Чому найбільша опозиційна партія Польщі може зникнути і які наслідки це матиме

Над партією Ярослава Качинського "Право і справедливість" ("ПіС") збираються темні хмари.

Він повинен врятувати партію і утримати її позицію в польській політиці. 

До слова, партія під керуванням Качинського правила в 2005–2007 і в 2015–2023 роках. Більш того, її лідер увів до президентського палацу двох політиків: свого брата-близнюка Леха Качинського та Анджея Дуду.

Саме Ярослав Качинський нарощував потенціал "ПіС", змінював ідеологію партії, боровся з внутрішніми опонентами, а також сформував мейнстрим польської консервативної правиці.

Та суспільні настрої змінюються й розкол на політичній сцені – між партіями нинішнього прем’єра Дональда Туска і Ярослава Качинського, що існує вже два десятиліття, у багатьох викликає невдоволення.

Про те, які зміни можуть принести прийдешні президентські вибори у Польщі, читайте в статті журналіста порталу Biełsat Міхала Кацевича Вирішальна битва Качинського: що загрожує колишній партії влади Польщі та її лідеру. Далі – стислий її виклад. 

Нещодавно Ярослав Качинський повісив на огорожі свого будинку у Варшаві білборд кандидата в президенти від "ПіС" Кароля Навроцького.

На плакаті зазначено, що кандидата підтримує "ПіС", хоча раніше Навроцький уперто стверджував, що він безпартійний громадянський кандидат. 

Качинський ставить усе на одну карту – і це карта Навроцького. Саме лідеру "Права і справедливості" належить ідея висунути кандидатом від правиці голову Інституту національної пам’яті.

Навроцький є спробою повторити успішний експеримент восьмирічної давнини з Анджеєм Дудою, але спробою набагато сміливішою.

Також робить ставку на маловідомого політика, відносно молодого й недосвідченого.

Та якщо Дуда і не був широко відомий, але все ж обізнаний із політичною роботою. 

Навроцький такого досвіду не має. Він намагається стати "Дудою на біс", але йому бракує певних природних особистих рис і здатності завойовувати симпатії менш політично активних виборців.

До речі, Анджей Дуда Качинського розчарував. Ні для кого не таємниця, що їхні стосунки досить прохолодні і вони майже не розмовляють. 

Крім того, в оточенні президента Польщі з’явився Марчин Масталерек, який обійняв посаду секретаря президентської адміністрації.

Саме Масталерек заявив, що задля блага  партії "Право і справедливість" Качинський повинен відійти від керування. І саме він сьогодні разом із представниками ще більш праворадикальної й націоналістичної "Конфедерації" планує створити нову правицю на руїнах "ПіС".

Тож сьогодні найгрізнішою темною хмарою над "Правом і справедливістю" є ультраправа партія "Конфедерація".

Коли рейтинги кандидата в президенти від "Конфедерації" Славоміра Менцена різко підскочили й небезпечно наблизилися до рейтингів Кароля Навроцького, "ПіС" охопила паніка.

Щоправда, за останніми опитуваннями, показники Менцена знизилися. Однак Качинський не може не бачити, що "Конфедерація" виросла у стабільного й сильного суперника партії "Право і справедливість", популярного серед молоді, яскравого й більш радикального.

Тепер новою, а можливо, останньою місією Качинського буде відбудова монополії "ПіС" у правому крилі. 

Докладніше – в матеріалі Міхала Кацевича Вирішальна битва Качинського: що загрожує колишній партії влади Польщі та її лідеру.