ЄС змінює митні правила. Що варто знати українському бізнесу

Понеділок, 25 квітня 2016, 09:01 — Олена Омельченко, «Ілляшев та Партнери»

Вже з 1 травня поточного року набирає чинності основна частина положень Єдиного митного кодексу ЄС, який був прийнятий у жовтні 2013 року.

Перехід на наднаціональну єдину митну систему буде здійснюватись поступово і триватиме до кінця 2020 року. Саме до цього часу має повністю закінчитися перехідний період і створена IT-інфраструктура, що включатиме єдині бази даних для обміну інформацією для країн-членів Євросоюзу.

Митні органи і учасники ЗЕД здійснюватимуть обмін даними тільки в електронному вигляді, а паперові версії документів стануть швидше винятком, ніж правилом.

Кожна країна Євросоюзу повинна встигнути привести національне законодавство до нових норм і правил, а це десятки чи навіть сотні національних законів, що стосуються не лише митних, а й податкових питань.

Отже, чого чекати від змін? Насамперед, українським експортерам?

Варто очікувати суттєвих змін у митній оцінці, що є вкрай важливим для міжнародних компаній, які імпортують товари в ЄС.

Інші важливі нововведення торкнуться визначення експортера, спеціальних процедур (складування, обробка і т.д.), правил походження та зобов’язуючої тарифної інформації (Binding Tariff Information).

Окрему увагу в кодексі приділено діяльності уповноважених економічних операторів, яким значно розширять повноваження. Їм дозволять спрощено проводити процедури митного оформлення та надання митних гарантій, а у певних випадках самостійно випускати товар у вільний обіг, визначати вартість мита і виконувати частину роботи митниці.

Це означає, що буде менше митних перевірок і, як наслідок, більше спрощення митних процедур.

На всій території Євросоюзу буде централізований механізм оформлення переміщення товарів через митницю, що загалом сприятиме скороченню кількості митних процедур.

Всі митні декларації подаватимуться в електронному вигляді через електронний обмін даними EDI (Electronic Data Interchange). Крім електронних декларацій будуть і усні, для товарів вартістю не більше 1 тис. євро, але для повернення експортного ПДВ, швидше за все вони, будуть непридатні. 

Для доказу вивезення або ввезення товару для податкової інспекції треба буде мати декларацію в електронному вигляді в форматі XML.

Необхідно буде зберігати 10 років товаросупровідні документи для доказу ввезення та вивезення товару через кордон ЄС, оскільки

термін зберігання митних документів для цілей митної перевірки збільшується з 3 до 10 років.

Це означає, що митниця матиме право перевірити документи протягом 10 років і, за певних обставин, донараховувати мито.

Скасують національні системи штрафів, бо відтепер застосовуватиметься тільки єдина система адміністративних стягнень в рамках Митного кодексу ЄС. Процедура стягнення митних штрафів буде значно спрощена, не притягуватимуть до відповідальності при випадковому чи несвідомому зменшенні розміру митних платежів у незначному розмірі. Разом з тим значно підвищаться штрафи і санкції за грубі порушення митних процедур.

Єдиний Митний кодекс ЄС допускає тимчасове зберігання товарів тільки на складах, які отримають дозвіл на це від митних органів країн-членів Євросоюзу.

У зв'язку з цим деякі країни ЄС мають намір обмежити роботу так званих вільних економічних зон на своїй території, що призведе до їх трансформації у звичайні митні склади, а отже, їхні послуги стануть неактуальними для місцевих експортерів.

Для організації митного складу необхідно буде отримати відповідний дозвіл і внести заставу.

Втім, особливо турбуватися українським експортерам не варто – всі зміни узгоджені з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС та направлені на імплементацію нової Угоди СОТ про спрощення торгівлі. 

 

Автор: Олена Омельченко,

юрист з міжнародної торгівлі
юрфірми "Ілляшев та Партнери"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua