Каллас: "репараційна позика" Україні за рахунок росактивів не порушить міжнародне право

Новини — Середа, 1 жовтня 2025, 15:04 —

Головна дипломатка ЄС Кая Каллас вважає, що ідея з так званою "репараційною позикою" Україні з використанням російських активів у Європі за своєю суттю не суперечить міжнародному праву.

Як повідомляє "Європейська правда", про це вона сказала у спілкуванні зі ЗМІ перед євросамітом у Копенгагені 1 жовтня.

Каллас підтвердила, що країни ЄС обговорюють ідею з так званою "репараційною позикою" Україні на 140 млрд євро з використанням заморожених російських активів, та що згоди щодо цього плану поки немає. 

"Я не можу назвати якихось крайніх термінів. Ми будемо намагатися зробити це якнайшвидше", – зазначила вона.

Вона нагадала, що ідея полягає у тому, що або Росія у майбутньому сплатить Україні репарації за завдані збитки, і Україна поверне позику ЄС, а РФ отримає назад свої гроші; або ж Росія відмовиться платити репарації – і втратить заморожені активи. 

Її запитали, наскільки це робоча схема з точки зору відповідності міжнародному праву.

"Базовий принцип міжнародного права – що той, хто завдав збитки, має відшкодувати їх… Росія прямо зараз завдає Україні величезних збитків, і було б неправильно, що за це має платити хтось інший. Це основний принцип. Коли нам треба якось розвивати правила, я маю на увазі, ми можемо зробити на зразок того, як робили з міжнародними трибуналами, як робили багато з чим, чого раніше не існувало", – зазначила головна дипломатка ЄС.

Її перепитали щодо побоювань, чи не відлякає це інших інвесторів з третіх країн, якщо з’явиться прецедент конфіскації активів, які перебували у Європі. 

"Але якщо ви не починаєте війну проти іншої країни – ви не потрапляєте під цей ризик. І я думаю, що більшість країн, фізичних осіб і компаній не будуть починати війн", – відповіла Каллас. 

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн визнала, що надання "репараційної позики" Україні викликає вагання в багатьох країн-членів ЄС. Серед прихильників цієї ідеї – Німеччина, Швеція та Фінляндія.

Копенгаген також вважає, що це можливо реалізувати, попри юридичну складність питання. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: