Операція "компенсація": яким може бути торговельний компроміс із ЄС

Вівторок, 20 червня 2017, 16:22 — , CMD-Ukraine

Протягом останнього тижня "Європейська правда" опублікувала статті "Квоти гинуть за метал: між Києвом та Брюсселем назріває гучний скандал" та "Врятуватись від Європи: Україна йде на конфлікт з СОТ, уникаючи скандалу з ЄС"присвячені продовженню терміну дії захисного мита на експорт металобрухту – крок, що викликав протести з боку ЄС. 

Ця тема спричиняє активні дискусії як серед політиків, так і в експертному середовищі. Тому пропонуємо альтернативний погляд на вирішення цієї проблеми. 

* * * * *

Перспективи реалізації економічної частини Угоди про асоціацію часто залежить від спроможності України та ЄС досягти компромісу з багатьох питань "тут" і "зараз".

Проблем, щодо яких потрібен компроміс, чимало.

Насамперед, це мізерний обсяг тарифних квот з боку ЄС, що дозволяє реалізовувати лише близько 1% від обсягу, що виробляється в Україні.

По-друге, необхідність узгодження на двосторонньому рівні питання щодо зміни умов зовнішньої торгівлі України, зокрема щодо тимчасової заборони експорту лісу-кругляка та продовження терміну дії експортного мита на брухт чорних металів в 30 євро за тонну на 2 роки.

Особливої актуальність порушені питання набули після фактичної відмови ЄС щодо збільшення обсягу тарифних квот та в рамках нової хвилі дискусій навколо мита на експорт металобрухту. Єврокомісія висловила стурбованість відповідним рішенням парламенту, підкресливши, що воно суперечить міжнародним зобов’язанням України.  Натомість прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що пролонгація відповідає національним інтересам, а в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі зазначили, що мита не суперечать Асоціації з ЄС.

І хоча металургійний закон ще не підписано президентом, нам варто готуватися до різних сценаріїв розвитку подій.

Безумовно, повага та порозуміння у відносинах між Україною та ЄС може бути лише за умов наявності конструктивних пропозицій та ефективних комунікацій. І, на щастя, для збереження балансу інтересів та забезпечення подальшого торгово-виробничого співробітництва з європейськими партнерами нам є що запропонувати.

Для початку кілька слів про торговельні обмеження. Нами проведено економіко-математичне моделювання впливу на ключові макроекономічні показники України і ЄС від запровадження мораторію на експорт лісу-кругляка, підвищення експортного мита на брухт чорних металів.

Лісовий мораторій

Мораторій на експорт з України необроблених лісоматеріалів товарної групи 4403 УКТЗЕД з одночасним розширенням доступу вітчизняних підприємств деревообробної і меблевої промисловості до інвестицій й новітніх технологій деревообробки матиме позитивний вплив на розвиток зазначених галузей і національної економіки в цілому.

Зокрема, обсяг промислової вирубки лісів скоротиться на 44,3%, обсяги виробництва продукції деревообробної і меблевої промисловості зростуть на 9,8%, а експорту – на 14,4%.

Водночас наслідки для основних іноземних підприємств-споживачів вітчизняних необроблених лісоматеріалів – насамперед з країн ЄС-28, куди експортується понад 54,1% українського лісу-кругляку, – об’єктивно матимуть негативний характер, що призведе до уповільнення темпів їх економічного зростання.

 

Виробництво продукції деревообробної і меблевої промисловості в цілому по країнах ЄС впаде на 0,07%, експорту – на 0,12%, обсяги промислової вирубки лісів збільшаться на 0,4%. Таким чином, динаміка макроекономічних показників в Україні і країнах ЄС буде протилежною.

Металургійне мито

Разом з цим, збереження дії експортного мита на брухт чорних металів в 30 євро за тонну в поєднанні із вжиттям системних заходів щодо подолання дефіцитності брухту чорних металів сприятиме падінню річних обсягів експорту металобрухту на 49,3%.

Перерозподіл вивільнених ресурсів на користь вітчизняної металургійної промисловості дозволить збільшити внутрішнє виробництво чорних металів на 2,8%, продукції машинобудування – на 0,43%.

Чистий приріст податкових надходжень до державного бюджету завдяки збереженню рівня експортного мита на брухт чорних металів на рівні 30 євро/т складе $47,6 млн.

Оскільки Україна не експортує свій брухт чорних металів до країн ЄС-28, вплив на двосторонні торговельні відносини між ними внаслідок збереження дії вивізного мита на рівні 30 євро/т очікується в межах статистичної похибки.

 

Його наявність за результатами моделювання пояснюється можливістю вкрай незначної зміни рівня світових цін на металобрухт у зв’язку зі зниженням його пропозиції зі сторони України.

Однак зважаючи на мінливий характер коливання світових цін на сировинні ресурси, можна стверджувати про відсутність будь-якого відчутного впливу від даного заходу для ЄС.

Рятівне обладнання

Водночас актуальним залишається питання збільшення принаймні вдвічі обсягів тарифних квот з боку ЄС на продукцію українського походження, що дозволить наблизитись до 2% від виробничого потенціалу України для реалізації на ринки ЄС.

Чи це означає глухий кут у двосторонніх торгових відносинах, з усіма суперечками та заходами, що консервуватимуть подальший розвиток, чи все ж таки є шанс знайти компроміс?

З огляду на це набуває актуальності формування переговорної позиції України, яка враховуватиме компенсаційні заходи для збереження балансу інтересів з європейськими партнерами.

Для цього CMD-Ukraine спільно з Державним науково-дослідним інститутом інформатизації та моделювання економіки було проведено додаткове економіко-математичне дослідження. Воно враховує торговельні обмеження, запроваджені Україною з екологічних, економічних та військово-політичних мотивів, передбачає подвоєння обсягів квот з боку ЄС та поступки України у вигляді дострокового скасування ввізних мит на товарні групи 84, 85 і 90 (виробниче обладнання).

Обнулення ввізних мит на обладнання перекриє негативний ефект для країн ЄС від введення мораторію і подвоєння обсягу безмитних тарифних квот.

Крім цього, український виробник одержить більш сприятливий доступ до іноземних технологій та можливість активізації власного випуску готової продукції.

 

Адже полегшення доступу до імпортного обладнання забезпечить стимули для активізації вітчизняного виробництва насамперед електричних машин, продукції машинобудування і легкої промисловості.

 

Тобто порозуміння щодо проблемних питань у поєднанні з подвоєнням тарифних квот країнами ЄС та поступками зі боку України у вигляді дострокового обнулення ввізних мит на обладнання може вивести з глухого кута торговельні відносини.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua