Від самого початку повномасштабної війни РФ проти України Ізраїль зайняв позицію, відмінну від більшості демократій.

Ізраїль обмежується наданням Україні гуманітарної допомоги, не тільки щоразу відмовляючи Києву у військовій допомозі, а й не допускаючи передачу третіми країнами зброї, що містить ізраїльські комплектуючі.

Змінити цю позицію може нинішнє зближення Росії та Ірану. Як оплату за іранські безпілотники і ракети РФ може передати Тегерану ядерні технології, що може бути смертельно небезпечно для Ізраїлю.

Чи можлива корекція курсу Ізраїлю? І що перешкоджає поліпшенню відносин з Україною? Ці запитання ЄвроПравда поставила послу Ізраїлю в Україні Міхаелю Бродському.

Радимо також подивитися повну версію нашої розмови на YouTube-каналі ЄвроПравди.

Зброя для України

Насамперед я хочу сказати, що ті країни, які передають Україні озброєння, зокрема й наступальне – це здебільшого держави блоку НАТО, тоді як Ізраїль не входить до Альянсу.

Звичайно, є винятки. Наприклад, певне озброєння Києву постачає Австралія. Але, на щастя, ця країна не стикається з тими викликами, з якими стикаємося ми.

Ізраїль – відносно невелика країна на Близькому Сході, яка стикається з колосальними проблемами в плані безпеки.

Свою військову техніку ми використовуємо практично щодня. Ми знаходимося на Близькому Сході – а це один із найнестабільніших регіонів у світі, і ми весь час за крок від наступної війни.

У такій ситуації Ізраїль виявляє певну обережність, думаючи насамперед про безпеку своїх громадян і про безпеку своїх військовослужбовців.

Саме тому Ізраїль має абсолютно чіткі "червоні лінії", які Києву дуже добре відомі.

При цьому ані я, ані ви не знаємо всієї повноти картини.

Я думаю, що коли хтось, зокрема з українських лідерів, виходить до преси і каже, що Ізраїль нам ніяк не допомагає у військовій сфері, то такі висловлювання не відображають ситуацію повністю.

Однак загалом щодо питань військового співробітництва з Україною в мене є одна порада: ці питання не треба обговорювати публічно, їх не треба обговорювати в пресі, їх мають обговорювати фахівці по спеціальних каналах. І будь-який витік інформації на цю тему – допомагає чи не допомагає Ізраїль, чим саме він допомагає у військовому сенсі – лише шкодить процесу.

Невійськова допомога Ізраїлю

Ізраїль підтримує Україну – однозначно.

Я не думаю, що Ізраїль має змінити цю позицію. В який бік він може її змінити?

Ізраїль з першого дня війни сказав, що підтримує Україну, виступає проти війни, засуджує російську агресію проти України.

Ізраїль із першого дня війни активно допомагає Україні, насамперед у галузі охорони здоров'я.

Це і польовий госпіталь, переданий Україні, і прийом на лікування та протезування поранених військовослужбовців ЗСУ. Це також прийом і лікування в Ізраїлі дітей з онкологічними захворюваннями.

Це десятки тонн медикаментів, які Ізраїль передав Україні.

Крім того, понад 150 осіб пройшли навчання в Ізраїлі: насамперед психологи, соціальні працівники, люди, пов'язані з системою освіти (бо ізраїльська система освіти функціонує в умовах постійної воєнної загрози).

Це ті виклики, які сьогодні стоять і перед Україною. І ми готові допомогти Україні впоратися з ними.

Крім цього, я маю зазначити, що на прохання української сторони Ізраїль офіційно поставив каски, бронежилети.

Іншими словами, ми надаємо таку допомогу, яку можемо собі дозволити.

Окрім цього, Ізраїль активно підтримує Україну і на міжнародній арені, голосуючи за Україну, голосуючи на підтримку України в міжнародних організаціях, в Організації Об'єднаних Націй, і надаючи велику й важливу гуманітарну допомогу Україні.

Я думаю, що це потрібно цінувати, і розуміти, що Ізраїль має "червоні лінії", які ми не можемо переступити.

Загрози з боку РФ

Росія відіграє дуже важливу роль на Близькому Сході.

Насамперед треба нагадати, що російська військова присутність на Близькому Сході дуже суттєва, особливо після 2015 року, коли РФ помітно розширила свою присутність у Сирії.

При цьому на території Сирії та Лівану – двох країн, що межують з Ізраїлем, – базується терористична організація, яка загрожує нам.

Також плацдарм для завдання ударів прагне створити інша відверто ворожа нам держава – Іран.

Тому Ізраїлю так важливо мати можливість діяти без перешкод у тих місцях, де нам необхідно боротися з терором, боротися з іранською присутністю.

Про це ми постійно, особливо з 2015 року, ведемо діалог із Росією. У нас є канал комунікації з цього конкретного питання – щодо військової присутності та воєнних дій Росії та Ізраїлю в цьому регіоні.

Це життєво важливе для нас питання, винятково важливе для нашої безпеки.

Ми, як держава, яка має насамперед думати про безпеку своїх жителів, не можемо брати на себе невиправдані ризики в цьому питанні.

Ризики ядерної програми Ірану

Ми дуже пильно стежимо за цим. Нас це дуже турбує – все, що стосується відносин між Росією та Іраном.

Зрозуміло, що ми не вітаємо цього (можливості передачі Росією Ірану ядерних технологій. – ЄП).

Будь-яка спроба Ірану отримати ядерну зброю викличе реакцію Ізраїлю – ми про це говоримо відкрито.

Ми не можемо допустити ситуацію, коли Іран матиме ядерну зброю – цією ядерною зброєю він погрожуватиме Ізраїлю та іншим країнам.

Тому ми зробимо все для того, щоб ядерної зброї в Ірану не було.

І тому ми стежимо за їхніми діями, ми обмінюємося досвідом, зокрема і з українськими колегами.

Для нас це дуже важливе питання, повірте. Ми володіємо всією інформацією, ми знаємо, що відбувається в плані використання іранського озброєння, іранських безпілотників тут, на території України, і ведемо діалог із цього приводу з представниками України.

Ставлення до війни і образа на Україну

Я думаю, що вплив Росії на громадську думку в Ізраїлі дуже сильно перебільшений.

"Російська вулиця" (неофіційна назва вихідців із пострадянських країн. – ЄП) в Ізраїлі охоплює пів мільйона вихідців з України, які також говорять російською мовою. Тому я не став би усіх зараховувати до якихось агентів російського впливу.

Більшість ізраїльтян, як російськомовних, так і не російськомовних, підтримують Україну – це видно з опитувань, це видно навіть неозброєним оком, якщо почитати соціальні мережі, почитати реакції.

Ізраїльтяни з першого дня активно підтримували Україну, виходили на масові демонстрації на її підтримку, збирали гроші, відправляли речі, медикаменти в Україну.

На жаль, останнім часом громадська думка – особливо ті, хто підтримував Україну, – неприємно здивована після голосування України в ООН проти Ізраїлю.

Тричі за останній час Україна проголосувала проти Ізраїлю. Перший раз – коли Київ приєднався до вимоги роззброїти Ізраїль і відкрити його для міжнародних інспекцій, щоб з'ясувати, чи має Ізраїль ядерну зброю.

Потім Україна підтримала вимогу судити Ізраїль у Міжнародному кримінальному суді.

І нарешті Україна підтримала заклик провести переговори між Ізраїлем і палестинцями. При цьому такі переговори пропонується проводити в Москві – більшого абсурду я собі уявити не можу.

Усі ці питання стосуються життєво важливих інтересів Ізраїлю.

Чесно кажучи, ці голосування ввели ізраїльтян, які підтримують Україну, в абсолютне здивування. Я думаю, що внаслідок цих голосувань підтримка України знизилася. І це не мотивує уряд на додаткову допомогу Києву.

Можливо, настав час для України змінити цю позицію.

Тим більше, що така можливість в України є: наприкінці грудня ООН розглядатиме ще одне дуже важливе для нас питання – про Міжнародний кримінальний суд.

І я дуже сподіваюся, що Україна змінить свою позицію.

Як для Ізраїлю виглядає перемога України

Що означає перемога України, вирішувати самим українцям. Це їхнє право.

Україна – це країна, яка зазнала агресії. Як визначають українці для себе перемогу в цій війні – це їхня особиста справа.

Україна робить зараз усе для того, щоб цієї перемоги домогтися.

Ізраїль же буде радий, якщо ця війна закінчиться. Як вона закінчиться – ми не можемо на це впливати. Ми можемо тільки, якщо тільки нас попросять, якимось чином сприяти закінченню цієї війни.

Наприклад, провести якісь зустрічі або якісь переговори в Єрусалимі. Ми будемо готові запросити усі зацікавлені сторони до нас, якщо буде бажання цих сторін.

Ізраїль був готовий від самого початку війни – і готовий сьогодні – прийняти у себе будь-які переговори, якщо це допоможе якнайшвидшому закінченню війни.

При цьому ми пропонували вести переговори не просто в Ізраїлі, а в Єрусалимі – святому місті для представників усіх релігій. Саме в цьому його перевага для мирних переговорів.

Але якщо такі переговори або будь-яка інша форма закінчення війни буде знайдена в іншій країні – заради Бога, ми не будемо проти.

Ми за те, щоб ця війна швидше закінчилася. А як вона має закінчитися, вирішувати вам.

Розмовляв Юрій Панченко,

відео Володимира Олійника,

"Європейська правда"