Жоден з секторів, де ЄС високо оцінив успіхи України, не належить до кластера основоположних реформ.

Україна досі повноцінно не готова до початку вступних переговорів з ЄС. Що необхідно змінити вже зараз?

Учасників переговорів з ЄС необхідно виділити в "елітний дивізіон" держслужби, постійно інвестуючи ресурси держави в їхнє посилення та професійну підготовку.

Як далі розвиватиметься діалог Києва та Брюсселя? Що може прискорити переговорний процес, необхідний для набуття Україною повноцінного членства?

Можливо, 2023 рік стане останнім роком "життя" Угоди про асоціацію. Однак цей інструментарій має бути використаний Україною максимально.

Наприкінці 2019 року спливає термін десятирічної угоди про транзит російського газу до країн Євросоюзу. Що в такій ситуації має робити Україна?

Україна виконала лише 10 зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію на цей період. Але це близько 11% від загальної кількості завдань - масштаб відставання очевидний. Та й це далеко не всі проблеми. Не обійшлося й без викривлень положень актів ЄС під час їх імплементації.

Доброчесні неурядові організації не бояться звітувати до найменших деталей включно, адже це закладено у саму сутність їхньої роботи. Однак, введення паралельного звітування викликає припущення, що чиновники потенційно матимуть змогу зводити із ними рахунки.

"Європейська правда" публікує статтю від експертів ГО "Український центр європейської політики", яка містить доволі скептичні оцінки щодо того, як Київ виконує Угоду про асоціацію. Моніторинг виконання Угоди показав певний прогрес, але загалом результати невтішні...