Україна без довідок: як створити європейську систему е-урядування

Вівторок, 23 травня 2017, 17:05 — Марі Педак, EGOV4UKRAINE

Для громадян України дуже важливо отримувати якісні послуги від органів влади. Це один із найважливіших компонентів європейського цивілізаційного простору, до якого прагне Україна.

Моя країна - Естонія - одна з передових у світі в тому, що стосується електронного уряду. Переваги цього більш ніж очевидні і для громадян, і для держави.

Наприклад, ми підрахували, що кожне використання цифрового підпису економить людині 20 хвилин часу. В рік "набігає" цілий робочий тиждень, а в грошовому відношенні для всієї країни цифровий підпис приносить економію 2% від ВВП. Стільки ж ми витрачаємо на оборону.

Україна теж повинна відійти від того, що для отримання будь-якої послуги людям доводиться збирати в різних структурах численні довідки, проводити час у чергах.

Повинно бути так: людина один раз передає державі свої дані, після чого необхідну інформацію держава має збирати самостійно, використовуючи наявні в її розпорядженні відповідну систему і бази даних. Більше того, з часом

українські громадяни повинні мати змогу отримувати держпослуги без відвідування органів влади - лише з допомогою комп'ютера та інтернету.

В Естонії система надання електронних послуг визнана кращою в світі. "Серцем" її є впроваджена у 2001 році система обміну даними, яка називається X-Road. У 2002 році ми запустили карту ідентифікації - вона дозволяє людям користуватися системою, маючи комп'ютер та інтернет. Можна сказати, що ця карта є моєю "дитиною" - я 22 роки пропрацювала в естонському уряді, впроваджуючи систему надання електронних послуг.

На те, щоб усе це стало реальністю в Україні, спрямовано наш проект EGOV4UKRAINE, який зараз переходить у практичну стадію. Він є частиною ширшого проекту U-LEAD, спрямованого на розвиток децентралізації в Україні.

Бюджет проекту - близько 5,5 млн євро, які спільно надали Європейська комісія, Швеція та Естонія. Нашим партнером є Державне агентство з питань електронного урядування України.

Що ж і чому ми будемо робити? Потрібно розуміти, що для успішного функціонування такої системи необхідна наявність чотирьох компонентів.

Перший – достатній доступ населення до інтернету. Тут є проблеми - все добре лише в Києві та великих містах.

Тому альтернативним на сьогодні варіантом є розвиток та удосконалення Центрів надання адміністративних послуг - ЦНАПів. Ми в Естонії "перестрибнули" цей етап, однак у багатьох країнах (наприклад, у Грузії) такі центри успішно функціонують.

Другий компонент – наявність баз даних, коректних і добре захищених. Вирішення цієї задачі більше за все необхідно для запуску системи, і це велика і ретельна робота. В Україні багато баз даних, деякі з них дублюються. Але відповідати за певні дані повинно якесь одне відомство або інституція.

Третій компонент – система ідентифікації. Тобто система має точно знати, хто перебуває за комп'ютером. Думаю, з цим компонентом скоро все буде добре. Серйозно працюють над цим міграційна служба, міністерство юстиції і агентство з питань електронного уряду.

І, нарешті, четвертий – це система інтероперабельності, завдяки якій необхідні дані могли би передаватися від власників баз даних (тобто тих чи інших відомств) споживачам безпечно, швидко і автоматично. І навпаки.

Саме таку систему ми і будемо розвивати в рамках нашого проекту.

Вона - серце електронного уряду, що дозволяє рухатися даними від баз до споживачів і між базами. До початку травня ми провели тендер на створення такої системи, в якому переміг українсько-естонський консорціум. Сподіваємося, до кінця року її буде створено.

До речі, система поки не має назви, як в Естонії або деяких інших країнах. Було кілька варіантів, але вони не підійшли. А гучне і таке, що добре запам'ятовується, власне ім'я системи дуже важливо.

Можливо, у читачів виникнуть ідеї щодо такого імені - з радістю їх розглянемо.

Ще одним завданням нашого проекту є посилення готовності ЦНАПів до роботи з системою. Проект не випадково є додатковим до проекту U-LEAD, спрямованого на децентралізацію - адже люди звертаються за послугами на місцях.

Тому ЦНАПи повинні мати доступ до центральних баз даних, і це буде забезпечувати саме "серце" системи, над яким ми працюємо.

Водночас ми збираємося підготувати до повноцінної роботи з системою близько 600 ЦНАПів, і найближчим часом в рамках проекту буде проведено ще один тендер для визначення виконавця цих робіт. У другому компоненті U-Lead наші шведські партнери займаються розвитком ЦНАПів загалом, наша частина у цій співпраці - розробка ІТ-систем для центрів.

Важливо розуміти деякі моменти, істотні для впровадження такої системи в Україні.

Технічна частина системи надання електронних послуг, тобто IT-частина – це лише 20% справи. Решта 80% - це керівництво процесом, організація, навчання. На щастя, в Україні є політична воля і бажання до впровадження системи електронного управління. Це засвідчили і чотири наших попередніх пілотних проекти, які ми реалізовували в низці українських центральних органів влади і муніципалітетах.

Важливим завданням і суттєвим викликом є реінжиніринг послуг - тобто трансформація їх з традиційних в електронні.

Ключовим питанням для всієї системи є безпека даних, які нею передають. Тому вони будуть зашифровані - тобто навіть якщо теоретично хтось зможе їх перехопити, то не зможе прочитати.

Причому якщо зазвичай у світі використовується західна система шифрування, то в Україні є свої стандарти криптографії. Тому з Естонії ми беремо ідею побудови системи безпеки, а будемо використовувати українську криптографію - щоб усе було під контролем українських фахівців.

Сама по собі система буде децентралізованою, фрагментованою. Це означає, що окремі дані зберігатимуться в різних базах різних власників - тому практично не існує можливості "вбити" всю систему.

Мало хто знає, але перша кібервійна була в 2007 році проти Естонії - і країна вистояла.

Тому що можна нападати на якісь елементи і завдавати їм шкоди, але система залишається цілою. Для України зараз це більш ніж актуально.

Наголошую - ми не передаємо Україні готовий продукт. Не приносимо і не ставимо на стіл якийсь чорний ящик, готовий до роботи. Ми передаємо ноу-хау, і разом з українськими айтішниками розвиваємо це і підганяємо під потреби України.

Наш проект розрахований на чотири роки. Перші два будуть присвячені впровадженню системи, другий етап буде сконцентрований на її розвитку, тренінгах персоналу та поширенні інформації про використання системи громадянами.

Як результат, ми розраховуємо, що до кінця 2020 року Україна досягне європейського рівня електронного уряду.

 

Автор: Марі Педак,

керівник команди проекту EGOV4UKRAINE,
експерт з цифрової ID 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Статтю надано вісником "ЄС в Україні. Новини співпраці"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua