Чому спецпредставник Китаю вирушив у турне Європою і як з ним має комунікувати Україна

Аналітика коротко
Вівторок, 5 березня 2024, 14:00

Спеціальний представник китайського уряду з питань Євразії Лі Хуей вирушив у чергове турне до України, Росії та низки європейських країн: Бельгії, Польщі, Німеччини та Франції.

Китайський топдипломат вже відвідав Москву, де під час зустрічі з заступником глави МЗС Росії Михаїлом Галузіним повторив вже звичні для Пекіна тези.

Водночас він додав до звичних тез пропозицію, якої Китай раніше уникав, – про готовність "бути посередником і досягти консенсусу між Росією, Україною та іншими зацікавленими сторонами".

Це може говорити про дещо новий розвиток китайської позиції, звертає увагу запрошений науковий співробітник Тайванського інституту досліджень національної оборони та безпеки Юрій Пойта у колонці Китай перевіряє готовність Заходу до поступок: що стоїть за візитом Лі Хуея в Україну. Далі – короткий її виклад. 

Минулорічні візити Лі Хуея до Росії, України та європейських країн в рамках човникової дипломатії Китаю не принесли очікуваних результатів.

Два роки повномасштабної війни демонструють, що Китай загалом не змінює свою позицію, зауважує автор колонки. 

За його словами, КНР не критикує Росію за її вторгнення; повністю покладає вину за "українську кризу" на "розширення НАТО"; виступає проти застосування односторонніх санкцій проти Росії; закликає до припинення надання Україні озброєння; наполягає на тому, що "раціональні безпекові занепокоєння Росії" повинні враховуватися.

Одночасно, нагадує експерт, на рівні риторики Китай виступає за повагу до територіальної цілісності "всіх країн" та за дотримання "ядерної безпеки", що, як показала практика, фактично є декларативними заявами без спроб їхньої реалізації.

Більш того, неодноразові зусилля української сторони з долучення Китаю до врегулювання російсько-української війни зазнали невдачі.

Науковий співробітник Тайванського інституту зазначає, що Пекін продовжує розглядати війну як конфлікт між Росією та Заходом та протягом 2023 року значно скоротив контакти з Києвом.

На тлі цього позиція КНР з деяких питань для України навіть погіршилася, вважає Юрій Пойта. 

Чому ж Китай почав говорити про медіацію, якої уникав раніше?

Автор колонки зазначає, що низка дискусій, які провів їхній аналітичний центр з китайськими високопоставленими експертами, афілійованими з урядом, показали: Китай вважає, що становище України та підтримка з боку Заходу мають суттєві проблеми, а Росія, навпаки, впоралася з викликами. 

"Саме тому, на думку Китаю, ймовірність так званих "мирних переговорів" та потенційна готовність Києва і Заходу до компромісу зросли", – пише Юрій Пойта.

Науковий співробітник Тайванського інституту вважає, що позиція Києва має бути наступною

По-перше, Україна готова до діалогу з усіма зацікавленими сторонами стосовно врегулювання війни виключно на основі норм міжнародного права та з умовою відновлення територіальної цілісності України.

По-друге, в Україні зберігається високий бойовий дух та готовність до продовження збройного захисту своєї держави.

По-третє, Україна та партнери по НАТО та ЄС зберігають єдність для досягнення "справедливого миру" та стійкої безпекової архітектури.

По-четверте, дії з боку відповідальних членів міжнародної спільноти (яким себе позиціонує Китай) надавати допомогу Росії є неприпустимими та загрожують безпеці та стабільності усього світу.

Врешті-решт, Україна вдячна Китаю за ненадання Росії готових зразків озброєння, але Київ має численні докази передачі РФ китайськими компаніями компонентів, які використовуються нею для виробництва озброєння.

"На даний момент ми фіксуємо ознаки того, що Китай намагається покращити відносини з Європою, що означає його зацікавленість у демонстрації конструктивності", – констатує експерт. 

Докладніше – у колонці Юрія Пойти у колонці Китай перевіряє готовність Заходу до поступок: що стоїть за візитом Лі Хуея в Україну.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.