Як сприяти поверненню українців додому і на що можна сподіватися

Протягом багатьох років трудова міграція з України в Польщу була досить значною, але часто мала тимчасовий характер. Натомість після початку повномасштабної війни вона стала більш вагомим фактором розвитку.

Конфлікт інтересів посилюється, бо Україна зацікавлена в поверненні співвітчизників додому, тоді як Польща (як і чимало інших держав ЄС, які прийняли багато українців для захисту від війни) воліла б утримати в себе кваліфіковану робочу силу та молодь.

Про те, що слід роботи Україні для повернення українців, читайте в статті провідної наукової співробітниці Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександри Бетлій Спільний з ЄС ринок праці: як Україні перетворити конкуренцію за людей на партнерство. Далі – стислий її виклад. 

Польща стикається з глибокою демографічною кризою і до кінця 2025 року потребуватиме ще 2,5 млн працівників. Водночас Україна критично потребує цих самих фахівців (будівельників, інженерів, медиків) для власного відновлення.

Фактично обидві держави змагаються за один і той самий людський ресурс.

Україна має стати настільки привабливою, щоб люди поверталися не через обов’язок, а через можливості.

Надважливим завданням уряду буде створення сприятливого бізнес-клімату в Україні, а також забезпечення якісного життя для людей.

Сприятливий бізнес-клімат означатиме, що українці, які зараз створили бізнес у Польщі, зможуть також створювати компанії та працювати в Україні. Так, зараз Польща фактично стала майданчиком, де український бізнес вчиться працювати за європейськими правилами, щоб потім масштабуватися на весь континент.

Українці відкривають власний бізнес у Польщі в різних секторах: вони вже зареєстрували 150 тисяч ФОПів та тисячі товариств.

Загалом у Польщі сьогодні працюють понад 850 тисяч українців. Вони вже становлять близько 5% робочої сили країни та створюють додану вартість для економіки країни.

Але наразі українська робоча сила не приносить повної вигоди жодній зі сторін. 

Значна частина українців у Польщі (а загалом і в інших державах) працюють на посадах, що не відповідають їхній освіті, через складні процедури нострифікації дипломів та мовний бар'єр. Іншими словами, не є настільки ефективними, як могли би.

Для повернення українців, які працювали в країнах ЄС, та їх активної інтеграції в ринок праці України, слід впроваджувати зміни у сфері регулювання праці.

Зокрема, йдеться про синхронізацію систем кваліфікацій. Україна вже працює над створенням кваліфікаційних центрів, які дозволять підтверджувати навички, здобуті в ЄС.

Для цього потрібно забезпечити повну відповідність Національної рамки кваліфікації європейській, а також ухвалити професійні стандарти.

Необхідно впровадити нові правові рамки, які би дозволяли законний рух робочої сили та задовольняли потреби економік України та Польщі.

Зокрема, може йтися про створення спільних баз вакансій та професійних стандартів, щоб інформація про можливості в Україні була доступною для тих, хто зараз за кордоном.

Важливо, що обом державам треба працювати над більш активним залученням економічно неактивних груп населення до ринку праці. Це дещо знизить і важливість залучення мігрантів.

Так, бізнесу варто звертати увагу на групи, які раніше ігнорували: люди віком 50+ років, молодь, люди з інвалідністю.

Повернення українців не може бути примусовим. Воно відбудеться лише за умови гарантій безпеки, доступу до якісної освіти, медицини та житла.

Польща вже розуміє, що без доступу до якісних освітніх, медичних і соціальних послуг мігранти не залишаться в країні, а поїдуть далі. Україна має засвоїти цей урок для своєї політики репатріації: конкуренція дуже висока, і не лише з Польщею, а й з іншими державами ЄС.

Докладніше – в матеріалі Олександри Бетлій Спільний з ЄС ринок праці: як Україні перетворити конкуренцію за людей на партнерство.