Проти Росії чи проти опозиції? Як польська влада піднімає ставки напередодні виборів

Понеділок, 19 червня 2023, 12:15 — , для Європейської правди
Фото: Beata Zawrzel/Reporter/East News
Великий марш польської опозиції. Варшава, 4 червня 2023 року

Вже восени на Польщу чекають мегаважливі парламентські вибори. Від їхнього результату залежить, чи залишиться партія "Право і справедливість" керівною на третю каденцію.

Політичну ситуацію у країні суттєво підкорегували дві нещодавні події: ухвалення суперечливого закону, який опозиція називає "lex Tusk", а влада — "lex anty-Putin", а також багатотисячний опозиційний марш, який пройшов по всій країні.

Ці події стали каталізатором для посилення суперечностей як між політичними таборами, так і між однодумцями.

Закон проти опозиції

Останнім часом Польщу сколихнула одна важлива подія — ухвалення парламентом і підписання президентом Анджеєм Дудою закону про створення комісії з вивчення російського впливу на внутрішню безпеку Республіки Польща у 2007-2022 роках, ініційованого панівною політсилою "Право і справедливість" (ПіС).

На перший погляд, закон просуває цілком правильну ініціативу. Адже боротьба з російською агресією в усіх її можливих проявах має бути у пріоритеті урядів країн вільного світу. Тим паче такої, як Польща, яка сама неодноразово стикалася зі спробами РФ вплинути на її внутрішню політику.

Втім, на думку критиків, законодавчий акт спрямований насамперед проти колишнього прем’єра і лідера "Громадянської платформи" Дональда Туска — за що його назвали "lex Tusk".

Зокрема, саме прізвище експрем'єра фігурувало в пояснювальній записці до законопроєкту, а також згадувалося у владних колах. А заступник міністра сільського господарства Януш Ковальський напряму заявив, що

результатом впровадження цього закону має стати притягнення Туска до Державного трибуналу.

Окрім того, критики зазначали, що комісія буде неконституційною через свої дуже широкі повноваження, які включають, серед іншого, практично необмежений доступ до документів, у тому числі тих, що охороняються професійною таємницею.

Також закон передбачає, що комісія може застосувати "запобіжні заходи" у вигляді заборони терміном на 10 років виконувати функції, пов’язані з розпорядженням державними коштами, та позбавлення на 10 років доступу до секретної інформації.

Опозиція зазначила, що ці "профілактичні заходи" є інструментами усунення політичних опонентів із суспільного життя, виключаючи їхню участь в органах виконавчої влади.

І це не лише думка польської опозиції! "Lex Tusk" викликав занепокоєння у США та Євросоюзі.

Так, у заяві Державного департаменту США під назвою "Занепокоєння потенційним використанням нового польського закону проти опозиції" йдеться про те, що "американський уряд стурбований ухваленням польським урядом нового закону, який може бути використаний для втручання у вільні та чесні вибори".

"Закликаємо уряд Польщі забезпечити, щоб цей закон не обмежував можливості голосування за вибраного кандидата і щоб він не застосовувався або не зловживався таким чином, що могло би вплинути на легітимність виборів", — йдеться у заяві, підписаній прессекретарем Держдепартаменту США Метью Міллером.

Подібне висловлення стурбованості пролунало й від Європейської комісії.

"Зараз ми особливо стурбовані ситуацією в Польщі у зв’язку зі створенням закону про спеціальну комісію, уповноважену позбавляти громадян права бути обраними на державні посади", — заявив комісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс, додавши, що без вагань, за необхідності, буде вжито заходів.

Робота над помилками

Щоб покращити негативний інформаційний фон навколо Lex Tusk, президент Анджей Дуда за кілька днів після його підписання оголосив, що у зв’язку із суперечками вирішив ініціювати зміни до нього.

Запропоновані главою держави зміни усувають з чинного закону "засоби правового захисту", зокрема 10-річну заборону обіймати посади з доступом до державних коштів, і дають можливість оскаржити рішення комісії до суду апеляційної інстанції, а потім до Верховного суду.

Також передбачається, що членами комісії не будуть депутати та сенатори, а її голова не призначатиметься прем’єр-міністром, а обиратиметься членами комісії.

За словами Дуди, поправка має стати відповіддю на численні сумніви юристів, опозиції, простих громадян і союзників. Проте він не сумнівається у необхідності створення комісії.

Розгляд поправки не забарився.

13 червня Сейм Польщі (нижня палата парламенту) провів перше читання президентського законопроєкту про внесення змін до закону. А вже 14 червня комітет з адміністративних та внутрішніх справ Сейму підтримав запропоновану президентом поправку.

За два дні, 16 червня, відбулося друге читання у Сеймі президентського проєкту поправок. Попри те, що парламентські лави були порожні, атмосфера була доволі гарячою.

Під час парламентських дебатів виступив депутат від ПіС Пьотр Калета, який заявив, що "формулювання закону викликає жах у опозиційних політиків".

"Не дивно, адже ми говоримо про безпеку нашої вітчизни, про те, як до неї ставилися в роки правління наших попередників, і про те, що потрібно зробити, щоб очистити нашу батьківщину від людей, які колись нечестиво поводилися й зараз прагнуть це зробити, щоб знову мати якийсь вплив на долю Республіки Польща", — заявив політик.

Натомість Бартоломей Сенкевич від опозиційної "Платформи" критично висловився про "lex Tusk". За його словами, "левова частка юридичної спільноти розкритикувала цей проєкт, який змішує усі можливі порядки, змішує виконавчу владу із законодавчою".

"У цій драмі є одна втішна річ. "ПіС" знає, що втратить владу, і знає, що лідером майбутнього уряду буде Дональд Туск", — висловив переконання депутат.

Про усунення політичних опонентів із суспільного життя заговорили також у "Лівиці", розкритикувавши водночас ідею з’ясування питання російського впливу через слідчу комісію, а не через судову інстанцію.

Не змовчали й члени одіозної "Конфедерації". За словами Міхала Урбаняка, плутанина навколо "lex Tusk" є глузуванням з офісу президента.

"ПіС зробив президентство смішним. Під виглядом захисту Польщі від російського впливу вони хочуть змусити замовкнути усіх опозиціонерів справа наліво", — висловив обурення Урбаняк.

Після жвавого обговорення Сейм прийняв поправку до закону, запропонованого президентом. 

За проєкт змін проголосували 228 депутатів від так званого парламентського клубу "ПіС". Проти проголосували: троє від клубу "Лівиця", один від "Конфедерації" та один позафракційний депутат. Сім членів "Конфедерації" і двоє депутатів-лібертаріанців утрималися від голосування. Не брали участі у голосуванні представники "Громадянської коаліції", "Польської коаліції", "Польщі 2050" та більшість від "Лівиці".

Тепер поправку буде передано до Сенату (верхньої палати парламенту). Наступні події покажуть подальшу долю ініціативи.

Проте можна сказати напевно, що історія із законом про створення комісії з вивчення російського впливу збільшила прірву між політичними таборами, а відтак вплинуло на настрої громадян республіки.

"Наймасштабніший антиурядовий протест"

Ситуація неабияк напружила велику частину польського суспільства. Розуміючи це, а також воліючи вловити політичний шанс, Дональд Туск до річниці перших частково вільних парламентських виборів у Польщі після Другої світової війни організував у Варшаві протестний марш.

Примітно, що в заході, який відбувся 4 червня, взяли участь лідери усіх основних опозиційних партій, за винятком "Конфедерації". А кількість людей, за різними оцінками, сягнула від 100 тисяч до пів мільйона.

Масовий вихід громадян на вулиці столиці та інших міст Польщі не міг не привернути уваги світової спільноти, зокрема ЗМІ.

За даними The New York Times, це був "наймасштабніший антиурядовий протест за багато років", який мав на меті "позбавити "ПіС" права на спадщину "Солідарності".

А на думку Financial Times, демонстрація стала протестом проти закону, спрямованого проти лідера "Платформи" Туска, і що нові положення сприяли збільшенню відвідуваності та проходженню акцій протесту ще й за кордоном.

Цікаву оцінку оприлюднила агенція Associated Press, згідно з якою учасники маршу побоюються, що демократичні норми зруйнуються і Польща піде шляхом Угорщини чи Туреччини, а також що "ПіС" призведе до виходу країни з Євросоюзу.

Показово, як про перебіг акції повідомили угорські медіа. Index, пов’язаний з партією влади "Фідес", подав інформацію про "десятки тисяч" учасників маршу і процитував прем’єра Матеуша Моравецького, який стверджував, що демонстрація була типово політичною подією, а не "спонтанною соціальною демонстрацією".

Хай там як, марш 4 червня став великим успіхом як для "Платформи", так і для всієї демократичної опозиції.

Неабияк додало опозиції оптимізму приєднання до заходу інших опозиційних партій Шимона Головні та Владислава Косіняка-Камиша, через що марш перестав асоціюватися лише з Дональдом Туском і його політсилою.

Це означає, що значна частина опозиції може піти на вибори єдиним списком, що значно підвищує її шанси на перемогу.

Повернення Качинського?

На противагу опозиції, в коаліції не все так оптимістично. Адже всередині "Об’єднаної правиці" стало з’являтися все більше суперечок.

Особливо, як повідомляється, мають місце конфлікти між прем’єром Матеушем Моравецьким і міністром юстиції та лідером партії "Суверенна Польща" (молодшої партнерки "ПіС") Збігневом Зьобро, а також між Моравецьким і віцепрем’єром Яцеком Сасіним.

Старий конфлікт підсилює конфронтація між "Суверенною Польщею" та "ПіС" за отримання якомога більшої кількості місць у виборчих списках.

Така ситуація не влаштовує голову керівної партії Ярослава Качинського.

15 червня він скликав засідання президії політичного комітету "ПіС", на якому були присутні очільник уряду Матеуш Моравецький, віцепрем’єри та заступники лідера партії.

Про що саме йшлося, учасники зустрічі не повідомили. Однак напередодні Моравецький оголосив, що відбудеться дискусія щодо повернення Качинського до уряду.

За повідомленням Gazeta.pl, лідер партії влади розглядає можливість повернення на посаду віцепрем’єра, яку вже обіймав у 2020-2022 роках – саме з метою недопущення конфліктів між Моравецьким та Зьобро.

Як повідомляють депутати від "ПіС", Качинський воліє створити єдиний центр влади, тому що війна у виборчих штабах і між фракціями вийшла з-під контролю. А відтак повернути все під партійний диктат.

Не виключено, що Качинський отримає повний контроль над канцелярією прем’єр-міністра, а нинішні віцепрем’єри будуть понижені до рангу міністрів. Можливі зміни й у виборчому штабі "ПіС".

Відповідне рішення може бути оголошено наприкінці червня під час з’їзду "Права і справедливості" у Лодзі.

* * * * *

Напередодні виборів "Об’єднана правиця" переживає не найкращі часи.

Тому у правлячій партії шукають інструменти, здатні змінити ситуацію, щоб восени отримати якомога більше місць у польському парламенті.

Проте ці ініціативи в кращому разі здатні вирішити проблеми у владному таборі, а не в суспільстві, де вони призводять лише до зростання поляризації.

І за усім цим процесом пильно споглядає Росія, яка, за можливості, неодмінно скористається ситуацією.

 

Автор: Станіслав Желіховський,

кандидат політичних наук, експерт-міжнародник

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: