Що означає внесення РФ до чорного списку ЄС і як це вплине на російську економіку

3 грудня Європейська комісія нарешті додала Росію до переліку країн із високим рівнем ризику.

Причина цього кроку – недостатній контроль РФ у сфері протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.

Це давно очікуване рішення означає, що європейські банки та компанії тепер юридично зобов’язані проводити посилену перевірку клієнтів, пов’язаних із Росією.

Мета – ще більше обмежити доступ Кремля до європейської економіки.

Про те, чи спрацює цей каральний захід, читайте в колонці доцента з міжнародних організацій і багаторівневого врядування Лейденського університету Майлза Келлермана Коли FATF безсилий: який ефект матиме внесення Росії до чорного списку ЄС. Далі – стислий її виклад.

Автор колонки пояснює, що своїм рішенням Євросоюз прагне посилити тиск на Росію, щоб змусити її припинити війну проти України – особливо в той час, коли Путін намагається скористатися своєю близькістю до президента США Дональда Трампа, аби врегулювати війну на власних умовах.

І хоча багато європейських банків і фінансових установ уже вважають клієнтів із російськими зв’язками високоризиковими, рішення ЄС усе ж закриє одну лазівку, наголошує Майлз Келлерман.

"Жорстка увага регуляторів може спонукати великі установи зменшити свою експозицію до клієнтів, пов’язаних із Росією", – пише доцент.

Але менші гравці – зокрема аудитори, юристи, корпоративні провайдери, рієлтори, платформи цифрових валют і провайдери азартних ігор – мають менш розвинені системи дотримання правил, пояснює автор колонки.

За його словами, відсутність Росії у списках FATF і ЄС дозволяла деяким із цих учасників обслуговувати сумнівних клієнтів. 

"Нові юридичні зобов’язання обмежують таку практику. Водночас рішення ЄС не лише боляче вдарить по Кремлю, а й завдасть значної побічної шкоди невинним російським громадянам, зокрема дисидентам, які живуть у Європі й активно виступають проти режиму Путіна", – наголошує Келлерман.

На його думку, внесення Росії до чорного списку лише незначно посилить тиск ЄС, закривши прогалини в системі протидії відмиванню коштів (AML).

Водночас символізм незалежності ЄС від FATF (міжнародний орган, що веде глобальний чорний список) на думку автора колонки є важливим, навіть якщо це рішення ухвалили надто пізно. "Однак проблему побічної шкоди політики так і не розв’язали", – додає доцент. 

Поки цього не станеться, вважає автор колонки, здатність ЄС вносити країни до переліку високоризикових залишатиметься болісним інструментом економічної державної політики.

Докладніше – в колонці Майлза Келлермана Коли FATF безсилий: який ефект матиме внесення Росії до чорного списку ЄС.