Сербія ламає скрепи: чи забезпечить новий уряд гарантії членства в ЄС

Вівторок, 4 липня 2017, 09:33 — Юрій Панченко, Європейська правда
Фото nspm.rs

Минулого тижня Сербія нарешті отримала новий уряд. Нинішнє призначення стало особливим.

Вперше в історії країни уряд очолила жінка. Понад те, вперше в історії всієї Східної Європи прем’єром стала відкритий представник ЛГБТ. Та й це ще не все! Якщо додати, що Ана Брнабіч має хорватське коріння, стає зрозумілим, наскільки незвичним є цей вибір для православної, консервативної Сербії, яка не так давно вела війну з Хорватією.

Попри це, схвалення нового уряду Скупщиною відбулося без жодних ускладнень. Очікувано проти голосували представники ультраправих сих, в той час як представники коаліції, які напередодні не шкодували образ на адресу кандидата у прем'єри, в момент голосування "раптом" змінили свою думку та дисципліновано схвалили новий уряд.

На додачу варто зазначити позицію – а точніше, її відсутність – Сербської православної церкви.

Хоча досі носії "духовних скрєп" російського зразка не уникали політичних заяв.

Представники СПЦ неодноразово висловлювалися про бездуховний Захід та необхідність рятувати суспільну мораль країни, а три роки тому навіть пояснювали повінь на Балканах… перемогою Кончити Вурст на "Євробаченні".

Та наразі представники церкви вирішили промовчати.

Таку позицію пов’язують із тим, що кандидатуру Брнабіч висунув новообраний президент країни Александар Вучич. А тому її обрання від самого початку вважалося вирішеною справою. А навіщо псувати відносини з президентом, та ще й з майбутнім прем’єр-міністром...

 Ана Брнабіч

Та чому сербський президент пішов на такий крок? У першу чергу ним керувала звичайна політична доцільність.

Варто згадати нещодавню історію. Колишній прем’єр-міністр та голова правлячої Сербської прогресивної партії Александар Вучич пішов у президенти не від доброго життя. Адже у Сербії прем'єр має більше повноважень, ніж президент. Принаймні, офіційно.

Попередник Вучича, президент Томіслав Ніколич, цього року завершував лише першу каденцію та мав усі можливості балотуватися вдруге, та рейтинги не дозволяли йому сподіватися на перемогу. Ніхто з провладної команди також не мав гарантії перемоги.

А віддавати важливу (хоч і не головну) посаду в країні опозиції дуже не хотілося.

У ситуації, що склалася, завданням №1 для нового президента було проведення на прем’єрську посаду технічного кандидата без політичних амбіцій. Ана Брнабіч, зважаючи на особливості її біографії, виявилася ледь не ідеальним кандидатом.

Додатковий бонус: нового прем’єра вкрай позитивно сприймають на Заході. Навчання у Сполучених Штатах та Великій Британії, робота в Агентстві США з міжнародного розвитку – все це допомагатиме прем’єру легше знаходити спільну мову з ЄС, ніж її попередникам.

Більше того, останні події показують, що Александар Вучич має намір повною мірою використати позитивний ефект, що склався в ЄС після обрання нового прем'єра. 3 липня, відвідавши Брюссель разом із головою МЗС, Вучич заявив, що звернувся до високого представника ЄС Федеріки Могеріні,  "попросивши назвати точну дату, коли ми можемо стати членами Європейського Союзу, щоб не бути, як гуси в тумані".

Російські ЗМІ вже встигли заявити про "кидок Вучича".

Нового сербського президента в РФ вважали "своїм": за декілька днів до президентських виборів він прилітав до Москви, заручитися підтримкою Володимира Путіна. Та минуло три місяці від дня виборів – і він призначив прем’єр-міністром кандидатку, яку багато хто вважає відверто антиросійською.

Присяга нового уряду

Але залишається відкритим питання: чи дійсно Сербія обрала західний вектор?

Формально вона вже давно знаходиться на шляху до ЄС, має статус кандидата. Та переговори з Євросоюзом щодо умов членства часто були схожі на ритуальні танці. А Вучича-прем'єра звинувачували у спробі імітації євроінтеграції.

То чи зміниться ситуація за нового уряду?

Перші кроки виглядають обнадійливими. Наприклад – створення міністерства євроінтеграції.

Втім, новий прем’єр вже заявила, що не займатиметься зовнішньою політикою.

Натомість у зовнішньополітичних питаннях вона планує "довіритися президенту та голові МЗС". Останнє, до речі, очолює Івіца Дачич, відомий проросійськими настроями. Зокрема, він один із ключових лобістів Гуманітарного центру в місті Ніш. Попри "мирну" назву, цей центр обладнаний військовим аеродромом та оснащений технікою подвійного призначення. А тому вже давно розглядається як російська "гібридна" військова база на Балканах.

Варто також згадати нового міністра оборони Александара Вуліна, чиє призначення, стверджують сербські ЗМІ, викликало неофіційні протести західних країн.

Зрештою, сама Ана Брнабіч вже встигла заявити, що новий уряд, як і попередній, не планує вводити санкції проти РФ, хоча до цього Сербію неодноразово закликав Євросоюз.

Втім, попри ці "нюанси", Сербія отримала шанс змінити своє майбутнє. Брнабіч вже оголосила курс на реформи, назвавши три пріоритети: реформу освіти та місцевого самоврядування, а також повну "цифризацію" усіх урядових послуг.

Призначення уряду Ани Брнабіч стало сигналом для ЄС – Белград готовий до реальної інтеграції, хоча й очікує на додаткові гарантії.

Щоправда, ідеологічний конфлікт, закладений у новому уряді, ще може вийти назовні. І тоді Белграду доведеться робити вибір. Імітувати євроінтеграцію буде набагато складніше – і це ключовий результат призначення нового уряду Сербії.

 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.