Кліматичний виклик для України: які висновки варто зробити з саміту у Глазго

Понеділок, 13 грудня 2021, 08:00 — , UBTA
Фото пресслужби президента України
Виступ Володимира Зеленського на кліматичній конференції у Глазго. 1 листопада 2021 року

Місяць тому шотландське місто Глазго опинилося в центрі уваги суспільства та світових медіа.

Кліматична конференція COP26 зібрала більше 27 000 делегатів з усього світу. Відкриття саміту символічно збіглося з колапсом на британській залізниці, пов’язаним і з соціальним фактором – страйками, і з природним – у перший же день сильні пориви вітру призвели до падіння дерева на залізничну колію, що паралізувало рух поїздів та відкоригувало плани багатьох відвідувачів заходу.

До того ж конференція проходила у розпал міжнародної енергетичної кризи, яка безпосередньо пов’язана з темами саміту.

І все ж таки COP26 стала знаковою подією з важливими наслідками, у тому числі для України. 

Отже, як країни з розвинутою економікою планують стимулювати розвиток зелених технологій?

Відзначу, що провідні ЗМІ зайняли скептичну позицію щодо COP26 ще задовго до події.

Оприлюднені деякими країнами плани не викликали у журналістів довіри, окремі компромісні рішення призвели до відвертого невдоволення екозахисних організацій.

Однак саме у Глазго після паузи довжиною в рік відбулися збори майже всіх учасників G20. У межах конференції було представлено перші проєкти, які будуть досліджувати зелені трансформації не тільки в межах держав, але й в бізнесі.

 

Європейський Союз вже підтвердив, що буде слідувати зеленому курсу та вводити CBAM (механізми прикордонного вуглецевого коригування), США та Велика Британія розглядають можливості обмеження такого самого типу.

Зараз ще немає сформованої до кінця політики та плану дій, однак є чітка впевненість у тому, що процеси підпорядковано єдиній меті – досягнення кліматичної нейтральності.

 

Важливо зрозуміти, що саміт у Глазго – це не чергові збори людей, що вирішили поговорити про клімат.

Банкіри, інвестиційні, страхові, логістичні, видобувні компанії та інші бізнеси вже оприлюднили "зелений" напрям у низці вимог для потенційних капіталовкладень.

Серед американських юридичних компаній впроваджується практика найму спеціалістів, які будуть займатися виключно "зеленими" питаннями.

Це експерти у питаннях "zero carbon emissions", енергетики, залучення фінансування на екологічні програми та ін. 

На саміті у Глазго була представлена "Українська сцена". Активним учасником підготовки вітчизняних представників у заході та їхньої роботи на COP26 стала Українська асоціація бізнесу та торгівлі (UBTA).

Першочерговою необхідністю для нас було показати сильні українські компанії, яким є що показати світу просто зараз.

 
Вектори з високим потенціалом для розвитку України на міжнародній арені

Президент Володимир Зеленський під час конференції заявив, що Україна є гарантом продовольчої безпеки. Та все ж ми повинні йти ще далі. Майбутнє країни напряму залежить від того, чи зможемо ми зайняти своє місце у світовій економіці, знайти ніші для реалізації своїх сильних сторін. 

Є як мінімум чотири вектори, за якими Україна має усі шанси на розвиток на світовому рівні, може бути цікавою для глобальних гравців (інформацію подано у вигляді інфографіки).

Тут критично важливим стає участь вітчизняного бізнесу. Уявімо, що наші компанії займуть пасивну позицію, не будуть відслідковувати передові технології та не докладуть максимум зусиль, щоб допомогти уряду бути у тренді світових процесів.

У такому випадку за дуже короткий проміжок часу – до п’яти років – Україна опиниться на задвірках світової економіки, у кращому разі буде сировинними придатком. 

Механізми типу CBAM будуть запроваджені в найближчому майбутньому.

Питання полягає лише в тому, в якій послідовності та за якими принципами будуть впроваджуватися ці нові правила.

Будь-які активності щодо залучення фінансування будуть все сильніше враховувати "зелені" фактори. Що повинен робити у цих умовах український бізнес? 

Українська асоціація експортерів вже тривалий час озвучує конкретні кроки, а також їхню послідовність.

1. Бізнес повинен зайняти проактивну позицію. Державні структури не показують тієї ефективності, яка є у компаній-експортерів.

2. Необхідний постійний діалог між державою та приватним бізнесом, у якому саме у останнього буде наставницька роль. 

Для втілення можливостей необхідна чітка дорожня карта щодо імплементації в Україні НВВ2. Спеціалістами UBTA була розроблена дорожня карта трансформації продовольчих систем, де-факто – це трансформація аграрного бізнесу в умовах декарбонізації з наступом CBAM. Тепер необхідно, аби інші великі гравці з секторів економіки України розробили такі ж дорожні карти. 

Чим корисні такі бізнес-стратегії для уряду?

- Вести переговори з Європейським Союзом щодо спеціальних умов для України як одного з ключових партнерів ЄС.

- Брати участь у дискусіях стосовно методів імплементації CBAM (з урахуванням коригування, що його межа має проходити не за східним, а за західним кордоном).

- Ініціювати професійну дискусію українського бізнесу з міжнародними фінансовими інститутами. Декарбонізація економіки в ЄС, але без України, суперечить суті визначення "sustainable" (стійкого) розвитку з причини нашої географічної близькості.

- Вести розумну політику, яка буде спрямована на впровадження усіх напрацювань у напрямі кліматичної нейтральності та виконання НВВ2. Український бізнес розглядатиме можливості підвищення податків, якщо буде бачити ефективність впровадження та управління подібними проєктами.

Об’єктивно на COP26 були оприлюднені заяви щодо планів у досягненні кліматичної нейтральності – як від урядів, так і від бізнесу.

Події у Глазго показали, що кліматична нейтральність – генеральний тренд, за яким будуть рухатися ключові гравці, що задають глобальний порядок денний. Український бізнес має підхопити цей тренд.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.