Порушення прав українців у ЄС: куди звертатися за захистом

Вівторок, 7 серпня 2018, 12:00 — , , Міністерство юстиції України

Цей матеріал є продовженням статті, присвяченої захисту прав українців за кордоном. Проблема дискримінаційного поводження з українцями-мігрантами існує в тому числі в Євросоюзі. Це можна побачити і у випадку з жовто-синьою формою для українських робітників у міжнародній компанії Lindab у Польщі, і у проведенні окремої особистої перевірки кожного українця, який зробить покупки у продуктовому магазині у містечку Барлінек, і у нападі на українську релігійну процесію.

А відповідно, ця проблема потребує втручання з боку України. 

* * * * *

Чи можна притягнути винних у порушенні осіб до відповідальності та захистити свої права? Саме такі запитання частіше за все виникають у наших співвітчизників, які опиняються в подібних ситуаціях.

Звичайно ж кожен окремий випадок слід розглядати індивідуально та діяти залежно від особливостей ситуації, в якій людина опинилася. Проте все ж таки можна проаналізувати найбільш типові та ефективні механізми захисту та превенції, якими можна скористатися у випадках порушень прав за кордоном.

Консульський захист громадян

В першу чергу необхідно звернути увагу на те, що громадяни України, які проживають за кордоном, перебувають нібито в подвійному підпорядкуванні: з одного боку, їхній правовий стан визначається відповідним іноземним законодавством, а з іншого – вони користуються правами і мають обов’язки нарівні з українськими громадянами, які проживають на території України.

Читайте також
Порушення прав українців у ЄС: як змінити ситуацію

Основними актами, які визначають правові засади забезпечення права громадян України на захист їхніх законних інтересів, в тому числі за кордоном, є Конституція України, закон "Про звернення громадян", Консульський статут України.

Коституцією визначено, що Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

У разі виникнення "позаштатних ситуацій", таких як втрата документів, порушення прав з боку роботодавця та інших випадків дискримінаційного характеру, особливо з українцями, які перебувають в іншій країні нелегально, варто звернутися за допомогою та початковою юридичною консультацією до дипломатичних представництв, консульських установ та місій України за кордоном та до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України. До їхніх функцій саме і належить захист прав та інтересів України, її громадян, а також відновлення порушених прав.

У консульстві можуть поінформувати про особливості законодавства країни перебування, надати консультативну допомогу з питань зносин з офіційними установами консульського округу, можуть надати громадянину України, в разі захворювання, адреси та номери телефонiв мiсцевих лiкарень та, за бажанням громадянина, повiдомити про це його рiдних. 

Проте варто звернути увагу, що консульська посадова особа не може бути законним представником фізичних або юридичних осіб України за кордоном через відповідні обмеження, передбачені законодавством іноземних країн та міжнародними договорами.

Правоохоронні органи країни перебування

У більшості випадків з метою більш ефективного захисту своїх прав все-таки доведеться подати заяву до правоохоронних органів відповідно до національного законодавства країни перебування, особливо якщо це стосується матеріальної шкоди чи шкоди, завданої життю і здоров’ю (наприклад, досліджені нами випадки нападу на релігійну ходу, організовану Українською греко-католицькою церквою в Перемишлі, та на будинок у Гданську, в якому проживали українські працівники).

Часом доводиться звернутися до національних судів (цим правом володіє кожна людина!), і нікому не може бути безпідставно відмовлено у доступі до правосуддя (тим більше на підставі національної, релігійної приналежності, громадянства).

Щоправда, не виключено, що у такому випадку нелегального мігранта можуть депортувати.

Більшість мігрантів неохоче користуються саме цим способом захисту, посилаючись на мовний бар’єр та незнання законодавства. Проте слід відзначити, що на практиці це досить ефективний спосіб, бо в разі неволодіння державною мовою країни перебування на обґрунтовану вимогу у правоохоронних та судових органах повинні надати послуги перекладача та перекладені офіційні документи.

Омбудсмани іноземних країн

Ефективним засобом захисту та привернення уваги до проблеми (особливо дискримінаційного характеру!) є звернення до омбудсмана країни перебування.

Яскравим є приклад польського омбудсмана Адама Боднара у ситуації із запровадженням форми жовто-синього кольору для українських працівників на заводі під Варшавою (саме він відзначив, що вони можуть містити в собі ознаки незаконної практики дискримінаційного характеру, і ініціював проведення більш детальної перевірки).

Європейський суд з прав людини

У випадках прямої дискримінації (ситуації з вивіскою у магазині, уніформою на заводі та нападом на релігійну процесію), пройшовши всі засоби національного захисту країни перебування і не отримавши відповідної допомоги (або зіштовхнувшись зі ще більшою дискримінацією!), варто звернутися до Європейського суду з прав людини зі скаргою проти країни, в якій відбулося порушення.

Європейський суд уже встановлював порушення принципу заборони дискримінації в європейських країнах (у справах "Дакір проти Бельгії" , "Молдован та інші проти Румунії" та "Параскева Тодорова проти Болгарії").

Втім, слід пам’ятати, що до Європейського суду можливо звертатися лише після проходження усіх засобів національного захисту та лише проти країни, яка ратифікувала Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод.

Громадські та профспілкові організації

У разі, коли ви є трудовим мігрантом, чиї права порушуються, у вас є ще один додатковий і досить надійний спосіб захисту – профспілкові організації, які не тільки нададуть допомогу консультативного характеру, а й представлятимуть ваші інтереси у відносинах з державними органами (у тому числі і судовими!).

Слід зазначити, що у таких країнах, як Польща і Литва, уже створені профспілкові організації, які активно та успішно захищають права українських трудових мігрантів.

Тому якщо ваша мета – саме трудова міграція, не буде зайвим звернутися до профспілкової організації у країні свого майбутнього перебування.

Звичайно, наше дослідження всіх можливих та ефективних засобів захисту та відновлення порушених прав було б неповним без зазначення місцевих громадських правозахисних організацій. Адже саме вони можуть привернути увагу до проблеми широкого загалу (і суспільства, і представників влади), як ми побачимо на прикладі польської асоціації Never Again, та надати допомогу юридичного характеру (наприклад, Національна асоціація адвокатів України, яка має свої представництва за кордоном).

Окрему увагу слід приділити Національній гарячій лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, яка була відкрита у 2006 році за підтримки представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні. Тут можна безкоштовно та цілодобово отримати консультації – як превентивно, так і у разі виникнення конкретної позаштатної ситуації.

Проте, щоб убезпечити себе якнайкраще, варто проконсультуватися перед від’їздом зі спеціалістом про можливі ризики, що можуть виникнути, та особливості законодавства країни майбутнього перебування. Зокрема, це можна зробити, звернувшись до адвоката, центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, управлінь юстиції, Міністерства закордонних справ та громадських організацій.

Зрозуміло, що вказані заходи не завжди здатні оперативно та ефективно захистити права наших співвітчизників. Для вирішення цього питання потрібні консолідовані зусилля представників органів державної влади, громадського сектора та самих українців-мігрантів.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.