Чим небезпечний конфлікт навколо "Нафтогазу" - погляд з Європи

Четвер, 26 жовтня 2017, 14:40 — , енергетичний експерт, Словаччина

Конфлікт між урядом і керівництвом "Нафтогазу" в останні дні став повністю публічним.

Суть конфлікту – як слід реформувати "Нафтогаз", щоб створити прозорий газовий ринок для всіх його учасників, включаючи населення, як забезпечити ринкові прибутки "Нафтогазу" (а згодом і для держбюджету) та як захистити інтереси України на газовому ринку Європи.

Керівництво "Нафтогазу" пропонує йти шляхом сильної вертикально-інтегрованої національної компанії, яка так як і зараз з'єднує під "одним дахом" видобуток газу, його транспортування включаючи транзит, і його продаж споживачам від індустрії до домогосподарств.

За словами голови компанії Андрія Коболєва, тільки така компанія може захистити свої інтереси та інтереси України на міжнародних ринках, як це, наприклад, показує досвід з арбітражем або протистояння новим трубопровідним проектам "Газпрому", і значно підвищити внутрішній видобуток газу. Плюс таке рішення має захистити тисячі робочих місць в структурах "Нафтогазу" і створити передумови для виходу "Нафтогазу" на міжнародні фінансові ринки .

Уряд з такою стратегією не згодний і перш за все вимагає виконати свою постанову про повне відокремлення "Укртрансгазу" в самостійну компанію.

У Кабміні вважають, що тільки цим рішенням можна створити рівні та прозорі умови для газового ринку, створити конкуренцію і на ринку газу для населення.

І що для уряду дуже важливо – тим самим створити умови для переговорів з транзиту сибірського газу після 2019 року.

Питання забезпечення транзиту є ключовим в цьому конфлікті двох стратегій.

Керівництво "Нафтогазу" неодноразово дуже скептично висловилося з приводу можливості підписання довгострокового транзитного контракту з "Газпромом" після 2019 року. Коболєв на цьому тижні це підтвердив з тим, що стратегія компанії оцінює доходи від транзиту як дуже проблемні і навпаки хоче зосередитися на доходи від транспорту на внутрішньому ринку.

В цьому контексті рішення "Нафтогазу" для своєї дочки "Укртрансгаз" різко скоротити інвестиції в модернізацію газотранспортної системи до 2019 року і одночасно в чотири рази підвищити транспортну ставку (практично на найбільший рівень в Європі, навіть вищий за той, що діє на "Північному потоці-1"), є логічним.

Втім, у таких умовах критика "Нафтогазом" планів "Газпрому" побудувати обхідні газопроводи "Турецький потік" і "Північний потік-2"" і домогтися зміни режиму транспорту на німецькому газопроводі "Опал" є не дуже зрозумілою і виправданою для багатьох в Європі.

На думку багатьох європейців, поки є шанс для збереження транзиту та позиції України на європейському газовому ринку, і цей шанс не можна втрачати.

З подібними аргументами згодні і в українському уряді, наполягаючи на швидкому і повному виокремленні "Укртрансгазу" з "Нафтогазу" і залученні міжнародних партнерів для створення операторського консорціуму.

Із залученням партнерів згоден і Коболєв, який вважає це єдиною реальною умовою для забезпечення транспарентної і професійної роботи оператора в майбутньому.

Одночасно для України важливо, щоб ці партнери були реально зацікавлені в збереженні транзиту через Україну, і щоб завдяки своїй позиції і зв'язкам на ринку могли з підтримкою Єврокомісії домовитися з "Газпромом" на стандарному довгостроковому транзитному контракті.

І потім створити умови, щоб трейдери могли приходити за сибірським газом прямо на російсько-український кордон.

Втім, в даній ситуації важливо не це.

Куди важливіше те, що для України час біжить дуже швидко. У Європі очікують, що в Києві нарешті домовляться про єдину позицію щодо модернізації "Нафтогазу". І приступлять до реальної роботи.

Чи варто сподіватися, що європейці будуть чекати ще пару років? Ні. Європа очікує від Києва  швидких і зрозумілих рішень.

Ображатися на навколишній світ через рік або два, заявляючи, що він не врахував інтереси України, буде вже пізно.

"Вікно можливостей" для України ще не закрите. Протягом трьох-чотирьох років країна може добитися продовження транзиту російського газу в цікавих обсягах і цінах, а одночасно - завдяки різкому зростанню видобутку газу і енергоефективним заходам, не тільки стати повністю незалежною від імпорту газу, але і почати його експортувати.

Однак для реалізації таких планів вже сьогодні треба приймати конкретні рішення. Часу для дискусій, і тим паче для конфліктів, вже немає.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua