Атака на прем'єра: як Польща оновлювала уряд і які наслідки це матиме

Середа, 27 жовтня 2021, 15:00 — ,
Фото: Jakub Kaminski/East News
Конфлікт із ЄС збільшив вразливість польського прем'єра. На фото - Матеуш Мовавецький після зустрічі з представниками місцевого самоврядування. Варшава 26 жовтня 2021 року

26 жовтня в Раді міністрів Республіки Польща відбувся процес зміни міністерських портфелів.

І хоча це вже п’ята реконструкція чинного уряду, чиїм головою є Матеуш Моравецький, втім, цього разу передача міністерських портфелів відбувалася у як ніколи складній ситуації для партії влади "Право і справедливість".

Величезними зусиллями вдалося врятувати коаліцію від повного розпаду, суттєво погіршилися відносини з ЄС (і не лише з ним), загострилися конфлікти всередині уряду.

Дійшло до того, що ротація уряду мала дати відповідь, чи не замислили у "ПіС" оголосити позачергові парламентські вибори.

Тож варто детальніше поглянути, що відбувається всередині польської влади і які наслідки можуть мати ці урядові зміни.

Шанс на перевибори

Чи не піде Польща на дострокові парламентські вибори? Це питання особливо загострилося пару тижнів тому.

Підставою для цього, за інформацією польських ЗМІ, стала нарада з однопартійцями лідера найбільшої опозиційної партії "Громадянська платформа" Дональда Туска.

За інформацією ЗМІ, Туск заявив, що ніколи не довіряв чуткам про можливі перевибори, але зараз має інформацію, що це цілком реальний сценарій. За його словами, дострокові парламентські вибори можуть пройти навесні наступного року – цей період відкриває для "ПіС" вікно можливостей для збереження більшості.

Про дострокові вибори до польського парламенту також неодноразово говорить колишній співкоаліціант Ярослава Качинського, лідер партії "Згода" Ярослав Говін.

"Матеуш Моравецький та інші лідери "ПіС" чудово знають, що їхня політика призведе до глибокого скорочення бюджету. Тому вважаю, що Ярослав Качинський схильний провести вибори навесні наступного року. Коли правда про стан бюджету дійде до громадськості, "ПіС" не матиме шансів на перемогу у 2023 році", — заявив наприкінці літа ексміністр економіки Говін.

Логіка в цьому твердженні така: соціальні виплати, заплановані "ПіС" у найближчі місяці, здатні підняти рейтинги влади, проте ненадовго. Натомість надалі партію влади чекатиме погіршення рейтингів через погіршення відносин з Євросоюзом (в першу чергу – через скандальне рішення про невиконання законів ЄС, що суперечать польській конституції).

Переважна більшість поляків підтримує членство у ЄС, а отже, у конфлікті з Брюсселем вони можуть стати не на бік польської влади.

Відповідно, весна наступного року має стати останнім шансом влади провести перевибори та зберегти більшість. Не виключено, що наступного разу такий шанс випаде дуже нескоро.

На підтримку аргументу про швидкі перевибори грала заява лідера "ПіС" Ярослава Качинського про готовність піти з посади віцепрем’єра. Це трактувалося як бажання зосередитися на партійній роботі – ще один доказ на користь перевиборів.

Мистецтво урядових компромісів

Втім, аналіз урядових ротацій свідчить про протилежне – у коаліції зробили все можливе, щоб уникнути дострокових виборів.

І питання не в тому, що Ярослав Качинський зберіг урядову посаду. І це в ситуації, коли, згідно з соціологічними опитуваннями, його роботу в уряді негативно оцінюють 60% поляків (позитивно – лише 27%). 

Урядові зміни були спрямовані насамперед на те, щоб задовольнити нові центри впливу всередині коаліції. Нагадаємо, що у серпні у відставку з уряду пішов віцепрем’єр Ярослав Говін. А одночасно коаліцію покинула його партія "Згода".

Це створювало ризики дострокових виборів – без депутатів "Згоди" коаліція втрачала більшість у Сеймі.

Втім, влада уникла гіршого для себе сценарію – більша частина депутатів "Згоди" вирішила залишитися у коаліції. Проте, розуміючи свою значущість, вони вимагали посилення своїх позицій в уряді. І цей шантаж у них вийшов.

Зокрема, щоб задовольнити апетити колег, "ПіС" довелося піти на відновлення міністерства спорту. Рік тому його ліквідували через низьку ефективність.

Проте за рік ситуація змінилася і потреба у міністерстві знову з’явилася. Його керівником став Каміль Бортнічук – близький соратник Адама Белана, лідера Республіканської партії, що складається з тих депутатів "Згоди", що залишилися у коаліції.

До речі, посаду заступника міністра спорту отримав Лукаш Мейза — депутат від Любуського воєводства, який постійно підтримує ініціативи "ПіС" у парламенті.

Втім, таке призначення викликало неабиякий жах у лавах політсили Качинського. Зокрема, через проблеми Мейзи з поданням повних декларацій про майно. Проте, враховуючи політичні обставини, виходу в Качинського не було…

Прем’єр зі "звуженими" можливостями

Втім, нинішня реконструкція польського уряду запам’яталася не лише поступками для "беланістів".

Ще один новий тренд – заміна урядовців, що вважаються людьми чинного прем’єра Матеуша Моравецького.

І це не лише урядовий тренд. Кілька тижнів тому у ЗМІ з’явився лист із переліком осіб, що завдячують своїми посадами Моравецькому. І відразу після цього почалося звільнення цих людей.

В першу чергу таке "очищення" відбувалося у державних компаніях – вважається, що там позиції Моравецького були особливо сильними. Найгучнішими стали відставки серед керівництва найбільшого банку країни – PKO BP.

А згодом дійшла справа й до лояльних до Моравецького міністрів.

Серед них: міністерства клімату (Міхала Куртику, який не зумів вирішити конфлікт із Чехією навколо копальні "Турув", замінить Анна Москва), а також розвитку і технологій (його очолить Пьотр Новак).

Ще одна втрата для Моравецького – очільник міністерства сільського господарства. На місце Гжегожа Пуди прийшов ексміністр Генрик Ковальчик. Характерно, що останній пішов із міністерської посади через конфлікт із Качинським, не підтримавши його ініціативу "П’ятірка для тварин".

Знову-таки, нові часи вимагають забути старі образи. Тож Ковальчик не лише повернув собі міністерський портфель, але й на додачу отримав посаду віцепрем’єра.

Утім, з уряду Пуда не йде. Він буде міністром фінансів і регіональної політики.

При цьому питання заміни Моравецького не обговорювалося. Таку заміну раніше виключив Ярослав Качинський, заявивши, що "не бачить можливості змінити прем’єр-міністра" – це занадто ризиковано, а на додачу Моравецький є достатньо ефективним на цій посаді.

Як компенсацію Моравецькому залишили хіба що голову його канцелярії Міхала Дворчака.

Останній потрапив у гучний скандал через зламане хакерами листування, проте, попри очікування, все ж уникнув звільнення.

Втім, Моравецькому ще рано розслаблятися. Адже реконструкція може бути далекою від завершення. Новим ударом по прем’єру може виявитися відставка Павла Бориса — дуже близької до нього людини, що очолює Польський фонд розвитку. Міністр держмайна Яцек Сасін вже давно намагається позбутися Бориса і хотів би реалізувати цей намір до кінця року.

Також на Бориса точить зуби "Солідарна Польща" Збігнева Зьобро. Не виключені й зміни голів інших державних компаній, якими керують люди прем’єр-міністра.

Тож невдовзі можуть мати місце нові політичні потрясіння, після яких Моравецькому та його соратникам вже не залишиться місця на польському владному Олімпі.

* * * * *

Які зміни принесе оновлення польського уряду?

Чи задовольнять усі центри впливу нові портфелі? Чи, може, навпаки – ослаблення прем’єра стане сигналом, що його безпечно атакувати?

Свого часу призначення на посаду прем’єра Матеуша Моравецького пояснювали необхідністю мати добрі стосунки з ЄС. Для цього респектабельний банкір Моравецький підходив набагато краще, аніж попередня очільниця уряду Беата Шидло.

Втім, як показали нещодавні дебати у Європарламенті за участю Моравецького, про його добру репутацію у Брюсселі вже можна забути. А головне, конфлікт Польщі із ЄС досяг такого рівня, що персона прем’єра вже не має особливого значення.

Все це створює ризики швидкої відставки прем’єра, якого звинувачують у "самостійній грі" та заміни його більш відданою особою.

Не випадково серед тих політиків, чиї позиції посилила нинішня урядова реконструкція, називають експрем’єрку Беату Шидло, а також нового фаворита Качинського – президента концерну Orlen Даніеля Обайтека.

Нинішні зміни в уряді показали: напередодні протистояння з ЄС на міністерських посадах потрібні люди, віддані очільнику правлячої партії. Ймовірна заміна голови уряду може посилити цей тренд.

Також урядові переговори, ймовірно, були нічим іншим, як відображенням парламентської ситуації, через яку Качинський був повністю залучений у процес утримання більшості. А тому збереження влади стало головним завданням владного табору.

І це – вкрай тривожна новина для України.

Адже зміни в польському уряді показують: Варшава готується до загострення відносин із ЄС, з паралельним утриманням керма керівництва країною за будь-яку ціну.

Автори:

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка,

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua