Словаччина готується до виборів: чи вдасться зупинити реванш проросійських сил
Період політичної нестабільності у Словаччині, коли уряд отримав вотум недовіри, проте питання дострокових виборів "підвисло", завершився.
Місяць знадобився партіям колишньої коаліції, щоб визначитися: її відновлення є неможливим і треба йти на дострокові вибори.
Наразі відомо одне: ці вибори точно відбудуться цього року. Однак питання, коли саме, є предметом принципової суперечки між владою та опозицією.
Так само невідомо, чи продовжить до виборів працювати технічний уряд Едуарда Гегера, чи президентка Зузана Чапутова призначить інший.
Зрештою, залишається питання, чи зможе політична криза вплинути на передачу Україні винищувачів МіГ-29.
Коаліція без шансів на відновлення
У суботу 21 січня у Словаччині відбудеться референдум.
Ще пів року тому його проведення було колосальною перемогою опозиції – на голосування винесено пропозицію внести зміни до конституції, про вотум недовіри уряду та перевибори парламенту через загальнонаціональне голосування.
Втім, за останні шість місяців політична ситуація у Словаччині змінилася настільки, що цей референдум став неактуальним. Швидше за все, в ньому візьмуть участь менше 50% виборців, а тому його буде визнано таким, що не відбувся.
Пів року тому коаліція, хоча і втрачала підтримку словаків, проте виглядала стабільною. А кримінальні розслідування, в яких фігурували опозиційні лідери, здавалося, залишають їм зовсім мало шансів зустріти чергові вибори на волі.
Усе змінилося через кризу всередині коаліції, а зрештою – через її розвал.
Увесь час існування коаліції її потрясали конфлікти між лідерами двох партій: OľaNO Ігоря Матовича та SaS Ріхарда Суліка.
Матович як лідер партії, що має найбільше парламентське представництво серед коаліції, спочатку був головою уряду. Та ще 2021 року через гучний скандал із закупівлею не узгоджених урядом російських вакцин SaS добилася його відставки.
Відбулося рокірування, внаслідок чого прем’єром став тодішній міністр фінансів Едуард Гегер (також з партії OľaNO), а Матович обійняв посаду голови мінфіну.
Втім, і у цьому форматі конфлікти Матовича з міністром економіки Суліком було не зупинити. Як наслідок, ці скандали негативно вплинули на рейтинги коаліційних партій.
Зрештою, це призвело до виходу SaS із коаліції, а згодом – до винесення вотуму недовіри уряду.
Втім, навіть за таких умов в уряді сподівалися відновити коаліцію, переконавши SaS повернутися. Шанси на це дала відставка Матовича – крок, який в інших умовах повністю задовольнив би SaS.
Втім, у ситуації, коли і Матович, і Борис Коллар – спікер парламенту та лідер ще однієї коаліційної партії "Ми – родина" – публічно підтримували ідею дострокових виборів, шансів на відновлення коаліції не було.
Зрештою, у SaS публічно відмовилися від коаліційних переговорів, а прем’єр Гегер офіційно оголосив про готовість обговорювати питання дострокових виборів.
Загроза реваншу
Чому ідея дострокових виборів у Словаччині виглядає небезпечною? Особливо – для України?
Падіння рейтингів коаліційних партій автоматично означає високу ймовірність реваншу нинішньої опозиції. Йдеться про партію Smer-SD колишнього прем’єра Роберта Фіцо, а також партію "Голос" іншого експрем'єра Петера Пеллегріні.
Попри те, що наразі рейтинг "Голосу" є вищим за Smer-SD, саме Фіцо вважається неформальним лідером опозиції. І у разі реваншу майже напевно стане якщо не формальним, то тіньовим головою уряду,
Важливо, що за три роки перебування в опозиції Роберт Фіцо суттєво додав у популізмі та євроскептицизмі. Не варто забувати, що за рівнем проросійських настроїв Словаччина займає непочесне третє місце в ЄС (поступаючись лише Угорщині та Болгарії), а опозиція намагається мобілізувати на свою користь саме цей електорат.
Тож перемогу словацької опозиції з нетерпінням очікують в Угорщині – там дуже сподіваються отримати союзника у конфлікті з Єврокомісією.
Але не меншою мірою цієї перемоги очікують у Москві – Фіцо вже неодноразово критикував передачу Україні зброї. Його перемога посилить у Європі позиції тих, хто хотів би швидкого завершення війни навіть ціною територіальних поступок України та одночасно – швидкого відновлення економічних відносин із РФ.
Шанс для проєвропейських сил
Чи є перемога проросійської опозиції неминучою? На щастя, ні.
Останні соціологічні опитування, проведені агентством АКО, фіксують різке падіння рейтингів "Голосу" – із 20,2% до 17,6%. Попри те, що рейтинги Smer-SD залишаються майже стабільними (зниження з 16,1% до 15,9%), їхнього сумарного результату буде недостатньо для отримання більшості.
Ситуацію не може змінити навіть залучення до коаліції ультраправої партії "Республіка", яка вважається "нерукоподаваною" у словацькому політикумі.
Проте і для проєвропейських сил ситуація виглядає не райдужною, зважаючи на падіння рейтингів і OľaNO (до 8,7%), і SaS (9,1%).
Втім, це компенсує проходження до парламенту нових партій, в першу чергу – "Прогресивної Словаччини", близької до президентки Чапутової. На минулих виборах ця партія не пройшла до парламенту через збіг несприятливих обставин, тоді як зараз вийшла на третє місце, маючи підтримку 13,2% словацьких виборців.
Також усі шанси повернутися до парламенту має Християнсько-демократичний рух – зараз за нього готові віддати голоси 6,2% словаків.
Втім, щонайменше, це означає, що для формування більшості у новому парламенті необхідна коаліція відразу п’яти партій – тоді як у нинішньому парламенті розпалася коаліція з чотирьох політсил.
А на додачу, навіть у разі створення такої коаліції вона матиме дуже непевну кількість голосів, що лише збільшує ризики нових криз.
Ще одна проблема – можливий розкол в OľaNO. Конфлікти, створені лідером цієї партії, набридли чималій частині її членів. Тож не виключений варіант, що частина партії, яка орієнтується на нинішнього прем’єра Гегера, піде на вибори окремо.
А це означає, що для більшості буде потрібно об’єднання вже шести партій, а ліній напруги між союзниками стане ще більше.
Умови виборів та допомога Україні
Наразі ключове питання полягає у тому, коли саме відбудуться дострокові вибори.
Опозиційні Smer-SD та "Голос" наполягають на їх якнайшвидшому проведенні – бажано у травні, або у гіршому випадку – в червні. Вони сподіваються, що за цей час не вщухне негатив від зимового збільшення тарифів на енергоносії.
Відповідно, партії колишньої коаліції воліють якнайдалі відкласти дату виборів, провівши їх аж у вересні.
Таке затягування виглядає відверто штучним, адже
досі у Словаччині не було прецеденту такої тривалої роботи уряду, який отримав вотум недовіри.
А на додачу це означає, що проєкт бюджету на наступний рік розроблятиме технічний уряд – і це також не є гарним рішенням.
Втім, ключове питання в іншому. Чи дозволить ця відстрочка врятувати рейтинги коаліційних партій? Ще пару місяців тому багато словацьких політологів визнавали: рівень конфліктів усередині уряду такий, що його рейтинги лише падатимуть.
Натомість недавня відставка Ігоря Матовича може покращити атмосферу в уряді, а це стабілізує його рейтинги.
Зрештою, свою роль може зіграти і президентка Зузана Чапутова. Її повноваження дозволяють у будь-який момент замінити технічний уряд, призначивши новий, сформований нею самостійно.
Чапутова вже заявила про готовність скористатися цим правом – уряд Гегера буде відправлено у відставку, якщо до кінця січня не буде прийнято рішення про проведення дострокових виборів.
А зробити це не просто, адже для цього треба двічі знайти конституційну більшість: спочатку для внесення змін до конституції, які прописують механізм оголошення дострокових виборів, а потім – для їх оголошення у 2023 році.
Поява нехай технічного, проте монолітного уряду, який орієнтується на президента, може стабілізувати ситуацію та скоротити шанси проросійських сил на реванш.
І наостанок – про шанси на передачу Словаччиною Україні винищувачів МіГ-29.
Тут є повна одностайність – зміни в уряді не зможуть вплинути на цю передачу, тим більше, що її підтримує президентка Чапутова.
Тож з великою ймовірністю можна прогнозувати, що Україна отримає бойові літаки ще до парламентських виборів.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"