24 лютого 2022 року назавжди запам’ятається як день, коли Росія розпочала жорстоке, неспровоковане та незаконне повномасштабне вторгнення в Україну, яке було і залишається прикладом прямої агресії та явним порушенням Статуту ООН.

Ця війна не є "лише європейською справою" чи "протистоянням Заходу з рештою світу".

Питання стоїть про те, в якому світі ми всі хочемо жити.

Ніхто не може почуватися в безпеці у світі, де незаконне застосування сили ядерною державою та постійним членом Ради Безпеки буде якимось чином "нормалізовано". Саме тому міжнародного права потрібно дотримуватись усюди, щоб захистити кожного від політики сили, шантажу та військового нападу.

Рік по тому лишається ризик, що люди звикнуть до фото та відео воєнних злочинів та жахіть, які вони бачать – адже їх так багато. Ризик, що слова, які ми використовуємо, почнуть втрачати своє значення – адже ми повторюємо їх так часто. Ризик, що ми втомимося і послабимо нашу рішучість – тому що час минає, а завдання є таким важким...

Та ми не можемо цього допустити.

Адже щодня Росія продовжує порушувати Статут ООН, своєю імперіалістичною політикою створюючи небезпечний прецедент для всього світу. Щодня Росія продовжує вбивати невинних українських жінок, чоловіків та дітей, обстрілюючи своїми ракетами міста та цивільну інфраструктуру. Щодня Росія продовжує поширювати брехню та вигадки.

Для Європейського Союзу та наших партнерів немає альтернативи продовженню нашої "потрійної стратегії", що полягає в підтримці України, тиску на Росію, аби вона припинила свою незаконну агресію, та допомозі решті світу впоратися з наслідками цієї агресії.

Цим ми успішно займаємося вже протягом цілого року.

Ми запровадили безпрецедентні санкції; зменшили нашу залежність від російського викопного палива; в тісній співпраці з ключовими партнерами зменшили на 50% доходи від енергетики, які Кремль використовує для фінансування своєї агресії. Працюючи разом, ми також пом’якшили глобальні негативні наслідки шляхом зниження цін на продовольство та енергоносії, частково завдяки нашим "Шляхам солідарності" та Чорноморській зерновій ініціативі.

Недостатньо просто говорити, що ми хочемо, щоб Україна могла захистити себе. Їй потрібно надати засоби для цього. Тому вперше в історії ЄС зараз постачає зброю країні, на яку напали. Євросоюз зараз є лідером з військової підготовки для українських військовослужбовців, щоб вони могли захистити свою країну. Ми також запропонували значну макрофінансову та гуманітарну допомогу для підтримки українського народу.

Також ми відповіли "так" на прохання України про вступ до ЄС.

І, нарешті, ми працюємо над забезпеченням відповідальності за воєнні злочини, які вчинила Росія.

Україна продемонструвала свою надзвичайну стійкість, частково завдяки цій підтримці. А Росія стала ще більш ізольованою завдяки глобальним санкціям і міжнародному засудженню, яке підтримали переважна більшість держав у Генеральній Асамблеї ООН. Нашою спільною метою є і залишається демократична Україна, яка переможе, вигнавши загарбника, відновивши свій повний суверенітет і разом з тим відновивши міжнародну законність.

Перш за все, ми хочемо миру в Україні, всеосяжного і тривалого миру, який відповідає Статуту ООН і міжнародному праву. Підтримка України та робота на благо миру йдуть рука об руку.

Агресивний ревізіонізм Росії та її масштабні дії з дестабілізації є глобальною загрозою, що впливає також на Західні Балкани та країни "Східного партнерства". Ми бачимо наслідки діяльності російської пропагандистської машини, яка намагається використати спадщину минулого, і ми бачимо масштабні зусилля з маніпулювання інформацією та іноземного втручання. Саме тому ЄС працює з партнерами, зокрема нашими майбутніми державами-членами, щоб протистояти цій загрозі.

Ключовою частиною цього є також підтримка свободи ЗМІ та політичного плюралізму.

Ми також збільшуємо нашу підтримку щодо зусиль у вирішенні конфлікту на Південному Кавказі.

У ширшому плані російське вторгнення ще раз підкреслило, що країни та люди повинні бути вільними у праві визначати своє майбутнє. ЄС чітко дав зрозуміти, що ми готові відповісти на бажання наших партнерів та інтегрувати Західні Балкани, Україну, Молдову та Грузію в Євросоюз, і ми наполегливо працюємо, щоб втілити цю мету в реальність. Це означає працювати разом, щоб побудувати більш стійкі та інклюзивні суспільства та економіки, розвивати та захищати наші демократії та посилювати соціальну згуртованість.

Історія і справедливість – на боці України.

Але щоб прискорити історію та досягти справедливості, нам потрібно розширити нашу "потрійну стратегію". Ми знаємо, що це колективне завдання. Ось чому ЄС розраховує на всіх своїх партнерів, щоб вони діяли в дусі спільної відповідальності та солідарності: щоб забезпечити поразку агресії та превалювання міжнародного права.