Чому ЄС має змінити правила ухвалення рішень і як ця реформа допоможе Україні

Політика розширення Європейського Союзу, що історично була стрижнем його стратегії післявоєнної інтеграції, нині постала перед глибокою кризою.

Ситуація, коли держави-члени використовують право вето у національних інтересах, часто не пов’язаних з критеріями заслуг або Копенгагенськими критеріями, руйнує принципи ЄС і послаблює його спроможність до колективних дій.

Про реформу, яку має здійснити Євросоюз задля виходу з кризи, читайте в статті старшого аналітика Центру "Нова Європа" Лео Літра Проблема не лише в Орбані: чому та як ЄС має змінити підходи до процесу розширення. Далі – стислий її виклад. 

Останніми роками ухвалення рішень у Європейському Союзі дедалі частіше характеризується проблемним використанням права вето.

Вето Болгарії щодо Північної Македонії, вето Греції щодо Албанії чи постійні вето Угорщини щодо України – лише деякі, найбільш показові приклади цієї тенденції.

Ця практика, відома як білатералізація, становить фундаментальну загрозу як для України, так і для функціонування Союзу. Вона відводить процес ухвалення рішень від колективних заслуг і спільних принципів до національних інтересів та політичного торгу, підриваючи єдність і довіру в ЄС.

вето Угорщини щодо України – лише деякі, найбільш показові приклади цієї тенденції.

Ця практика, відома як білатералізація, становить фундаментальну загрозу як для України, так і для функціонування Союзу. Вона відводить процес ухвалення рішень від колективних заслуг і спільних принципів до національних інтересів та політичного торгу, підриваючи єдність і довіру в ЄС.

Тому у ЄС зростає підтримка переходу від одностайності до голосування кваліфікованою більшістю – це розглядається як необхідна умова для оптимізації процесу розширення.

Використання порогових значень – 55% держав-членів, що представляють щонайменше 65% населення, – пропонує практичне розв'язання проблеми односторонніх вето, які часто блокують важливий прогрес.

Йдеться не лише про розширення, а й про сфери зовнішньої, фіскальної політики тощо.

"Час звільнитися від кайданів одностайності", – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у своєму виступі "Про стан Союзу".

У контексті переговорів щодо вступу України голосування кваліфікованою більшістю забезпечить низку переваг: запобігатиме блокуванню прогресу окремими державами, надасть процесу передбачуваності та ефективності.

За інформацією автора, до 20 держав-членів ЄС підтримують ідею переходу від одностайності до голосування кваліфікованою більшістю для неключових етапів переговорів – відкриття кластерів, визначення базових критеріїв.

Пілотне запровадження голосування кваліфікованою більшістю у переговорах з Україною, зокрема щодо відкриття кластерів, глав та ухвалення базових критеріїв, може стати доказом ефективності.

І це не так просто. Парадоксально, але ЄС потребує одностайності, щоб відійти від одностайності.

Принципово важливим є те, що внаслідок геополітичних змін такі реформи мають бути ухвалені протягом найближчих років. 

"Вікно можливостей" існує саме зараз, коли всі ключові актори думають про зміцнення ЄС.

Докладніше – в матеріалі Лео Літра Проблема не лише в Орбані: чому та як ЄС має змінити підходи до процесу розширення.