Тактика помилкового об'єкта: що означає скандальна заява Трампа про Україну

Середа, 26 липня 2017, 10:10 — Євген Магда, політолог
Фото: president.gov.ua

Твіт Дональда Трампа, присвячений "саботажу Україною його виборчої кампанії", породив низку запитань, на які варто спробувати дати відповіді доволі швидко. Причому це стосується не лише представників влади.

Перш за все, ми отримали показовий кейс сучасної дипломатії, коли твіттер найвпливовішої людини світу спрацьовує куди швидше за звичні дипломатичні процедури. І у цьому є хороша новина:

раз Трамп використовує згадку про Україну, значить, він усвідомлює, що вона достатньо відома у світовому масштабі.

Стосовно "саботажу кампанії" варто пригадати, що значна частина західних медіа під час президентських перегонів Дональда Трампа не підтримували.

Власне, сама логіка його виборчої кампанії була побудована на тому, щоб мобілізувати власних виборців ціною поділу американського суспільства на "своїх" та "чужих". Її плоди команда 45-го президента Америки пожинає до сьогодні, і є підстави вважати, що швидко цей процес не завершиться.

Формальна логіка у словах Дональда Трампа, звісно, є, адже з викриттями Пола Манафорта, який відігравав далеко не останню роль у побудові його виборчої стратегії, виступив у серпні 2016 року член фракції БПП Сергій Лещенко.

Наскільки його можна асоціювати з українською владою – питання в Україні риторичне, можливо, за океаном знають більше та краще. Манафорт тоді був змушений залишити роботу в команді Трампа, проте виглядає, що це був швидше формальний крок.

Своїм твітом про Україну американський президент ніби нагадує членам своєї команди, що вони в одному човні.

З цим є помітні проблеми буквально у перші півроку перебування на президентській посаді: менше місяця пропрацював на посаді радника президента з питань національної безпеки Майкл Флінн, якого спіймали на контактах з росіянами, звільнився прес-секретар Білого дому Шон Спайсер, сам Дональд Трамп не приховує розчарування генеральним прокурором Джефом Сешнсом.

Тому твіт про Україну виглядає (частково) як елемент тімбілдінгу команди Трампа, як демонстрація того, що він про все пам’ятає.

Його твіт чимось нагадує вислови голови МЗС Польщі Вітольда Ващиковського про неможливість для України з Бандерою увійти до Європи. Тобто він має не зовнішньополітичне спрямування (відносини Вашингтона та Києва мають позитивну динаміку), а внутрішньополітичне, повинен стати кроком у тривалій боротьбі Трампа з його недоброзичливцями, що підозрюють його у "небезпечних зв’язках з Кремлем".

В умовах, коли Дональд Трамп-молодший викладає листування, присвячене обставинам його зустрічі з російською юристкою Наталією Весельницькою стосовно перспектив отримання компромату на Гілларі Клінтон, а зять та перший радник Джаред Кушнер свідчить комітету з розвідки Сенату та запевняє, що не мав змови з росіянами, Трамп просто зобов’язаний демонструвати впевненість та давати вказівки підлеглим.

Україна в його тактиці відіграє роль помилкового об’єкта, який повинен відволікти увагу від значних проблем президента США. Тим більше, якщо за правилами поведінки американської політики члени президентської команди мають демонструвати відкритість та прозорість власних дій.

Посольство України в США у своєму твіттері вже відповіло на звинувачення Трампа, а впливова The Washington Post висловила сумніви у наявності підстав для звинувачення України у грі проти Трампа.

Розслідування, обіцяне директором ФБР стосовно втручання нашої держави в американські вибори, зрештою дасть відповідь. До того часу ясність буде, швидше за все, і в питанні російського втручання.

Цікаво, що про нього напише Трамп у своєму твіттері?

 

Автор: Євген Магда,

політолог, доцент НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: