Зараз і Захід, і Росія, і Україна намагаються залучити на свою сторону ті держави, які не належать до "колективного Заходу". Бо виявилося, що без їхньої підтримки стримати Росію украй складно. Тому і під час Мюнхенської безпекової конференції (МБК) окремим об’єктом уваги стали Африка, Латинська Америка, Азія.

Переконати їх виявилося непросто.

Нарешті, надважливим гравцем лишається Китай.

Китайські заяви та зустрічі привернули особливу увагу у Мюнхені. Вже відомі основні обриси китайської "мирної пропозиції", яку Пекін представить цього тижня.

Детальніше про все це – у статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка (Мюнхен – Київ) Мюнхен поза зоною комфорту: що змінюють для України "мирний план" Китаю та підтримка США.

Напевно, найдраматичнішим у сенсі підтримки України під час події у Мюнхені став захід, який на полях безпекової конференції – так званий "український ланч".

Новообраний глава чеської держави Петер Павел, коментуючи українські заяви про те, що війна має завершитися перемогою України та відновленням її територіальної цілісності, заявив, що Захід не має підтримувати прагнення України до такої перемоги. Мовляв, Київ може втомитися від війни та передумати. 

"Нам треба бути обережним у тому, щоби підштовхувати Україну до певного результату. Можливо, у якийсь момент Україна змінить своє бачення", – заявив він, додавши, надто однозначна перемога України може призвести навіть до розпаду РФ, а цей сценарій він вважає шкідливим.

І хоча інші учасники дискусії поспішили відмежуватися від заяв чеського колеги, лишилося питання: чи не є слова чеського генерала реальною позицією західних урядів, про яку інші просто не хочуть говорити?

Утім, за підсумками дискусій у Мюнхені новообраний (та поки що недосвідчений) президент Чехії Петер Павел лишився наодинці зі своїми натяками на українські поступки.

А Київ отримав у актив публічні та принципово нові заяви світових лідерів, які цілком відповідають українській позиції.

Утім, одночасно Мюнхенська безпекова конференція підтвердила, що світ нині перебуває у фазі гострого протистояння. На жаль, не лише через російсько-українську війну.

Попри напруження по лінії КНР-США, в Мюнхені китайська делегація була відчувала себе шанованою та бажаною.

Організатори не приховували мрій про те, щоби схилити Китай на свою сторону з російського питання.

Колишній очільник Мюнхенської безпекової конференції Вольфганг Ішингер, відкриваючи виставку про російські воєнні злочини, з гордістю розповів українським журналістам, що цього року в Мюнхен вдалося витягнути фактичного лідера зовнішньої політики Китаю, члена ЦК Компартії, а у минулому багаторічного очільника МЗС цієї країни Вана Ї. 

"Це свідчить, що Китай хоче брати участь у розробці нової безпекової архітектури світу", – пояснив він.

Китайський гість не зрадив очікування.

Ван Ї анонсував "мирну ініціативу" до російсько-української війни. Тож розберемося, що та навіщо пропонує Китай.

Виступ китайського дипломата точно не можна назвати "проукраїнським". Він був просочений меседжами російської пропаганди.

Ван Ї не звинувачував Росію, але і не виправдовував її. Напевно, лише дві тези були чіткими у його виступі. Перше – це тверде наголошення на тому, що ядерна зброя не може бути застосована за жодних умов. І друге – кількаразове повторення, що "територіальна цілісність усіх держав (а отже, і України) має поважатися".

Однак обидві ці тези є в інтересах України!

Враховуючи те, що, з одного боку противник КНР – США – підтримує Україну, а з іншого – Китай поважає територіальну цілісність через питання Тайваню, "мирний план" китайців виявився суперечливим, нереалістичним та неконкретним… але все одно шкідливим для України. Хоча його шкода обмежена, і ось чому.

Те, що Китай висуне свою пропозицію Генасамблеї ООН разом з українським планом, схоже, має на меті відтягнути частину голосів у документа, який представить Київ.

Адже, на жаль, у китайської ідеї про те, щоби "просто перестати стріляти", є чимало прибічників.

Пропозиція Пекіна впаде на благодатний ґрунт у подібних країнах. І саме це – головна "китайська небезпека", яка є зараз. А ця історія зайвий раз засвідчує, що шлях України для переконання світу у своїй правоті не буде простим.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка (Мюнхен – Київ) Мюнхен поза зоною комфорту: що змінюють для України "мирний план" Китаю та підтримка США.