Історія з російським суховантажем Caffa, яке шведський суд заарештував нещодавно у Балтійському морі – це набагато більше, ніж просто чергова успішна новина про блокування російських активів. 

Це реальний приклад того, як світ може і повинен карати Росію за обхід санкцій.

По суті, ми вперше протестували і запустили в дію унікальну юридичну модель – яка спроможна не просто створювати росіянам тимчасові незручності, а реально конфісковувати у них флот.

Раніше алгоритм протидії морським махінаціям Кремля виглядав досить обмежено. 

Російське судно порушувало правила, заходило в закриті порти Криму чи окупованого Приазов’я, вантажило там розграбоване українське зерно, вимикало радари і йшло торгувати далі. Максимум, на що ми могли розраховувати з боку міжнародних партнерів у разі фіксації - це політичний осуд, потрапляння судна до чергового санкційного списку чи короткочасна затримка в якомусь європейському порту для перевірки документів. 

Росіяни сприймали це як помірні бізнес-ризики. 

Вони міняли назви, прапори, компанії-"пустушки" і продовжували заробляти мільярди на війну. Фактично росіяни сприйняли механізми захисту чесної торгівлі та свободи мореплавства за слабкість: санкції обходили, а судна продовжували працювати далі. 

Випадок з Caffa ламає цю парадигму.

Чому ця справа стала прецедентом

Бо тут спрацювала абсолютно нова зв'язка: українське кримінальне провадження плюс юридично значима дія країни-партнера.

Важливо те, як саме це відбулося на практиці. 

В Україні розслідується кримінальне провадження. Наші спецслужби та правоохоронці - СБУ, ГУР, СЗР, Офіс Генпрокурора, а також Офіс Президента та МЗС - зібрали серйозну доказову базу щодо цього судна. Caffa системно перевозило зерно з тимчасово окупованих територій, заходило в закриті порти. А для приховування маршрутів використовувало фальшиву реєстрацію, маркуючись у міжнародних базах як Guinea False.

Ми передали ці матеріали шведським колегам у рамках міжнародної правової допомоги. 

І шведський суд не просто погодився з нашими аргументами - він визнав, що дії цього судна можуть кваліфікуватися як воєнний злочин за фактом незаконного в’їзду на окуповану територію з метою заподіяння шкоди державі (ст. 332-1 КК України). Спочатку судно затримали, тепер є повноцінний арешт, а далі - перспектива передачі суховантажу Україні після відповідного рішення нашого суду.

Фактично вперше українське кримінальне провадження стало підставою для арешту судна в іноземній юрисдикції з перспективою його подальшої передачі Україні. 

Дії шведських правоохоронних органів і суду фактично створили важливий практичний прецедент.

Де крадене зерно, там і танкери тіньового флоту

Ця юридична конструкція ідеально масштабується на діяльність, завдяки якій Росія отримує найбільшу частину свого бюджету - на нафтові танкери так званого тіньового флоту. 

Ними перевозять мільйони барелів нафти через море, використовуючи старі, застраховані у сумнівних фірмах судна-привиди. Вони так само перевантажують нафту у відкритому морі з борту на борт, вимикають транспондери, маніпулюють документами про походження сировини.

Якщо такий підхід буде застосовано до справ, пов'язаних із тіньовим флотом, ризики для операторів російських танкерів зростуть принципово. Йтиметься вже не лише про санкційні обмеження, а й про перспективу арешту активів у юрисдикціях країн-партнерів.

І, до речі,  короткий анонс: робота в цьому напрямку вже ведеться, плануємо за місяць-два побачити перші результати по нафтовому флоту РФ.

Що треба для масштабування 

Але для того, щоб ця конструкція стала максимально репрезентативною, швидкою і бездоганною з точки зору міжнародного права, нам критично необхідно зробити один домашній крок. 

Україна має криміналізувати обхід санкцій на законодавчому рівні.

Зараз ми змушені працювати в межах тих статей Кримінального кодексу, які маємо - порушення порядку в’їзду на ТОТ, пособництво в агресії, воєнні злочини тощо. Це робочі інструменти, що й довів кейс Caffa -  але вони вимагають колосальних зусиль для доведення саме контексту воєнного злочину або шкоди державній безпеці.

Уявіть, наскільки спроститься і прискориться процес, якщо в нашому Кримінальному кодексі  з'явиться пряма стаття: "Обхід або сприяння в обході санкцій". Тоді формула перетвориться на швидкий і зрозумілий для всього західного світу алгоритм:

• Російське судно (танкер чи суховантаж) порушує санкційні обмеження
• В Україні відкривають кримінальне провадження за фактом обходу санкцій, де фіксують залізобетонні докази (супутникові знімки, треки, фінансові проводки)
• Матеріали через міжнародну правову допомогу потрапляють до Швеції, Данії, Греції чи Великої Британії
• Партнери бачать чіткий склад злочину і ухвалюють юридично значиме рішення: арешт, конфіскація, передача судна Україні або його продаж на аукціоні в рахунок репарацій

Євросоюз уже закріпив кримінальну відповідальність за обхід санкцій у своїх директивах. Якщо Україна ухвалить таке рішення у себе, ми отримаємо повну синхронізацію правових систем. Наші запити більше не розглядатимуться місяцями через узгодження юридичних термінів.

Справа Caffa важлива не лише своїм результатом. 

Вона показує, що українські розслідування можуть ставати частиною міжнародних юридичних процесів і створювати реальні наслідки для активів, залучених до незаконної діяльності.

Наступне завдання - зробити цей механізм системним. Що частіше українські кримінальні провадження трансформуватимуться в рішення судів і правоохоронних органів держав-партнерів, то вищою буде ціна для тих, що беруть участь у перевезенні викрадених ресурсів, обході санкцій або підтримці російської воєнної економіки.

Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів