Плата за вхід: чи скористається Київ унікальним шансом захистити своїх експортерів

Четвер, 28 лютого 2019, 09:24 — , , Sayenko Kharenko
Фото: irishtimes.com

Як Україна може використовувати інструменти Світової організації торгівлі для захисту своїх експортерів?

Звичайно, що відразу на думку приходить процедура вирішення спорів. Однак у рамках СОТ є й інші дієві механізми.

Зокрема, активна участь країни в робочих групах зі вступу нових держав в СОТ. Тим більше, окрім Білорусі, яка має намір активізувати переговори про свій вступ до СОТ, такі переговори також доведеться проводити й Великій Британії - через вихід зі складу ЄС. 

Важливий момент - переговори із СОТ ведуть дві країни, які входять до переліку важливих торговельних партнерів України. Такого шансу захистити інтереси своїх експортерів у Києва може вже не бути ніколи. 

Трохи теорії

Перш за все, варто розібратися, що може отримати Україна від таких консультацій. 

З юридичної точки зору процедура вступу до СОТ охоплює такі умовні етапи. Процедура вступу починається із подання зацікавленою державою письмового запиту на вступ у СОТ, на підставі якого створюється робоча група, яка досліджуватиме відповідність нормам СОТ законодавства та практики держави-кандидата.

Читайте також
Світова торговельна війна: що показав звіт СОТ

Далі робоча група починає багатосторонні переговори щодо умов відкриття ринку товарів та послуг. Окрім того, паралельно проводяться двосторонні переговори щодо умов відкриття ринку товарів та послуг між зацікавленими членами робочої групи та державою-кандидатом.

На практиці ж йдеться фактично про "торги" між діючими та майбутнім членами СОТ. Зокрема, під час таких переговорів держави детально обговорюють ті чи інші проблемні питання і вимагають, щоби всі вони були приведені у відповідність до вимог СОТ до вступу в організацію.

Україна під час вступу до СОТ скасувала податкові пільги для автомобілебудування, а також мінімальні ціни на деякі сільськогосподарські товари. Для Росії каменем спотикання стало державне регулювання цін на газ, Грузія зобов’язувалася не застосовувати дискримінаційні податки на тютюнові вироби.

Принципово, що в будь-якому випадку країна не вступить до СОТ, поки не виконає всі відповідні вимоги, оскільки рішення ухвалюється консенсусом. А якщо раптом в подальшому взяті на себе зобов’язання під час вступу до СОТ не будуть дотримуватися, інші члени СОТ зможуть скористатися процедурою вирішення спорів і таким чином змусити "порушника" виконувати свої зобов’язання.

Білорусь на шляху до СОТ

Переговори Білорусі щодо вступу в СОТ почалися ще в 1993 році і наразі перебувають на фінальній стадії (Білорусь планує вступити в СОТ до 12-ї міністерської конференції СОТ, тобто до червня 2020 року). Останній раунд переговорів було проведено 15 лютого.

Україна також є членом робочої групи щодо вступу Білорусі до СОТ. Тож зараз, як ніколи, бізнесу потрібно консолідуватися і підняти перед урядом України всі проблемні питання у торговельних відносинах із Білоруссю для того, щоб максимально відкрити собі доступ на відповідний експортний ринок. А проблемних питань насправді дуже багато!

Ні для кого не секрет, що в Білорусі діє досить багато різноманітних програм державної підтримки місцевих виробників. Наприклад, у Білорусі встановлені пільгові ціни на газ для окремих галузей, наприклад для виробників цементу, будівельних матеріалів, добрив тощо; практикується пряма участь держави у реструктуризації заборгованості окремих підприємств і цілих галузей.

Наприклад, згадаємо виробників цементу, які отримали китайські кредити для модернізації і в подальшому не могли їх виплачувати, що почала за них робити держава. Наявність таких пільг, які з точки зору СОТ з надзвичайно високою ймовірністю можна вважати адресними субсидіями, однозначно негативно впливає на українських виробників подібного товару, адже фактично вони стають неконкурентними як на внутрішньому ринку, так і на експортних ринках.

Білорусь неодноразово застосовувала різноманітні нетарифні обмеження до українських виробників.

Серед них: і ліцензування імпорту пива, макаронів, кондитерських виробів і сирів; і пресловуті додаткові санітарно-епідеміологічні сертифікати, за які треба було сплачувати значні кошти, оформлювати їх на кожну партію товару та ще й очікувати по декілька тижнів їх отримання; і вимоги щодо обов’язкової частки національних виробників у споживанні та на полицях супермаркетів тощо.

Цікавим також є питання про те, що Білорусь на рівні з іншими членами Євразійського економічного союзу голосує за прийняття відповідних рішень за результатами антидемпінгових, антисубсидаційних та спеціальних розслідувань/переглядів.

На сьогодні в України накопичилося вже досить багато питань щодо таких заходів, наприклад антидемпінгові заходи проти імпорту в ЄАЕС прутків та труб походженням з України, які було застосовано зі значним порушенням строків.

Очевидно, що питань для обговорення між Україною і Білоруссю є значно більше…

Повторний вхід після Brexit

Хоча Великій Британії і не потрібно буде заново вступати в СОТ після Brexit, доведеться все одно домовлятися про новий графік поступок і зобов’язань зі всіма державами-членами СОТ.

Одним із найбільш критичних моментів у переговорах є тарифні квоти, які діяли у цілому для ринку ЄС як для однієї митної території. Тарифні квоти застосовуються до найбільш вразливих сільськогосподарських продуктів, як-от яловичина, баранина, цукор тощо, тобто товарів, які є також чутливими для України.

Велика Британія і ЄС запропонували розділити чинні тарифні квоти відповідно до історичних потоків торгівлі по кожному товару за 2013-2015 роки. У деяких випадках тарифні квоти навіть зможуть знизитися до нуля.

Але багато держав не згодні з таким підходом (наприклад, США, Канада, Китай, Японія, Аргентина, Нова Зеландія, Росія), оскільки їхні експортери зазнають економічних втрат через те, що вони більше не зможуть експортувати товари за вигідними квотами (in-quota tariff).

Ці держави вважають, що Британія повинна повністю прийняти графік зобов’язань ЄС.

Це означає, що після Brexit на одну Британію мають застосовуватися тарифні квоти, які застосовуються для всього ЄС. 

Для вирішення проблеми Британія збирається вступити в переговори з іншими державами-членами СОТ (процедура передбачена ст. 28 ГАТТ 1994 року), щоби знайти компроміс. Однак захищати інтереси свого бізнесу Лондону тепер буде особливо важко, оскільки після Brexit країна стане набагато меншим ринком, а отже, матиме менше впливу в торговельних переговорах зі своїми партнерами.

* * * * *

Це далеко не всі переговірні майданчики, де Україна може захищати інтереси бізнесу. Наприклад, на часі обговорення угоди щодо несільськогосподарських продуктів, регулювання субсидій у галузі рибальства, зменшення субсидування сільськогосподарського сектора, лібералізація торгівлі послугами, регулювання електронної комерції тощо.

Також у рамках СОТ активно функціонують 24 коаліції, які представляють загальну позицію низки держав-членів СОТ у переговірних процесах (наприклад, група, яка хоче досягти більшого відкриття ринків для тропічних продуктів, "друзі риби", NAMA тощо).

Однак Україна поки не досить активно використовує такі механізми, оскільки входить лише до групи статті 12, у рамках якої країни намагаються збалансувати зобов’язання первинних членів СОТ та тих, що вступили в організацію після 1995 року.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua