Смітити по-європейськи: що має змінити Україна

Понеділок, 16 листопада 2015, 08:55 — Тетяна Тевкун, ІСЕД

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС Україна протягом трьох років має імплементувати Директиву Європейського парламенту та Ради 2008/98/ЄС від 19 листопада 2008 року про відходи.

Оскільки півтора роки від часу підписання документа вже минуло, залишається ще стільки ж. Отже, Україна за цей час має запровадити (хоча б на законодавчому рівні) європейські стандарти поводження з відходами.

Згаданою директивою передбачається запровадити чітку ієрархію пріоритетів поводження з відходами, приблизно так, як це реалізовано в країнах Заходу:

1. запобігання;

2. підготовка до повторного використання;

3. переробка;

4. інший тип утилізації, наприклад - для відновлення енергії;

5. ліквідація (видалення на звалища).

 

Така чітка структуризація – головна новація, якої в майбутньому повинна буде дотримуватися Україна.

Не купуй зайвого

Заходи із запобігання утворенню відходів мають на меті розірвати зв'язок між економічним зростанням та екологічними наслідками.

У політиці поводження з відходами значну увагу слід надавати заохоченню розробки продуктів для зменшення їхнього впливу на довкілля та вироблення відходів. Зокрема, впроваджувати заходи, які стимулюватимуть розвиток, виробництво та просування продукції багаторазового використання, технічно тривалої та придатної для належної та безпечної переробки після того, як вона перетвориться на відходи, та ліквідація якої не шкодить довкіллю.

Такими заходами є економічні стимули (пільги, спеціальне оподаткування абощо), проведення освітніх кампаній.

На сьогодні в Україні такий спосіб стимулювання не є прийнятим на загальнодержавному рівні, просвітницькою кампанією переважно займаються екологічні організації та громадські активісти.

Практика ЄС

- У Данії уже 20 років діє податок на безкоштовну роздачу поліетиленових пакетів у торговельних закладах. Після того, як там ввели плату за пакети, їхня популярність у покупців знизилася на 90%.

- 10 років тому у Великій Британії були запущені на ринок біорозкладані пакети для хліба, які упродовж чотирьох років повністю розкладаються на вуглекислий газ і воду.

Відходи в стилі "секонд-хенд"

Сенс підготовки до  повторного використання полягає у заходах, які продовжують життя тих чи інших речей та дозволяють використовувати таку річ більше одного разу після її виготовлення. Прикладами такого заходу можуть бути збір тари та упаковки для її повторного використання, передача вживаного одягу бідним верствам населення, використання зношених шин та пластикових пляшок, наприклад, для побудови речей для побуту тощо.

В Україні таким заходам приділяється надто мало уваги, частково є певні зрушення у повторному використанні скляних пляшок.

Практика ЄС:

- Агенція з охорони довкілля Ісландії має свій сайт, на якому викладається інформація та соціальна реклама щодо повторного використання речей, велика увага звертається на заходи із заохочення використання упаковки напоїв.

Переробка

Суспільство вже давно навчилося використовувати багато видів відходів як вторинну сировину.

Це, зокрема, стосується переробки металу, пластику, скла та паперу. Переробка таких відходів дозволяє економити сировину, зменшувати негативний вплив на довкілля як шляхом економії сировини, так і зменшення кількості відходів, які захоронюються на звалищах.

 

Для переробки кожного виду відходів існує своя технологія, кожен вид переробляється окремо. Проте такі відходи цінні як ресурс за умови дотримання певних вимог збору, тому їх доцільно збирати окремо. Такий підхід віднедавна практикується в окремих містах Україні. І в цій сфері можна говорити про певні досягнення.

Практика ЄС:

- У країнах Європи встановлено контейнери для роздільного збирання відходів, забезпечено логістику збору. За дотриманням правил щодо роздільного збирання відходів стежать спеціально уповноважені органи. Так, наприклад, у Німеччині існують так звані "сміттєві поліцейські", працює система штрафів і заохочень.

Спалення та утилізація

Якщо переробка і компостування відходів є недоцільними з технічних та економічних причин, в такому разі варто утилізувати сміття (в т.ч. шляхом відновлення енергії).

На сьогодні в Україні працює лише кілька сміттєспалювальних заводів. Частина з них (Київ, Дніпропетровськ) морально застаріли та шкодять довкіллю викидами в атмосферу.

Нові заводи працюють не на повну потужність або ж взагалі не працюють, оскільки тривалий час не вирішується питання встановлення тарифів на перероблення побутових відходів. В результаті всі відходи складуються на полігонах або на стихійних звалищах.

Практика ЄС:

- В європейських країнах шляхом спалення переробляють 20-25% обсягу міських відходів, в Японії — близько 65% , в США — близько 15%.

- Найактивнішим "спалювачем" є Німеччина, яка має 60 заводів, щороку спалюючи понад 16 млн тонн відходів.

Наказ: ліквідація

Видалення (ліквідація) сміття на звалища – це останній спосіб поводження з відходами, і застосовуватися він має тоді, коли попередні способи вичерпано. Це пов’язано з тим, що відходи, які перебувають на звалищах, як відомо, негативно впливають на довкілля.

Сьогодні в Україні широко поширена інша практика.

Як наслідок – звалища в Україні займають понад 12 тис. гектарів. І це лише за офіційною статистикою Мінрегіону.

Всеукраїнська екологічна ліга оперує іншими цифрами. Природоохоронці говорять про 7% території країни, що займають звалища, а це більше, ніж уся територія природно-заповідного фонду, яка становить лише 6,5%!

В ЄС існує окрема директива, яка регулює питання ліквідації відходів на звалищах, в тому числі й щодо вимог до облаштування полігонів, яка має бути теж імплементована в українське законодавство у найближчій перспективі.

Ця директива встановлює чіткі вимоги до ліквідації відходів на звалища щодо облаштування місць захоронення відповідно до класів відходів, закриття та рекультивації полігонів, які не відповідають таким вимогам, зменшення кількості відходів, які вивозяться на сміттєзвалища (розроблення відповідної національної стратегії).

Наостанок хотілося б нагадати: ми навіть не можемо собі уявити масштаби шкоди для довкілля та здоров’я людей від несортованих відходів.

Робота з усунення цієї проблеми ведеться, але несистемно, у вигляді експериментів на місцях. А тим часом використані батарейки, електронне обладнання, лікарські засоби тощо тоннами потрапляють на звалища, утворюючи пустку на цих місцях на сотні років уперед.

Це розуміють і самі українці. Згідно з дослідженням Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова, 59% опитаних турбує засмічення природи побутовими відходами, а 41% готовий сортувати побутові відходи заради покращення екологічної ситуації.

Безумовно, це позитивна тенденція! Однак без імплементації європейських норм поводження з відходами, без перегляду державної політики у цій сфері, ситуація незворотно погіршуватиметься щороку.

 

Автор: Тетяна Тевкун,

експерт з питань екологічної політики

Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua