Глави МЗС Чехії та Польщі пояснили, чому потрібно негайно допомогти Україні перемогти

Аналітика коротко
Четвер, 14 березня 2024, 15:30

Майже 80 років тому нарешті замовкли гармати Другої світової війни. Але тепер ми чуємо від міністра оборони Німеччини, що Росія може напасти на НАТО через 5-8 років. Його данський колега погоджується, але стверджує, що ми маємо ще менше часу – від 3 до 5 років.

Вже зараз на міста у серці Європи – в Україні – падають бомби, гинуть мирні люди, а дітей викрадають.

Українські солдати вже кілька місяців змушені серйозно економити боєприпаси.

Євросоюз рухається у правильному напрямку, але надто повільно та надто пізно.

Це точно не шлях до перемоги, впевнені міністри закордонних справ Чехії Ян Ліпавський і Польщі Радослав Сікорський. Вони закликають негайно допомогти ЗСУ і попереджають про наслідки в разі, якщо РФ переможе в Україні. Докладніше – у статті міністрів "Українці сміливі, але не можуть бути надлюдьми". Спільна стаття голів МЗС про шлях до перемоги. Далі – короткий її виклад. 

Ми можемо створити світ, де буде більше безпеки та стабільності.

Але для цього ми спершу повинні спершу допомогти ЗСУ. Прямо зараз. Негайно!

Для цього, по-перше, слід поповнити Європейський фонд миру на 5 мільярдів євро у 2024 році.

По-друге, треба закупити артилерійські снаряди з джерел і країн, які знайшла чеська ініціатива. Не час бути перебірливими. Розвиток європейської оборонної промисловості – це дуже важливо, але Україні ці снаряди потрібні негайно. На полі бою не має значення, звідки вони приїхали.

По-третє, ми маємо використати російські заморожені активи. Або безпосередньо витрачати їх, або використати їх як боргове забезпечення чи гарантії за кредитами.

Хто має покривати витрати на війну – жертва та її союзники чи злочинець?

Годі шукати пояснення, "чому ні", коли украй потрібна допомога Україні є такою легкодоступною.

Усе це – кроки не до ескалації конфлікту, а до його припинення. Вони не "спровокують" Путіна, а допоможуть його жертві. А можливо, й самій Росії.

Треба бути свідомими того, що ця агресія Кремля – не що інше, як остання колоніальна війна в Європі. Збігнев Бжезінський якось сказав, що "без України Росія перестає бути імперією, але з Україною підкореною, а потім підпорядкованою, Росія автоматично стає імперією".

А імперіалістична Росія ніколи не буде демократичною.

І йдеться ж не тільки про Україну.

Амбіції Путіна набагато більш далекосяжні.

Тож російська агресія може перейти нові кордони, як це вже було в історії минулих спроб умиротворити агресора. До того ж з кожним днем путінської окупації українських земель зростають апетити інших авторитарних правителів та з’являються нові бажаючі перекроїти кордони силою.

Тому ми зараз – перед очевидним вибором.

Або ми розіб’ємо російську армію на східному кордоні України, або НАТО побачить на своєму порозі російську армію, знахабнілу від перемоги в Україні.

Докладніше – у матеріалі "Українці сміливі, але не можуть бути надлюдьми". Спільна стаття голів МЗС про шлях до перемоги

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.