Лише опинившись в умовах безпрецедентного медійного й дипломатичного тиску, Німеччина оголосила про рішення передати Україні танки Leopard 2, водночас дозволивши їхній реекспорт іншим європейським державам.

Про те, чому Німеччина так довго зволікала з цим і яку роль тут зіграла кремлівська пропагандистська машина, що поширює дезінформацію, читайте в колонці засновника Інституту когнітивного моделювання, соціального психолога Віктора Березенка Облога Шольца: як громадська думка у Німеччині вплинула на передачу танків Україні.

Чи варто дорікати Шольцу за тривалі вагання щодо передачі важкого озброєння? 

"Кожен, хто усвідомлює ціну, що Україна платить за ще один день війни, відповість "так", – зазначає автор колонки. 

Проте ситуація по той бік медалі полягає в тому, зауважує Віктор Березенко, що, попри війну з Росією, на Заході внутрішня політична конкуренція і боротьба за владу тривають.

Експерт наголошує, що на Заході готуються до виборів, а отже, у прийнятті будь-якого рішення прагнуть задовольняти вподобання виборців, щоб це позитивно впливало на рейтинги.

"Олаф Шольц — політик, і він робить свою справу. Він не позбавлений раціональності та власних мотивів", – підкреслює автор колонки.

За його словами, від часу виборів до Бундестагу Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), представником якої є Шольц, поступово втрачає електоральну підтримку. 

Водночас значна частина німців невдоволена відсутністю рішучості в Шольца, зазначає засновник Інституту когнітивного моделювання. Але канцлер продовжує відкрито дотримуватися своєї політичної стратегії, бо впевнений, що саме вона важлива для його електорату.

Що стосується настроїв серед виборців Соціал-демократичної партії, то, за останніми даними, 41% серед них висловлювалися за постачання Україні танків, 40% — проти. 

"Саме в цьому полягає частина причин, чому політичне становище Олафа Шольца в контексті підтримки України зброєю — хитке. Саме тому перемовини щодо постачання танків виявилися такими тривалими й затятими", – вважає Віктор Березенко.

На його думку, німецькому уряду було важливо зрозуміти, як німці відреагують на такий крок. А СДПН, звісно, цікавила реакція їхніх виборців. 

Зіграв свою роль й історичний контекст, а точніше — тягар провини за Другу світову війну, впевнений експерт.

Також він додає, що прийняття рішення владою Німеччини обтяжували міцні зв'язки з Росією, що тривали десятиліттями, а також страх непередбачуваності російської реакції. 

"Поки тривали перемовини, підігрівали ситуацію щодо передачі танків й деякі німецькі медіа, які на широкі маси населення транслювали меседжі, що відображають більш вигідну для Росії картину", – констатує автор колонки.

Як виявилося, на практиці російські наративи доволі комфортно почуваються в європейському медійному просторі і мають сильний вплив на настрої виборців, а виборці зі свого боку впливають на прийняття рішень політиками.

Засновник Інституту когнітивного моделювання вважає, що рішення про передачу Україні танків Leopard 2 — кульмінаційне з погляду інформаційного спротиву російській пропаганді в Німеччині.

"Ще кілька місяців тому Росія розглядала ФРН як важливий інструмент свого впливу в Європі. І не безпідставно. Наразі ці ілюзії зруйновані", – впевнений Віктор Березенко.

Нам хочеться вірити, що політична і воєнна підтримка України у світі під час війни — аксіома. Бо для українців це очевидно. Але насправді за всіма успіхами на дипломатичному та інформаційному фронті широкою смугою проходить боротьба з російською дезінформацією, політичним, економічним шантажем і навіть простою байдужістю. 

Робота ведеться, показники змінюються.

Згідно з опитуванням Spiegel, у кінці січня 2023 року рішення про відправку танків та іншої зброї в Україну вже підтримують 54% опитаних, 40% вважають його "явно правильним", 14% — "скоріше правильним".

Незважаючи на те, що загальний рівень підтримки України в німецькому суспільстві за останній рік виріс на 5%, на жаль, для частини німців війна в Україні все ще залишається не до кінця зрозумілим воєнним конфліктом.

В Європі системно працює кремлівська пропагандистська машина з необмеженими бюджетами, яка задовго до війни створила павутину економічних, медійних і політичних зв'язків. 

Для України і всього цивілізованого світу це ще один виклик на інформаційному полі — пояснювати, доносити людям правду й повторювати знову.

Докладніше – у колонці Віктора Березенка Облога Шольца: як громадська думка у Німеччині вплинула на передачу танків Україні.