Як перетворити поразку в Нідерландах на стратегічну перевагу

Вівторок, 12 квітня 2016, 09:05 — Тарас Качка, уповноважений з питань підприємництва при ДФС

Тепер, коли всі встигли посперечатися, хто саме винний у негативному результаті нідерландського референдуму, настав час подумати, що робити далі. 

Одразу варто зазначити, що ситуація, в яку потрапила Україна, далеко не програшна. Після того, коли всі сторони підтвердили, що результати референдуму в Нідерландах не впливають на застосування Угоди про асоціацію, будь-які розмови про можливий перегляд її змісту є додатковою перевагою для України.

Це обумовлено тим, що Угода має постійно змінюватися, аби досягти поставленої перед нею мети – політична асоціація і економічна інтеграція. Цього року має відбутися більше десяти засідань двосторонніх органів, на яких має бути схвалено передбачені Угодою документи, оновлено додатки, створено механізми моніторингу. Мав би бути укладений протокол АСАА.

До того ж Україна постійно каже про доцільність подальшої лібералізації торгівлі – це і питання збільшення тарифних квот, скорочення перехідних періодів повної лібералізації, усунення нетарифних бар’єрів, зменшення винятків зі свободи надавати послуги тощо.

Тобто ми готові до роботи в такому форматі. Більша лібералізація торгівлі цікавить і європейський бізнес (не лише в частині продажу свої продукції в Україну, а й в частині закупівлі українських товарів).  

Нинішні умови торгівлі сформовані на основі референтного періоду 2005–2007 років. Тобто Угода не відображає розвитку торгівлі за останні 10 років.

Ті ж квоти на м’ясо птиці апріорі були би більшими, якби ми взяли за основу інший референтний період. Те саме стосується зернових. Тому ми дуже зацікавлені в оновленні торговельної частини Угоди.

Утім, під час референдуму більше питань було до політичної частини Угоди, ніж до економічної.

Тут, як не дивно, Україні теж можуть бути вигідні зміни до угоди, адже ми тоді зможемо говорити про сильнішу співпрацю в реалізації внутрішніх перетворень, утвердження демократії і верховенства права, боротьбі з корупцією.

Зняти побоювання Нідерландів з цих питань можна лише посиленням співпраці.

Для нас це додаткова допомога (не обов’язково фінансова) з боку ЄС у впровадженні найважливіших реформ – вибори, адміністративна реформа, правоохоронна система, правосуддя тощо. Цілком можливо, нам треба якимось чином кооптувати до Угоди положення Контракту на розбудову держави (State building contract), який містить багато чітких вимог щодо реформ у згаданих сферах.

Останнім часом я часто чую посилання на Угоду як про дороговказ для реформ. Не лише загальні, але й в охороні здоров’я, в захисті довкілля, в енергетиці. Дуже часто загальні формулювання Угоди перекладаються на практичні зміни. Ми намагалися це пояснити в Нідерландах і, як не дивно, це були найкращі аргументи на користь посилення співпраці з ЄС.

Тому чим чіткішими будуть наші спільні плани, чим ретельніший моніторинг, тим легше буде досягати потрібного результату саме в Україні.

Саме таке завдання стоїть перед українською делегацією в усіх форматах співпраці між Україною та ЄС.

І якщо ми не хочемо "зависнути" з ратифікацією Угоди – нам активно треба наголошувати представникам Нідерландів в двосторонніх органах, що ми відкриті для співпраці з метою подолання найголовніших упереджень щодо України. І пропонувати реагувати на них в документах, які мають схвалюватися на виконання Угоди.

Цілком можливо, що на момент, коли завершаться внутрішні дискусії в Нідерландах, стане очевидним, що на рівні реалізації Угоди рішення проблеми вже знайшлося.

Є рішення і для найчутливішого питання – перспективи вступу України до ЄС.

Я вже казав, що Угода побудована за логікою угод Євросоюзу з європейськими державами, які не прагнуть вступити до ЄС (Швейцарія, Норвегія, Ісландія). Україна вже тривалий час має Угоду про вільну торгівлю з цими державами (Угода з ЄАВТ).

Тож, як один з варіантів, можна було б зафіксувати, що головним горизонтом інтеграції України у внутрішній ринок ЄС є приєднання до Європейського економічного простору.

Це дозволяє повністю інтегруватися у внутрішній ринок ЄС, але чітко виносить питання членства в суто політичну площину – тобто коли пасьянс складеться, тоді і будемо вступати.

Простіше кажучи – для нас на сьогодні набагато важливішим є питання практичної економічної інтеграції, тобто реальне забезпечення того, щоб торгувати між Кіровоградом і Валенсією було так само легко, як між Кіровоградом і Татарбунарами.

Йдеться не лише про мита, а й про логістику, фінансові умови, легкість в організації подорожей, розрахунки тощо.

А для цього потрібні не лише положення угоди і їхнє втілення в життя, потрібна реальна інфраструктура торгівлі, потрібно "познайомити" Україну з усіма державами ЄС (і досвід кампанії в Нідерландах буде неоціненним).

З таким завданнями немає коли сумувати про результати голосування. Навпаки, потрібно пришвидшувати співпрацю, щоб не виникало жодних непотрібних пауз.

 

Автор: Тарас Качка,

уповноважений з питань підприємництва
при Державній фіскальній службі

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua