочу нагадати, що жодна центральноєвропейська країна з 1989 року не досягла успіху, не бачивши дуже чіткої перспективи та обіцянки членства в кінці свого шляху трансформацій. 

По-друге,
це значно посилить стабільність у нашій частині Європи. Тут поділяють європейські цінності і вважають себе частиною європейської родини. І ЄС потрібно діяти активно й амбітно, щоб уникнути ситуації, коли тут почнуть закріплюватися інші сили.  

По-третє,
це покладе край безглуздим спробам Кремля змінити європейський вибір України і переконати українців, що їх не хочуть бачити у ЄС. Це один з найбільш розповсюджених російських наративів в Україні і ми повинні спільно працювати над тим, щоб люди продовжували вірити, щоб вони бачили, що Європа нас кличе.  

З огляду на це, ми вдячні Естонії, Литві, Латвії та Польщі, які офіційно визнали європейську перспективу України та погодилися, коли настане час, підтримати нашу заявку на членство у ЄС. 

Я переконаний, що коло країн ЄС, які готові визнати можливим майбутнє членство України – а також Молдови та Грузії – буде постійно розширюватися. 

І насамкінець: нам потрібно позбуватися наративів на кшталт "ми надто великі", "надто рано", "надто складно". Європейська перспектива має бути у нашому спільному списку завдань. 

А що, якби батьки-засновники Європейського Союзу тоді сказали "Ні, це надто амбітно, надто складно. Ще занадто рано об’єднувати європейські країни, давайте зробимо це пізніше, давайте зачекаємо, давайте не ризикувати"? 

Що, якби Роберт Шуман сказав "Ні, гадаю, ми ще не готові"? 

Сьогоднішньої дискусії в такому разі не було би! 

"Асоційоване тріо" потрібне нам як рушійна сила, і це чіткий меседж для Європейського Союзу, що ці три країни – не просто сусіди, а значно більше. Що вони – частина пан’європейської родини.

Три наші країни є потужною проєвропейською силою у нашому регіоні. Ми просуваємося на своєму європейському шляху попри усі внутрішні виклики чи зовнішні загрози. 

"Асоційоване тріо" з’явилось, щоб існувати й далі. Це – частина нової реальності. 

Прем’єрміністри країн "тріо" проводитимуть телефонні розмови та будуть обговорювати підготовку до саміту "Східного партнерства". 

Я переконаний, що період глобальної нестабільності, фрагментації та антагонізму у міжнародних відносинах одного дня скінчиться. І це буде також день, коли місце України як частини західного світу буде закріплене інституційно: чи то буде членство у ЄС, чи у НАТО чи інший спосіб інтеграції до Європи, доступний у той момент.

Втім, безпека, процвітання та свобода України – це не те, що лежить десь за кордоном. Вони тут, у нас. Ми не можемо і не повинні чекати, доки хтось вирішить наші проблеми чи побудує нам світле майбутнє. Це те, що ми можемо зробити – і вже робимо прямо зараз.  

Євроінтеграційний шлях передусім допомагає нам розвивати Україну. Євроінтеграція – це не лише мета, це також інструмент. 

Як кажуть, "найкращий спосіб передбачити майбутнє – це створити його". Ми зараз створюємо європейське майбутнє для України, європейської держави, завдяки нашій проактивній зовнішній політиці. 

І ми не зійдемо з цього шляху. 

Дмитро Кулеба, 

21 жовтня 2021 року

Київ, Форум асоціацій (4th Associacion exchange forum)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua