Центр "Нова Європа" підготував серію аналітичних інфографік з оцінкою допомоги Заходу в останні два роки.

Зокрема, аналітики Центру відповідають на три запитання:

1. Які були головні провали Заходу за два роки великої війни?
2. Якими були основні досягнення західної підтримки?
3. Які ініціативи міжнародних партнерів наблизять перемогу України?

Мета останніх інфографічних матеріалів "Нової Європи" – спонукати західних партнерів до свого роду роботи над помилками, до вжиття рішучих кроків, які здатні наблизити перемогу України і всього демократичного світу над агресором.

Почнемо із досягнень. На першому місці – надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС та рішення про відкриття вступних переговорів.

Країни ЄС вдалися до ухвалення історичного рішення, яке в довоєнні часи видавалося нереалістичним.

Не менш важливим є зняття табу на критичні види озброєнь.

Під тиском українців західні уряди погодилися надати ЗСУ ефективні системи артилерії, ППО, бронетехніки, авіації тощо. Наразі Україна розраховує на американські ATACMS (дальністю 300 км+) і німецькі Taurus.

Ще одне важливе досягнення – недопущення економічного колапсу.

Завдяки суттєвій бюджетній підтримці Україна виявилася стійкою до підтримання порівняно стабільної фінансової, економічної ситуації.

За два роки війни Україні було надано західних кредитів та безповоротної допомоги на $31 млрд.

І нарешті, варто додати до західних досягнень і збереження суспільної підтримки.

Путін розраховував, що західні суспільства швидко стомляться від підтримки України. Натомість 72% опитаних громадян країн ЄС досі виступають за фінансову допомогу Україні, 60% схвально ставляться до купівлі і поставок зброї ЄС для України.

Натомість ми нарахували більше – аж сім – топ-провалів Заходу.

Серед них – брак відчуття нагальності моменту. Надзвичайна повільність, забюрократизованість, вагання партнерів дозволили Росії перехопити ініціативу – пристосуватися до санкцій, налагодити виробництво зброї у великих обсягах, мобілізувати велику кількість вояків.

Ще одна проблема – відсутність стратегії. Якщо одні країни виступають за якнайшвидше надання Україні всієї необхідної підтримки для звільнення окупованих територій і поразки Росії, то інші продовжують політику дозованої допомоги, яка б лише унеможливила колапс України як держави.

Не можна забути й заслабкі санкції. Механізм санкцій запроваджувався надто повільно і не зачіпав найбільш вразливі місця російської економіки. Треті країни користуються лазівками для обходу обмежень.

І звичайно, провалом Заходу стала недостатня кількість зброї.

Партнери України виявилися неспроможними ані своєчасно надати зброю в потрібних обсягах, ані налагодити виробництво зброї на належному рівні.

Ця проблема посилюється наступною – обмеженнями щодо самозахисту. Західні уряди встановили заборону на використання зброї на території країни-агресора.

До провалів Заходу також варто віднести провальну комунікацію – західні лідери здійснили низку стратегічних комунікаційних помилок, роблячи заяви про "порятунок обличчя" Путіна, а також виключаючи елементи стратегічної невизначеності (про те, що армії країн Заходу не воюватимуть на боці України).

І нарешті, провалом стало блокування запрошення до НАТО. Частина наших партнерів виключає можливість запрошення України до НАТО до завершення війни (тим самим заохочуючи Путіна її продовжувати).

Тож які ініціативи міжнародних партнерів наблизять перемогу України? Експерти Центру нарахували п’ять таких ініціатив.

Це більше, новіше і вчасно надане озброєння. Суттєве нарощування виробництва озброєння, зокрема і через спільне виробництво з Україною стане потужним сигналом щодо рішучості демократій протистояти агресору. Важливо своєчасно передавати країні найновіші розробки. Конче необхідні Україні далекобійні ракети – американські ATACMS (дальністю 300 км+) і німецькі Taurus.

Ці також і конфіскація коштів на користь України. Конфіскація російських активів (щонайменше $300 млрд), заморожених західними країнами, суттєво поліпшить шанси на перемогу України у війні на виснаження.

Це і виправлення зроблених помилок, насамперед – запрошення і початок вступу до НАТО. Такий крок продемонструє Путіну марність продовження воєнних дій – Україна вже ніколи не буде частиною "російської імперії" у будь-якому з її перевтілень.

А поки це не сталося, Україні потрібні проміжні безпекові гарантії.

Партнери вже на нинішньому етапі мають дати серйозніші безпекові гарантії, ніж це передбачено нинішніми домовленостями.

За мінімальний приклад країни могли би взяти так званий підхід "стратегічної невизначеності" (гарантії для Швеції і Фінляндії до їхнього вступу в НАТО; або модель гарантій США для Тайваню).

І нарешті, Заходу варто звернути увагу на посилення контролю за дотриманням санкцій. Необхідно запровадити надійні інструменти з моніторингу, контролю за дотриманням обмежувальних заходів третіми сторонами.