Навіщо Санду порушила питання об’єднання з Румунією і до чого тут РФ

Заява, що стала політичним землетрусом. Саме таку реакцію викликало інтерв’ю президентки Молдови Маї Санду популярному британському ютюб-подкасту "The Rest Is Politics".

А точніше – одна фраза із цього інтерв’ю, де лідерка Молдови заявила, що у разі проведення референдуму про приєднання її держави до Румунії вона проголосувала би "за" приєднання.

Про те, якими були ймовірні мотиви Маї Санду і навіщо було саме зараз піднімати питання "унірі", читайте в статті заступника виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергія Герасимчука Гра на підвищення ставок: що стоїть за заявою Санду про об'єднання Молдови з Румунією. Далі – стислий її виклад. 

Трохи історії. До анексії з боку СРСР у 1940 році більша територія сучасної Молдови входила до складу Румунського королівства, спадкоємцем якого є нинішня Румунія.

Саме тому жоден притомний політик Румунії ніколи публічно не відмовиться від "унірі". Однак ідея такого об’єднання гарно виглядає на папері, але на практиці тягне за собою цілу низку складнощів – це дорого і політично ризиковано.

Наразі думка румунів щодо швидкого об’єднання з Республікою Молдова не одностайна, а ділиться приблизно навпіл. 

Але навіть якщо статус цих утворень з допомогою європейських партнерів вдалося б врегулювати – незрозуміло, що робити з проросійським населенням цих регіонів, які стануть фактично російською п’ятою колоною в самій Румунії.

Окрім усіх наведених аргументів проти об’єднання Румунії є ще й один доволі прагматичний аргумент – додатковий голос в Євросоюзі від Молдови. 

Тож навіщо ж тоді Мая Санду порушила тему "унірі"?

У країні існують два проблемних проросійських регіони, ситуація в яких може загостритися вже цього року – Придністров’я та Гагаузія.

Заява президентки щодо "унірі" виглядає як гра ва-банк.

Так, вона може мобілізувати проросійський електорат, однак, з іншого боку, може бути сигналом Москві. Якщо та не перестане тиснути – президентка Молдови готова до радикальних кроків.

Якщо ж перейти з площини геополітичних спекуляцій у площину спекуляцій суто політичних, то варто розглянути ще й кілька потенційних особистих мотивів. І мова тут не стільки про політичну спадщину, яку Санду хоче лишити у Молдові по собі, як про її політичне життя після президентства.

Будь-яка нова посада у Молдові після двох президентських термінів, звісно, стала б для Санду пониженням. Але в ролі нового політичного майданчика можна розглянути сусідню Румунію.

Прецеденти, коли громадяни Молдови продовжували політичну кар’єру в Румунії, є. 

При цьому технічно Мая Санду є громадянкою Румунії, тож також цілком може думати й про продовження політичної кар’єри не лише в Молдові, але й у Румунії.

Та наразі ми не можемо чітко визначити мотиви Маї Санду щодо порушення теми "унірі".  

Але як азартний політик з гострим розумом просто так прохопитися про свій голос на референдумі Санду точно не могла.

І хоча у ймовірність "унірі" найближчим часом без довготривалої підготовки повірити важко і це видається майстерним блефом, не можна виключати, що певні карти на руках у Санду все ж є.

І розіграні вони будуть вже незабаром.

Докладніше – в матеріалі Сергія Герасимчука Гра на підвищення ставок: що стоїть за заявою Санду про об'єднання Молдови з Румунією.