Чому має навчити Україну завершення епопеї із вступом Фінляндії до НАТО

Аналітика коротко
Понеділок, 3 квітня 2023, 08:52

У ніч з 30 на 31 березня парламент Туреччини завершив підрахунок голосів і оголосив, що депутати дали зелене світло вступу Фінляндії до НАТО. Рахувати, по суті, не було чого – після "відмашки" від Ердогана підтримка виявилася одностайною.

Це ще не кінець процесу, а лише передостанній крок – але тепер успіх не викликає сумнівів.

Ця дата стала знаковою і для Швеції, яка лишилася на порозі НАТО через блокування з боку тієї ж Туреччини та Угорщини.

Спостереження за цим процесом є важливими для України. Зокрема, через те, що з Угорщиною ми напевно стикнемося на шляху до нашого членства в Альянсі, йдеться у статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка Передостанній крок до НАТО: що буде з розширенням Альянсу після рішення щодо Фінляндії.

За нинішнім розширенням НАТО уважно стежили не лише експерти, а й пересічні європейці, включаючи нас, українців. Бо цей етап вступу до Альянсу нових членів є особливим. Передусім – через очікувану реакцію Росії.

У трьох останніх хвилях розширення НАТО до нього долучалися держави Західних Балкан, вступ яких був для Москви неприємною, але дрібною подією.

Хоча й тоді Кремль намагався цьому протидіяти. РФ навіть готувала у Чорногорії переворот, щоби скинути прозахідну владу і зупинити вступ країни до Альянсу – але заколот вчасно зупинили, заарештувавши тих, хто його планував.

То що ж говорити про нинішнє розширення, під час якого заявку до НАТО подали Швеція та Фінляндія! На практиці їхній вступ означає, що протяжність сухопутного кордону РФ та країн НАТО вибухово зростає, відразу на понад 1200 км. Балтійське море перетворюється на таке собі "натівське озеро", а військова цінність балтійських портів РФ суттєво знижується (детальніше про це у статті "Росія програє Балтику").

Нервова реакція РФ була очікуваною. Але Москва, знесилена війною проти України, змогла відповісти лише істерикою.

Та треба наголосити, що вступ Фінляндії до НАТО ще не завершився. Але рішення вже ухвалене. За бажання, якщо фінська влада піде на якісь антитурецькі кроки, Туреччина має всі важелі, щоби зупинитися за півкроку до вступу.

Точна дата вступу Фінляндії в НАТО наразі невідома. Бюрократична тяганина може тривати навіть місяць, попереджає фінський президент Саулі Нііністьо.

Президент Туреччини Ердоган дав обіцянку усім партнерам, що у підсумку зніме претензії до Фінляндії та розблокує її вступ до НАТО, натомість блокада Швеції триватиме.

Це також знімає підозри, чи не робив Ердоган це на прохання Путіна.

Ні, це була суто турецька історія та турецькі міркування.

Тому Туреччина зрештою дала згоду на вступ до НАТО безпосереднього сусіда Росії, що має із нею 1200-кілометровий кордон, лишивши блокаду вступу тільки Швеції. Та й ту, швидше за все, тільки тимчасово.

До того моменту натівська "ядерна парасолька", тобто гарантії спільної оборони за участі ядерних держав, включно із США – не будуть поширюватися на фінську територію. Але і Фінляндія, і Швеція мають яку-не-яку альтернативу.

Ці дві держави ще від весни 2022 року отримали тимчасові односторонні гарантії безпеки від ядерної Британії. 

До слова, цей варіант цілком може спрацювати і для України, коли наша держава також отримає запрошення до вступу в Альянс.

Це не єдиний урок, який має винести з нинішнього розширення Україна.

Дуже цікавим є спостереження за тим, як діяла Угорщина. 

Нагадаємо, розширення НАТО донедавна блокували дві держави – Туреччина і Угорщина. 

Турки вимагали від шведського та фінського уряду змінити ставлення до опозиційних утікачів з Туреччини, яких Анкара вважає терористами, і видати турецькій владі тих, кому Гельсінкі та Стокгольм вже надали політичний притулок.

Угорці спочатку відмовчувалися, а потім почали заявляти, що шведський та фінський уряд повинні припинити критику проблем з демократією в Угорщині. 

І якщо турецькі вимоги у Фінляндії хоча б намагалися виконати (але не всі, і не повністю), то угорців просто ігнорували. Але попри це, партія Орбана у останній момент просто зняла усі звинувачення та розблокувала вступ Фінляндії до НАТО. Без жодних умов та вимог. Причому поспішала зробити це так, щоби не лишитися останньою державою, що затримує розширення Альянсу. 

Будапешт не готовий до одночасної дипломатичної війни з США, Німеччиною, Британією і іншими, і використовує вето лише тоді, коли питання не є настільки вагомим. 

Це дає підстави для обережних сподівань, що й стосовно українського вступу до НАТО зрештою буде знайдений компроміс у разі, якщо за нами стоятимуть ключові члени Альянсу.

І, на завершення, щодо Швеції.

Зараз можна з певністю говорити, що її вступ до НАТО до Вільнюського саміту, який відбудеться у середині липня – неможливий. Це визнають також представники шведського уряду. Однак подальший розвиток подій критично залежатиме від результатів травневих виборів у Туреччині.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Передостанній крок до НАТО: що буде з розширенням Альянсу після рішення щодо Фінляндії.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.