Підсумки референдуму від учасника кампанії "за"

П'ятниця, 8 квітня 2016, 09:20 — Олександр Снідалов, активіст української громади в Нідерландах
Розподіл голосів "за" та "проти", а також явка в різних регіонах Нідерландів. Ілюстрація http://nos.nl/

Попередні результати референдуму відомі всім: 61,1% "проти", 38,1% "за" та 0,8% "недійсні".

12 квітня ці цифри перекочують без змін в офіційні результати, а єдина причина, чому вони ще не є офіційними – закон дає час на їх оскарження в суді.

Через 23% переваги противників асоціації над прихильниками вже лунають заклики вважати кампанію "за" неефективною, а стратегію кампанії – помилковою.

Спробую розібратись, чи є в цих звинуваченнях сенс.

І. Явка

Коли ми, Oekraïne-referendum, зібрались вперше, ми мали вибір, як діяти:

1) вести кампанію задля голосування "за";
2) вести кампанію за бойкот референдуму;
3) нічого не робити.

На той момент було відомо, що референдум як інструмент підтримують 56% голландців.

Цю кількість можна було орієнтовно вважати максимальною потенційною явкою. Крім того, за результатами єдиного на той момент соцопитування було відомо, що 45% збираються прийти і проголосувати.

На той час 56% з тих, хто хотів прийти на дільниці, були проти, близько 20% – за.

Стратегія "бойкот" – за те, щоб виборці не йшли на референдум, – була надто непередбачувана.

Вона могла налаштувати проти України навіть тих, хто її на той момент підтримував, і додатково мобілізувати супротивників.

Спроба бойкотувати референдум була б фактичним визнанням слабкості наших аргументів.

Стратегія "бездіяльність" на перший погляд могла видатись ефективною, хоч і важкою емоційно. Така стратегія, начебто мінімізувала залучення нових людей до голосування, хоч і залишала ризик, що явка досягне 30% зусиллями опонентів, залишивши нас без можливості впливати на перебіг.

Пізніше, наприкінці лютого, з опитування TNS-NIPO стало відомо, що потенційна явка є на рівні 49% і складається з 21%, які точно планують прийти (з яких 17% - за асоціацію, 34% - проти асоціації, 49% - не визначились), і 28% тих, які скоріше за все прийдуть (з яких 24% - за асоціацію, 32% - проти асоціації, 44% - не визначились).

З цього опитування добре видно, що у випадку бездіяльності з боку кампанії "За" нашим противникам достатньо було мобілізувати тих своїх прихильників, які вказали, що вони "можливо проголосують", які разом з тими, хто "точно проголосує", давали явку в 29,9%.

Врешті-решт, ми обрали стратегію проведення активної кампанії "За". Цю ж стратегію ми радили нашим голландським та українським партнерам.

ІІ. Розподіл голосів

На початок кампанії "За" кількість прихильників асоціації була на рівні 23%. Ще 34% заявляли, що вони ще не визначились – саме вони і стали нашою ціллю.

Ми добре розуміли, що навряд чи зможемо переконати затятих євроскептиків, з їх ірраціональними аргументами, тож вирішили зосередитись на тих, хто вагався.

Від початку кампанії кількість прихильників Угоди зросла від 23% до 38%. Ці +13% можна вважати результатом кампанії "За". Це трохи менше половини тих виборців, які вагались на момент початку кампанії "За".

Чи могли ми мати кращий результат? Так, кампанія "За" могла б бути ефективнішою, за багатьма параметрами.

Найближчим часом проведу роботу над власними помилками і рекомендую усім, хто брав участь у кампанії, зробити те саме.

Окрім помилок кампанії, були і зовнішні фактори.

Різке зростання кількості противників асоціації (+7%) відбулось наприкінці лютого та на початку березня. Тижневі огляди голландських ЗМІ, які ми робили протягом кампанії, показують, що в цей період був тільки один скандал, який наші противники підхопили винятково жваво – це скандал, пов'язаний з курятиною МХП, Миронівського хлібопродукту.

В ЗМІ з’явилися численні повідомлення про негідне поводження з птахами в Україні (це не жарт, це в Нідерландах – серйозний аргумент).

Цю тему євроскептики роздмухували в статтях, в репортажах з України, в анімаційних роликах, а також на сітілайтах.

Другий стрибок у кількості противників асоціації відбувся напередодні голосування і пов'язаний з публікацією матеріалів розслідування, проведеного Слідство.Інфо на тему офшорів Порошенка. За кілька днів до публікації і за тиждень до голосування, результати опитування показували 45% проти, 35% за, 20% не визначились.

 

Фінальні результати свідчать, що саме матеріали розслідування стали причиною того, що 17% з тих, хто не визначився, підтримали опонентів асоціації, і лише 3% – кампанію "За".

Хоча попри те, що ми не вели кампанію за бойкот референдуму, ця стратегія мала прихильників серед нідерландців-прихильників асоціації. Йдеться про стратегію дії в день голосування (а не стратегію агітацію). Були ті, хто мали намір дочекатися попередніх даних про явку – і лише в разі, якщо вона досягає порогу у 30%  – йти голосувати.

До останнього моменту були сумніви, чи сягне явка 30% – через це чимало тих, хто був готовий віддати голос "за", вирішили не приходити на дільниці.

Поза тим, зростання прихильників у +13% з тими ресурсами, які були у кампанії "За" – це досить непогано для Нідерландів, де позиції Росії традиційно дуже потужні.

За цей результат не соромно.

Цього виявилось недостатньо для перемоги, але, сподіваюсь, досвід, набутий в процесі кампанії усіма учасниками, уможливить майбутні перемоги у наступних, не менш важливих, битвах за європейське майбутнє України.

 

Автор: Олександр Снідалов,

активіст української громади в Нідерландах,
учасник кампанії на підтримку Угоди про асоціацію

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua