Президент ПАРЄ: Так, можна викинути Росію геть з Ради Європи. Та які будуть наслідки?

Четвер, 25 червня 2015, 09:50 — Сергій Сидоренко, Європейська правда, Страсбург

З головою Парламентської асамблеї Ради Європи Анн Брассер ми коротко поспілкувалися в середу ввечері – за годину після того, як ПАРЄ схвалила жорстку резолюцію щодо Росії, визнавши контроль російської влади над територіями "ДНР" та "ЛНР".

Та говорили ми, звісно, не лише про цей документ.

В Раді Європи всерйоз замислюються про можливий вихід Росії з цієї організації, тобто про денонсацію Москвою Європейської конвенції з прав людини.

Брассер між тим переконана, що Росія не робитиме цього, а Страсбург зі свого боку також не готовий до виключення РФ. Про аргументи щодо цього та оцінки поточної ситуації – в інтерв’ю президента ПАРЄ "Європейській правді".

* * * * *

– Рада Європи (РЄ) була створена після Другої світової війни з ключовою метою – запобігти повторенню війн в Європі. Вам не здається, що ця задумка провалилася? Адже, по суті, триває війна між Україною і Росією.

– В історії РЄ це не вперше. Були різні кризові періоди – приміром, кіпрська криза (агресія Туреччини проти Кіпру). Тож це – не перша така ситуація, на жаль.

Але я бачу важливу роль РЄ в тому, що вона здатна запобігти більш серйозному конфлікту, хоча й не здатна запобігти їм взагалі.

Наш інструмент – впровадження стандартів демократії, права людини та верховенство права. Чому це важливо? Тому що ці складові необхідні для функціонування сильної держави. Якщо держава побудована на сильних державних інституціях, дієвій конституції, незалежній судовій системі, а також ефективній виборчій системі, вона має більшу здатність до опору.

А слабка держава є легшою здобиччю для нападника.

І саме це ви можете спостерігати по всьому світу.

Тож повертаючись до вашого питання про те, чи можна говорити про неуспіх Ради Європи, моя відповідь така: без Ради Європи ситуація на континенті була б значно гіршою.

– Агресія РФ проти України визнана всім світом, в середу ПАРЄ знову засудила дії РФ та підтвердила діючі санкції. Ви готові до нової реальності, коли Росія буде відсутня принаймні в деяких органах Ради Європи протягом осяжного майбутнього?

– Але ж РФ лишається членом РЄ.

Росія повністю працює з усіма органами, які ми маємо в РЄ, вона дуже активна в комітеті міністрів, в інших органах – усіх, за виключенням ПАРЄ.

І це було їхнє рішення: саме вони вирішили не брати участі в нашій роботі.

Хоча ми сьогодні голосуванням підтвердили, що хочемо і надалі мати діалог з РФ на міжпарламентському рівні. Але наразі на цьому рівні – і лише тут – немає контактів Ради Європи з Росією. Інші ж канали співпраці з РФ працюють.

До прикладу, місяць тому у нас була міністерська конференція в Брюсселі, і міністр Лавров взяв у ній участь. Це – чіткий сигнал бажання Росії співпрацювати, адже деякі інші країни були представлені лише на рівні послів.

– Ви кажете про співпрацю, але водночас Росія відмовляється виконувати рішення Європейського суду з прав людини. І це не лише справа ЮКОСу (де РФ програла 1,8 млрд). Є справи щодо прав меншин; щодо права на мітинги; справа Катана, де РФ визнана відповідальною за дії влади Придністров’я. А попереду – кримські позови.

Тож ми бачимо, що Росія грубо порушує конвенцію, та ще й не виконує рішення ЄСПЛ. То чи має Росія лишатися членом Ради Європи?

– У справі ЮКОСу та по придністровському рішенню Комітет міністрів зараз чекає на пояснення російської сторони. До слова,  у справі Катана формулювання Комітету міністрів було вельми жорстким, і Рада Європи його затвердила! Так, Росія проголосувала проти, але інші 46 країн – за.

До речі, є й інші країни, в яких є складнощі з виконанням рішень суду, але вони будуть змушені їх виконати, адже ЕСПЛ – це стрижень РЄ, це гарант дотримання конвенції і захисту людей.

Водночас у Росії дійсно є проблеми з виконанням рішень ЄСПЛ, і це почалося не зараз.

Я пам’ятаю, як декілька років тому, коли Лавров приїхав, щоби виступити перед асамблеєю, я поставила йому питання щодо виконання рішень ЄСПЛ. Вже тоді була величезна кількість рішень, ухвалених Судом і не виконаних РФ.

На що Лавров відповів, що Росія виконуватиме законні рішення і не виконуватиме політичні. Тож цей феномен – не новий, і він не пов’язаний, приміром, з діями Росії в Україні.

Так, цю проблему треба вирішувати, треба говорити Москві, що рішення ЄСПЛ потребують виконання.

Та водночас я вірю, що Росія дійсно хоче працювати в Раді Європи. Інакше ми б не побачили Лаврова на міністерській зустрічі.

– Чекайте, але хіба це прийнятно, що Росія дозволяє собі обирати, які рішення виконувати, а які ні, які вона вважає політичними, а які правовими?

– Ні, звісно ж, ні. І тому це завдання Комітету міністрів – шукати, як просуватися вперед.

– Вам не здається, що Рада Європи втрачає свій авторитет, не караючи країну-члена, що дозволяє собі такі порушення?

– Звичайно, є крайній варіант.

Скажу прямо – так, можна викинути Росію геть з Ради Європи. Так, це можливо. Але це означатиме, що громадяни Росії втратять захист Конвенції.

А ми маємо зважати на права всіх громадян у всіх 47 країнах-членах Ради Європи. Зараз у Росії є такий захист. Громадянин РФ може поскаржитися на державу в ЄСПЛ.

І якщо ми в Страсбурзі ухвалимо одностороннє рішення – "окей, ви вже стільки накоїли, що ми не хочемо вас бачити" – то це рішення піде на шкоду громадянам Росії.

Тому я не вважаю, що це прийнятний варіант – виключати такі країни-члени. Ми маємо їм допомагати, ми маємо на них тиснути, використовуючи всі наявні можливості, щоби знайти шляхи виконання рішень ЄСПЛ.

А виключення з РЄ не може бути покаранням за це.

– Можливо, варіантом є призупинення членства, або ж інше покарання?

– Ми ґрунтуємося на верховенстві права, і тому маємо мати такі інструменти (для покарання), яких у нас...

І ще одна важлива деталь – ми маємо зберігати можливість для діалогу, бо інакше не вийде знайти рішення. А виключення – це кінець діалогу.

І, до слова, те саме стосується (залученості Росії до) українського конфлікту. Для мене очевидно, що Росія має бути частиною його вирішення – так само, як вона є частиною проблеми.

До речі, на початку росіяни взагалі заперечували свою причетність до подій в Україні; наразі цього немає. Так, і досі вони заперечують причетність РФ до подій на Донбасі, але не до ситуації загалом, як це було ще минулого року.

Та, звісно, для успіху України потрібні також дії самої України.

Реформи дійсно потрібні. Ви маєте змінити Конституцію – і я була рада чути запевнення українських представників, що в першому читанні зміни будуть ухвалені ще до канікул, а восени конституційну реформу ухвалять в цілому.

Потрібно продовжувати працювати над реформою системи правосуддя, розподілом повноважень гілок влади, треба боротися з корупцією тощо.

І Рада Європи готова надавати всю можливу підтримку, щоби прискорити ці реформи. Адже саме це дозволить Україні стати сильнішою і побороти всі існуючі проблеми.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua