Чому Молдова перервала мовчанку щодо придністровського питання і до чого тут Трамп

За останній тиждень уряд в Кишиневі, від якого дуже рідко лунають заяви щодо відновлення цілісності країни через непопулярність теми в суспільстві, перервав мовчання і зробив кілька заяв щодо придністровської проблеми.

Кишинів відмовився від свого базового підходу.

Тепер уряд Маї Санду публічно і однозначно відкидає "геополітичне розв'язання" придністровської проблеми, називає його неприпустимим і каже, що Молдову треба об'єднати не за західним, а за молдовським планом.

Причина такої активізації та коригування позиції у тому, що Вашингтоні не надто приховують свою готовність поступатися європейськими інтересами.

Про те, як Молдова реагує на нові геополітичні реалії, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Придністров'ю вирощують план. Чому "мирний процес" Трампа налякав також Молдову. Далі – стислий її виклад.

У середу віцепрем'єр з євроінтеграції Молдови Валеріу Ківерь провів пресконференцію, на якій заявив, що Кишинів остаточно поховав формат "5+2" і позначив, що Росія не буде мати голосу в нових форматах щодо Придністров'я.

Заява віцепрем'єра стосувалася зв'язку українських мирних переговорів і придністровського врегулювання. Ківерь виступив категорично проти їхнього пов'язування в єдиний пакет.

"Ми не хочемо бути частиною пакета врегулювання конфлікту", – заявив він.

Віцепрем'єр додав, утім, що Молдова може бути залучена до обговорення безпекової архітектури регіону.

Ця заява суперечить тим сподіванням щодо вирішення конфлікту, яка лунали у Молдові донедавна – хоча й непублічно.

Численні джерела "Європейської правди" раніше заявляли, що саме комплексне вирішення конфлікту в регіоні видається одним зі шляхів – мабуть, найбільш реальним – для того, щоби змусити Росію піти також з Молдови. Були сподівання, що великі світові сили, як-от США, а також здобутки ЗСУ на фронті зможуть зробити те, чого сам Кишинів не здатен досягти.

Та зміна цього підходу є цілком зрозумілою. Вона – вимушена.

Те, що відбувається зараз на американсько-російсько-українському переговорному треку, часом жахає, адже адміністрація США у своїй готовності поступатися Кремлю європейськими інтересами виходить за межі найскептичніших прогнозів.

Хто дасть гарантії, що наступною такою поступкою президента США Дональда Трампа не стане Молдова?

При цьому Кишинів може дізнатися про це в останній момент (ані Вашингтон, ані тим більше Кремль явно не планують консультуватися наперед – вони навіть у пунктах щодо ЄС цього не роблять).

А не беручи участі у переговорному процесі, Кишинів матиме обмежений інструментарій, щоб це зупинити.

Тому є логіка у тому, щоб наперед публічно задекларувати: Молдова не приймає варіант того, що придністровський конфлікт буде вирішений за домовленістю світових супердержав. Тобто без Кишинева.

Але ця заява має сенс лише у разі, якщо Молдова зробить також наступний крок і представить своє бачення реінтеграції Придністров'я. Бо заяви про те, що Кишинів відкидає чужі мірні ініціативи та плани, можуть бути ефективними лише у разі, якщо Молдова має свій план, на якому наполягає.

А цього поки немає.

Наразі в уряді Молдови кажуть, що готують своє бачення, свій план реінтеграції, співпрацюючи при цьому з ЄС та США. 

І якщо Молдова тягнутиме час, то може стикнутися з чужою стратегією реінтеграції. Зі згодою Кишинева або без.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Придністров'ю вирощують план. Чому "мирний процес" Трампа налякав також Молдову.