Парламент Болгарії подарував своїм громадянам надію на обрання уряду – вперше за рік.

Вже незабаром стане відомо, чи буде після кількох років політичної кризи сформовано уряд, чи країна піде на нові – вже п’яті поспіль дострокові парламентські вибори.

Формування стабільного уряду можливе лише за умови створення коаліції двома найбільшими фракціями Національних зборів: ГЕРБ-СДС та "Продовжуємо зміни" – "Демократична Болгарія".

Проте ці політичні сили, попри досягнутий проміжний компроміс на початку діалогу, знову відмовляються від перемовин одна з одною,

Втім, цього разу на посаду прем’єра висунули потужну фігуру – єврокомісарку Марію Габріель.

Її згода обійняти цю посаду дає надію на те, що країна нарешті зможе вийти з глибокої політичної кризи.

Але якщо її кандидатура не набере необхідних голосів, на Болгарію чекають нові вибори. Не виключено, що це посилить проросійські сили.

Підштовхування до коаліції

Результати останніх парламентських виборів, які пройшли у Болгарії у квітні, вкотре поставили політичні сили країни перед необхідністю складних компромісів заради формування уряду.

Консервативний проєвропейський блок ГЕРБ-СДС здобув 69 місць, ліберальне проєвропейське об’єднання "Продовжуємо зміни" – "Демократична Болгарія" (ПП-ДБ) – 64.

Всього в Національних зборах Болгарії – 240 депутатів, тож ці партії могли б утворити уряд. Не менш важливо, що це проєвропейські сили, а тому така коаліція позитивно вплинула б на стабільність східного флангу ЄС і НАТО.

Проте на заваді цьому стоїть особиста неприязнь лідерів і передвиборчі обіцянки ПП-ДБ не бути в одній команді з ГЕРБ-СДС.

Однак й інший формат коаліції виглядає малоймовірним. Нагадаємо, що у парламенті Болгарії також представлені права проросійська партія "Відродження" (37 місць), партія турецької національної меншини ДПС (36 місць), Болгарська соціалістична партія (БСП; 23 місця) та популістська партія "Є такий народ" (11 місць).

Лідер перегонів ГЕРБ-СДС формально має багато опцій для вибору партнерів. Але болгарські соціалісти так само заявили про небажання співпрацювати з цією партією, а "Відродження" як позасистемна та антиєвропейська партія була б небажаним варіантом через ідеологічні причини.

Тож Бойко Борисов вирішив знову повернутися до переговорів про створення уряду з ПП-ДБ.

Він запросив Кирила Петкова і Христо Іванова до попередніх перемовин. І, як зазначають болгарські ЗМІ, невказані уряди держав ЄС і НАТО контактували з лідерами ПП-ДБ і ГЕРБ-СДС, заохочуючи їх до перемовин між собою.

Першим компромісом між ГЕРБ-СДС і ПП-ДБ стало обрання спікера парламенту.

Після тривалих перемовин сили зійшлися на кандидатурі Росена Желязкова, який є членом партії Бойко Борисова та раніше був міністром транспорту, інформаційних технологій і комунікацій в його уряді.

Дві політичні сили домовилися, що за три місяці ця посада перейде члену ПП-ДБ, якщо нинішній парламент пропрацює до того часу.

Також обидві фракції узгодили перелік законів та інших актів, які необхідно ухвалити щонайшвидше.

Серед них – закон про державний бюджет на цей рік, рішення для здобуття чергового траншу з Фонду ЄС на відновлення від наслідків пандемії та кроки для входження до Шенгенської зони.

Також ГЕРБ-СДС пропонував додатково виділити муніципалітетам 2 мільярди левів на локальні проєкти. Контроль за їхнім розподілом здійснює профільний парламентський комітет, лідерство в якому планували передати члену ПП-ДБ.

Коаліція з антиукраїнськими силами

Водночас, що навіть важливіше, ГЕРБ-СДС і ПП-ДБ зрушили з місця в питанні формування уряду.

Блок Кирила Петкова та Христо Іванова запропонував створити технічний кабінет міністрів, де не було б представників партії Бойко Борисова, та не підписувати формальної коаліційної угоди. Таким чином уряд міг би розраховувати на голоси обидвох блоків у парламенті, проте не мав би політичної залежності.

ГЕРБ-СДС спочатку погодився на цю ідею.

Але Бойко Борисов розумів, що такий план для нього означав би втрату політичного впливу. Тож наприкінці квітня він почав вимагати, щоби ПП-ДБ оприлюднив список кандидатур до свого технічного міністерського кабінету.

У відповідь ПП-ДБ запропонував на посаду прем’єр-міністра Ніколая Денкова – академіка, колишнього міністра освіти в уряді Кирила Петкова.

Ця кандидатура могла би стати прийнятною, проте водночас блок запропонував зробити міністром фінансів Асена Василева – давнього соратника Кирила Петкова, чия кандидатура є вкрай токсичною для ГЕРБ-СДС, адже саме цю людину партія звинувачує в нинішніх економічних проблемах Болгарії.

Інші запропоновані міністри не є зараз членами парламенту, проте більшість із них так чи інакше пов’язані з ПП-ДБ.

Вони або раніше були депутатами від цієї політичної сили, або працювали на урядових посадах в команді Кирила Петкова.

Лідери ГЕРБ-СДС у відповідь на цю пропозицію заявили, що запропонований кабінет міністрів є більше політичним, ніж експертним. Вони визнали, що певні кандидатури не викликають в них занепокоєння, але пропозиція зробити Асена Василева міністром фінансів підриває попередні домовленості.

Однак Бойко Борисов і його команда спершу не відкинули план ПП-ДБ цілком. Вони запропонували, щоби представники ГЕРБ-СДС увійшли до міністерств як заступники, мотивуючи це тим, що в її рядах є чимало професіоналів.

Тоді вже Ніколай Денков відмовився від такого формату, заперечуючи будь-яку можливість працювати з членами ГЕРБ-СДС в урядових інституціях. Мовляв, партія зможе впливати на роботу уряду з парламенту.

Отримавши таку відповідь, Бойко Борисов заявив, що його партія починає перемовини про створення уряду з іншими силами.

Водночас він сказав, що ГЕРБ-СДС "застосує таку ж підступну тактику", як ПП-ДБ, тобто пропонуватиме створити "уряд меншості" – технічний уряд без формальної політичної угоди між фракціями в парламенті.

Зрештою лідер ГЕРБ-СДС у гніві натякнув на можливі дострокові парламентські вибори: "Я бажаю президенту Радеву бути живим і здоровим, тому що він буде правити довго".

Нагадаємо, що хоча Болгарія – парламентська республіка, голова держави одноосібно призначає уряд, поки Національні збори не можуть сформувати його. Така ситуація триває від літа минулого року – і кінця їй поки не видно.

Наступного дня після оголошення міністерського списку ПП-ДБ представники ГЕРБ-СДС призначили зустрічі з лідерами інших парламентських фракцій. ДПС, БСП (так, навіть вони змінили позицію) і "Є такий народ" заявили, що готові обговорювати склад технічного уряду з партією Бойко Борисова.

Зауважимо, що якщо ця коаліція буде створена, її учасники можуть блокувати (або скоріше ускладнювати) кроки щодо підтримки України.

Зокрема, лідерка БСП Корнелія Нінова оголосила, що умовами її партії для підтримки майбутнього уряду є гарантії ухвалення законів для соціальної підтримки населення та відмова від будь-якої збройної допомоги Україні.

А представники "Відродження" поки утримуються від коментарів щодо складу уряду, але наголошують, що сконцентровані на розв’язанні "нагальних питань", зокрема – на "захисті болгарських фермерів від українського зерна".

Єврокомісарка-рятівниця?

Чи можливе повернення до коаліції прозахідних сил?

Після гнівних заяв Бойко Борисова Кирил Петков сказав, що в ГЕРБ-СДС є три варіанти. Перший – партія підтримує запропонований ПП-ДБ склад уряду.

Другий – ГЕРБ-СДС "повертається до років (розв’язання питань) за лаштунками" й проводить непублічні перемовини з іншими партіями.

Третій – піти на дострокові вибори, але цей варіант, на думку Петкова, веде до другого варіанта.

Лідер ПП-ДБ намагається підтримувати імідж сучасного політика, який демонстративно робить усе публічно. Цим він ніби дистанціює себе та свою партію від "практик минулого", що їх нібито уособлює Бойко Борисов.

Водночас він наполягає, що відповідальним за нинішню ситуацію є саме ГЕРБ-СДС як переможець виборів: "ГЕРБ-СДС має взяти на себе відповідальність – або прийняти рішення, яке зрушить країну вперед, або ми повернемося до темних років корупції та євразійського управління".

Але час на роздуми спливає.

Президент Румен Радев після довгої паузи (на думку деяких болгарських експертів – необґрунтовано довгої) оголосив, що 15 травня надасть ГЕРБ-СДС мандат на створення уряду.

З того моменту в ГЕРБ-СДС буде сім днів, щоб домовитися та призначити уряд з іншими партіями.

В очікуванні цього політична сила Бойко Борисова представила свою кандидатуру на посаду прем’єр-міністра. Це Марія Габріель – багаторічна членкиня ГЕРБ, колишня євродепутатка, а нині єврокомісарка з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді.

Така кандидатура зручна для Бойко Борисова політично: ця людина наближена до нього, але через досвід роботи в європейських інституціях може бути сприйнята як технократка. Не кажучи про те, що такий прем’єр має спростити отримання Болгарією коштів з фондів ЄС.

Проте існує маленька проблема. Річ у тім, що Марія Габріель – відверто прозахідний та проукраїнський політик. Зокрема, саме вона у 2016-2017 роках була доповідачкою Європарламенту щодо надання безвізу Україні. Учасники процесу наполягають, що тоді її позиція дуже допомагала друзям Україні досягти компромісної домовленості про безвіз.

Саме тому складно уявити її у ролі лідера уряду, який вимушений шукати голоси у відверто антизахідних політичних сил.

Тому, найімовірніше, ця номінація стала сигналом ПП-ДБ – тим, хто позиціонує себе як сучасних європейських політиків, буде складно відмовити у підтримці такого уряду.

Важливо, що єврокомісарка Габріель вже взяла неоплачувану відпустку, щоб узяти участь у процесі формування уряду в Болгарії. А відповідно, вона вірить у можливість формування стійкого та прозахідного уряду.

Вже за півтора тижня побачимо, чи справдяться ці очікування.

Автор: Михайло Драпак,

Рада зовнішньої політики "Українська призма"