Крок до виходу Польщі з ЄС: як скандальне судове рішення розкололо країну

Вівторок, 12 жовтня 2021, 09:36 — ,
Фото: Wojtek Laski/East News
Демонстрація на підтримку членства у ЄС. Варшава, 10 жовтня 2021 року

"Польська конституція проти німецької гегемонії", "Туск атакує польський суверенітет" – такими заголовками майорять провладні ЗМІ Польщі.

Це стало реакцією на гострі протести всередині країни. Масові демонстрації під гаслом "Я залишаюся в ЄС" пройшли не тільки у Варшаві, де на вулиці вийшло близько 100 тис. осіб, але й у більш ніж ста містах країни.

Такі масові протести викликало рішення Конституційного суду, що положення договору про Європейський Союз несумісні з польською конституцією.

В опозиції впевнені: йдеться про початок виходу Польщі зі складу ЄС. Саме такі наслідки може мати це судове рішення. І саме тому нинішні протести пройшли під гаслом "Залишаємося в Європі!".

"Операція з виведення Польщі з Європи, яку запланував Ярослав Качинський (лідер партії влади), активно почалася. Якщо ми залишимося байдужими, то його ніщо не зупинить", — написав у своєму Twitter колишній прем’єр-міністр та лідер "Громадянської платформи" Дональд Туск.

"Ми не непроханий гість у ЄС"

Це не перше рішення Конституційного суду Польщі, яке викликало масові протести.

Достатньо згадати, що наприкінці минулого року країною пройшли багатотисячні "чорні протести", викликані фактичною забороною абортів.

Проте ці рішення мають принципову різницю.

Рішення про аборти приймалося за поданням окремих депутатів і, здавалося, стало несподіванкою й для уряду.

Цього разу все інакше.

Адже рішення КС Польщі приймали за поданням чинного прем’єра Матеуша Моравецького. Це подання від самого початку гостро сприйняли у Брюсселі, де закликали голову польського уряду відкликати своє подання.

Тож назвати це рішення несподіванкою аж ніяк не вийде.

"Ми маємо такі ж права, що й інші країни. Ми хочемо, щоб ці права поважали. Ми не непроханий гість у Європейському Союзі. І саме тому ми не згодні, щоб до нас ставилися як до країни другого сорту", – прокоментував конфлікт Матеуш Моравецький.

Згідно з рішенням КС, положення законодавства ЄС можуть визнаватися недійсними, якщо вони суперечать польській конституції.

Окрім цього, несумісним з польським основним законом є європейське положення, яке дозволяє національним судам обходити положення конституції або рішення на основі скасованих норм, а також положення Договору про ЄС, які дають право національним судам перевіряти законність призначення судді президентом та постановами Національної ради судочинства щодо призначення суддів.

Це рішення викликало гостру критику і в юридичному середовищі.

26 польських суддів, які були обрані до Конституційного суду до приходу до влади уряду "ПіС" (серед них четверо колишніх голів) та які наразі на пенсії, підписали спільну заяву. Документ містить бажання спростувати "помилкові твердження, що містяться в рішенні Конституційного суду від 7 жовтня і його усному обґрунтуванні".

"Це рішення викликало велике занепокоєння громадськості через його передбачувані руйнівні наслідки для становища Республіки Польща як держави-члена Європейського Союзу. Ми повністю поділяємо цю стурбованість", — написали колишні судді.

Іншими словами, польська влада цілком свідомо пішла на конфлікт із ЄС, наслідки якого можуть бути цілком непередбачуваними.

Небезпечний прецедент

Слід зазначити, що конфлікт між Варшавою та Брюсселем став наслідком п’ятирічної кризи, яка перманентно поглиблювалася.

Однією з головних причин були побоювання ЄС щодо імовірного посилення в ході судової реформи у Польщі впливу виконавчої та законодавчої гілок влади на судову.

Кроки польської влади неодноразово викликали чималі протести в країні. Однак в Євросоюзі довгий час обмежувалися лише "глибоким занепокоєнням".

Прецедент Brexit довго впливав на політику Брюсселя, змушуючи бюрократів шукати можливості домовитися з лідером польської правлячої партії "Право і справедливість" Ярославом Качинським.

Втім, домовитися так і не вийшло.

Польська влада не бажала відходити від свого консервативного шляху й продовжила здійснювати політику, яка неодноразово викликала критику з боку Заходу.

Втім, цього разу терпець в ЄС увірвався.

"Єврокомісія відстоює і знову підтверджує основні принципи правової системи Союзу, а саме верховенство права ЄС над національним правом, зокрема над конституційними нормами… Всі постанови Європейського суду обов'язкові для влади всіх держав-членів, зокрема для національних судів", – наголошується у листі Єврокомісії.

Комісія підкреслила, що детально проаналізує рішення КС Польщі, а потім прийме рішення про можливі подальші кроки.

"Сьогоднішнє рішення в Польщі не може залишитися без наслідків. Верховенство права ЄС не повинно викликати сумнівів. Його порушення заперечує один з основних принципів нашої спілки", – додає голова Європейського парламенту Давид Сассолі.

Схоже, євроінституції більш не мають можливостей обмежитися лише однією "глибокою стурбованістю".

Інакше польське рішення стане прецедентом для всіх інших країн ЄС, де при владі перебувають популісти.

"Якщо ми не будемо дотримуватися в ЄС принципу, згідно з яким рівних правил дотримуються однаково всюди в Європі, вся Європа почне розвалюватися. Ось чому нам доведеться відреагувати на цю нову главу, яку почав малювати польський Конституційний суд", – прокоментувала цей виклик єврокомісар Вера Юрова.

Проте є одна маленька проблема – рішення Конституційного суду неможливо скасувати.

І це робить "жорсткий сценарій" фактично невідворотним.

Хто критикував і хто підтримав польську владу 

Як і очікувалося, реакція на дії польської влади розколола Європу.

Державний секретар Франції з питань Європи Клеман Бон назвав це рішення "нападом на Євросоюз". Він наголосив на існуванні ризику виходу Польщі зі складу спільноти.

Відреагувала й Європейська народна партія — найбільша політична група в Європарламенті, до якої, зокрема, належить опозиційна польська партія "Громадянська платформа".

Речник ЄНП з питань юстиції та внутрішніх справ Єрун Ленаерс заявив, що Моравецький не тільки узаконив незаконну судову систему в Польщі, але й поставив під сумнів основи ЄС і зробив це, не зважаючи на заклики усього демократичного світу цього не робити.

Втім, у польської влади з’явилася й своя "група підтримки".

Зокрема, рішення Конституційного суду Польщі підтримали й деякі кандидати на пост президента Франції.

"Забезпечуючи примат конституційного права над європейським, Польща реалізує своє легітимне та невід’ємне право на суверенітет", — заявила лідерка "Національного об’єднання" Марін Ле Пен.

Окрім ультраправих політиків Марін Ле Пен та Флоріана Філіппо, також підтримав верховенство польської конституції над законодавством ЄС соціаліст Арно Монтебург.

"Франція, яка не поділяє тих же політичних поглядів, що Польща, має, проте, підтвердити перевагу цих прав над європейськими рішеннями", — підкреслив кандидат в президенти від соціалістів.

Прем’єр Угорщини Віктор Орбан пішов іще далі.

Він підписав урядову постанову, в якій схвалив рішення Конституційного суду Польщі. В документі, зокрема, йдеться про те, що спільнота ЄС має поважати "національну ідентичність" окремих країн Європейського Союзу і дотримуватися принципу "визнання їхнього суверенітету".

Враховуючи, що такі політсили, як "Національне об’єднання" Марін Ле Пен, "Фідес" Віктора Орбана, "Ліга" Маттео Сальвіні і, що важливо, "ПіС" Ярослава Качинського, ведуть перемовини щодо створення нової фракції в Європарламенті, можна припустити, що події останнього часу лише активізують намагання шукати "чогось нового".

А це може поглибити лінії розподілу всередині Євросоюзу.

* * * * *

Що в такій ситуації може зробити ЄС?

Перше та найочевидніше – заморожування фінансової допомоги, спрямованої на постковідне відновлення Польщі. Йдеться про суму в 24 млрд євро – стільки має отримати Варшава, відповідно до планів ЄС. 

Ця допомога вже заморожена – перший транш Варшава мала отримати ще влітку, проте затримку й тоді неофіційно пояснювали небажанням Моравецького відкликати своє подання. 

Проте цей крок не вирішує головного – польська влада не збирається йти на поступки. А заморожування фінансової допомоги може бути використано як пояснення будь-яких майбутніх економічних негараздів.

Чи зможе вирішити проблему відкриття судового процесу проти Польщі?

Чи такий крок здатен лише посилити опір польської влади та зробить сценарій Polexit неминучим?

Парадоксально, що, на відміну від інших країн, щодо яких прогнозують можливий вихід зі складу ЄС, підтримка цього членства у Польщі є найвищою.  Ідею "розлучення" з ЄС підтримують лише 7% поляків, тоді, як проти – 81%. 

Хай там як, а перші натяки на реакцію ЄС будуть зрозумілі 18 жовтня, коли своє слово скаже Європарламент.

Гостра реакція ЄП – саме такою вона, швидше за все, й буде – змусить обережнішу Єврокомісію піти на більш різкі кроки.

І це не дивно. Адже, по суті, Євросоюз отримав виклик, який можна назвати викликом його світоглядним підвалинам.

Свого часу, в діалозі з Грецією та (меншою мірою) з Британією, Брюссель показав, що вміє бути непоступливим.

Але чи так буде цього разу?

Автори:

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка,

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua