Підпис за стандартами ЄС: що дасть Україні впровадження системи eSignature

Понеділок, 15 листопада 2021, 07:30 — , Європейська правда
Фото Європейської правди

Чи може Україна конкурувати з Японією у впровадженні цифрових технологій? Виявляється, що іноді це реально. Доказ цього – проєкт eSignature, що реалізується урядом за допомоги ЄС та має забезпечити технологічну сумісність українських цифрових підписів з європейськими.

Наразі ЄС не визнає іноземні електронні підписи з більшості інших країн, у тому числі з провідних економік світу.

Відповідно, домогтися сумісності своїх підписів з європейськими прагнуть чимало країн. Втім, як пояснюють в українському Міністерстві цифрової трансформації, наразі лише дві країни впритул наблизилися до такого визнання: Україна та Японія.

"Важливо, що це не наша оцінка. Це позиція офіційних представників Єврокомісії, які неодноразово називали наші країни серед лідерів, які мають шанси першими узгодити сумісність національних систем ідентифікації електронних підписів із європейською", – розповідає заступниця голови Мінцифри Людмила Рабчинська. 

У разі успіху Україна отримає нові стимули у торгівлі з ЄС.

Це прискорить документообіг, а отже, і надходження грошей за товари до українських експортерів. А на додачу – відкриє нові можливості для нашого бізнесу в торгівлі з ЄС.

Як Україна цього досягла? 

Читайте також
В Європу без паперів: як eDelivery допоможе українським експортерам

Ми вже розповідали про проєкт eDelivery, який впроваджує Мінцифри разом із програмою EU4Digital. Цей проєкт спрямований на впровадження системи електронного обміну даними, що має полегшити співпрацю українського бізнесу із закордонними, в першу чергу європейськими партнерами.

eSignature – це ще одна цеглинка системи електронного обміну документами між компаніями з України та ЄС. Йдеться про те, щоби запровадити в Україні такі стандарти цифрового підпису, які б гарантували його достовірність для компаній та інституцій в державах ЄС.

Обидва проєкти мають на меті оцінити готовність країн Східного партнерства до взаємного визнання електронних довірчих послуг та допомогти на цьому шляху.

"Задача нового проєкту – добитися, щоб наші електронні підписи визнавали у ЄС, а Україна своєю чергою визнавала європейські електронні підписи. Це дозволить повністю відмовитися від паперового носія та суттєво пришвидшить бізнес-процеси", – говорить директор сервісу та інтеграції EDIN – компанії, на платформі якої й реалізовувався пілотний проєкт, Едуард Кішковський.

За його словами, наразі процес закриття міжнародної угоди – після того, як сторони узгодили всі деталі контракту, – вимагає пересилання поштою за кордон усіх договорів, підписання їх контрагентом та нове поштове відправлення. Все це затримує перерахування коштів. "Зазвичай зараз ці процедури займають від двох тижнів і більше. З системою eSignature це забиратиме лише декілька хвилин, що має суттєво спростити роботу бізнесу", – додає він. 

Втім, переваги цифрового підпису – не лише у швидкості.

Він відкриває українському бізнесу можливості брати участь у деяких тендерах, які раніше були для нього недоступні. 

Людмила Рабчинська розповідає про нещодавній скандал, коли суд у Німеччині визнав нечинним контракт між швейцарським підрядником та німецькою залізницею.

"Складно повірити, але Швейцарія не має спільної з ЄС системи визнання кваліфікованих електронних підписів. Саме тому ця угода була розірвана у судовому порядку, адже у тендерних документах була вимога, щоб угода була скріплена саме кваліфікованим електронним підписом, тобто підписом високої довіри", – розповідає заступниця міністра.

 
Заступниця голови Мінцифри Людмила Рабчинська

Саме такий підпис у ЄС визнають еквівалентним до зробленого власноруч, на папері. Його дійсність не може піддаватися сумніву під час судових розглядів, і саме тому часто при угодах вимагають саме такого, найбільш захищеного е-підписання.

Відповідно, і зараз українські компанії можуть укладати угоди із "європейцями", обмінюючись документами поштою, чи навіть за допомогою електронного підпису – якщо контрагента влаштовують "українські" алгоритми електронного підпису.

Проте як тільки європейський покупець висуває вимогу про кваліфікований електронний підпис, визнаний у ЄС (а це майже обов’язкова умова при великих угодах чи тендерах), то компанії з українськими е-підписами опиняються "за бортом". У кращому разі для них лишається тільки "паперовий" варіант підписання договорів – якщо правила закупівлі це дозволяють. 

Цю проблему має повністю вирішити повноцінне приєднання України до eSignature, чого у Мінцифри сподіваються досягти вже за рік-два. 

Першим кроком до цієї мети став пілотний проєкт, який мав протестувати спроможність українських компаній надавати електронні довірчі послуги достатнього рівня.

Окрім України, у проєкті взяла участь Молдова (Брюссель традиційно намагається залучати до проєкту декілька країн Східного партнерства), а з боку Євросоюзу – Естонія, знаний лідер ЄС у сфері диджиталізації.

"Молдова також проявляє інтерес у гармонізації з ЄС системи цифрового підпису. Втім, наразі Україна набагато більше готова до цього", – визнає керівник напрямку довірчих послуг EU4Digital Мартинас Даугірдас.

На відміну від eDelivery, де в тестовому проєкті брали участь експортери товарів, тестувальником у проєкті eSignature мали бути ІТ-компанії, виробники електронних довірчих послуг. Та хоча у нас часто кажуть про розвинутість ІТ-індустрії, тут не обійшлося без "ложки дьогтю". Однією з головних умов участі у "пілоті" був досвід використання алгоритмів криптографії електронного підпису за процедурами, які відповідали нормам ЄС (донедавна Україна мала лише свій стандарт, що відрізнявся від європейського).

Однак на момент старту "пілота" цій вимозі відповідала лише одна компанія – мобільний оператор KyivStar, який тоді у своїй послузі MobileID використовував алгоритм ECDSA відповідно до європейських правил. 

Участь лише однієї компанії відповідала умовам проєкту, але проблема полягала в іншому – після завершення "пілота" KyivStar заявив про припинення надання таких послуг. Втім, в уряді не бачать у цьому великої проблеми. На цей час із двох десятків працюючих в Україні компаній, що надають електронні довірчі послуги (у тому числі послуги з генерації електронного підпису), досвід використання європейських правил створення електронного підпису мають вже сім компаній-провайдерів.

З них оберуть кількох учасників наступного "пілота", в рамках якого планують додатково протестувати всі аспекти взаємного визнання цифрових підписів із Євросоюзом.

То коли ж послуга визнаного у ЄС цифрового підпису стане доступною для українського бізнесу? 

Людмила Рабчинська вважає, що потрібні ще рік-два. Окрім запуску ще одного пілотного проєкту, який забере близько трьох місяців, є потреба у законодавчому врегулюванні всіх питань із ЄС. Перш за все, необхідно внести зміни у законодавство, максимально наблизити його до вимог ЄС у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг. Відповідний законопроєкт вже зареєстрований у Верховній раді.

В уряді сподіваються, що обидва завдання – і технічне, і законодавче – будуть вирішені до середини наступного року. А далі все залежить від ЄС, як швидко у Брюсселі проведуть всі потрібні перевірки і як довго триватиме їхня внутрішня процедура.

Трохи менш оптимістичний Мартинас Даугірдас. "Україна – лише на початку шляху до гармонізації із ЄС системи довірчих послуг. Цей шлях може зайняти кілька років. Інша справа – Київ достатньо амбіційно та впевнено рухається до цієї мети, це додає оптимізму", – визнає він. 

Впевненості у незворотності України з цього шляху додає й позиція бізнесу. 

 
Директор сервісу та інтеграції EDIN Едуард Кішковський

"Ми провели опитування клієнтів нашої платформи – вони готові використовувати цифровий підпис, при цьому майже для всіх них лібералізація саме з країнами ЄС є цілком достатньою. А головне – бізнес дійсно зацікавлений у найшвидшому запуску цієї системи", – розповідає Едуард Кішковський. 

"Використання електронних підписів потребує сучасної інфраструктури кваліфікованих постачальників довірчих послуг на національному та міжнародному рівнях, – пояснює Сергій Ладний, координатор сектора електронного урядування та кібербезпеки представництва ЄС в Україні. – В Україні необхідний подальший розвиток екосистеми цифрової ідентифікації та гармонізація її з Регламентом ЄС eIDAS. Наразі ЄС та Україна втілюють план співпраці щодо електронних довірчих послуг. Мета – укладання можливої угоди про взаємне визнання, яка має базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС. Євросоюз підтримує цю діяльність через проєкт EU4DigitalUkraine".

Втім, підтвердивши відповідність цифрового підпису стандартам ЄС, Україна відкриє експортерам можливість співпраці також з іншими країнами. Угода з ЄС у разі підписання автоматично буде поширюватися на декілька країн, що інтегровані до Єдиного цифрового ринку ЄС: Велику Британію, Норвегію, Ліхтенштейн та Ісландію.

Також можливе швидке взаємне визнання цифрових підписів із Молдовою, теоретично – навіть до того, як вона завершить процедуру визнання з боку ЄС.

Не дарма ми разом брали участь у пілотному проєкті. Також, як розповідають в уряді, інтерес до взаємного визнання цифрових підписів з Україною висловлює Азербайджан.

На додаток Україні буде набагато легше домовитися про взаємну відповідність підписів з усіма країнами, що згодом укладуть відповідні угоди з ЄС (наприклад, з Японією, і не лише з нею).

Втім, головним ефектом від eSignature все ж буде створення нових можливостей у торгівлі з ЄС.

"Все більше компаній починають розуміти, що можливість взаємно визнаного із ЄС цифрового підпису потрібна їм. Як наслідок – компанії поспішають надати їм таку послугу, конкуруючи між собою", – розповідає Людмила Рабчинська.

Цифровий підпис спрощує торгівлю з ЄС, і навіть ті компанії, які не мають такого досвіду, цікавляться цієї послугою. А відповідно – і новими можливостями, які дає торгівля з ЄС.


Автор: Юрій Панченко,

фото Володимира Олійника,

"Європейська правда"

Стаття підготовлена редакцією "Європейської правди" за підтримки ЄС у межах ініціативи EU4Digital, що підтримує гармонізацію цифрових ринків країн Східного партнерства (СхП) та підтримує полегшення торгівлі та гармонізацію між країнами СхП та Євросоюзом.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua