Як Орбан зловживає членством в ЄС і які висновки мають зробити у Брюсселі

У новій реальності головним викликом для Європейського Союзу стає захист своїх членів від зовнішньої агресії – як з боку США, так і Росії. Але не всі у ЄС із цим згодні. Ба більше, режим Віктора Орбана неприховано перешкоджає цим зусиллям і, користуючись тим, що Угорщина є членом ЄС – робить це зсередини.

Зараз з'явився шанс покласти цьому край.

Зокрема, через це майбутні вибори в Угорщині матимуть далекосяжні наслідки як для самої країни, так і для Європейського Союзу. Але навіть якщо Орбан зазнає поразки на цьогорічних виборах, лідери ЄС мають зробити правильні висновки з 16 років його неліберального правління.

Про те, які саме висновки з цього досвіду мають зробити інші європейські лідери, читайте в колонці наукового співробітника кафедри європейської політики в Університеті Пассау (Німеччина) Адама Бенце Балажа Поразки Орбана недостатньо. Чому досвід боротьби з Угорщиною має примусити ЄС змінитися. Далі – стислий її виклад. 

На думку автора колонки, без суттєвих реформ ЄС не зможе побудувати стійкість до нових міжнародних загроз.

"Наразі переваги членства в ЄС перетворилися на інструменти тиску, які антиєвропейські сили можуть використовувати проти самого Союзу. Орбан, який першим системно використав цей недолік, створив своєрідний "посібник" для лідерів, які схильні обрати той самий шлях", – пише Адам Бенце Балаж. 

За його словами, Віктор Орбан зловживав грошима ЄС і перетворив право вето в Євросоюзі на інструмент шантажу.

Науковий співробітник Університету Пассау звертає увагу і на інші структурні особливості ЄС, які грають на руку угорському прем’єру.

Наприклад, свобода пересування людей у межах Євросоюзу дає можливість тим, хто міг би кинути виклик Орбану, залишати країну, що збільшує частку його прибічників.

Орбан також зловживає високим публічним статусом, який дає йому членство в ЄС. 

Оскільки Євросоюз є відданим принципу рівності між державами-членами, увага у ньому приділяється навіть малим і середнім країнам. Завдяки цьому Орбан отримує такий рівень представлення, якого не здатен досягти лідер, припустимо, Сербії чи Північної Македонії. У результаті ЄС мимоволі підсилює неліберальну модель Орбана, яка нині приваблює правих симпатиків з усього світу.

Наприклад, Орбан та інші антиліберали знайшли спільну позицію у протидії міграції. Він відіграв вирішальну роль у перетворенні припливу біженців у 2015 році на повноцінну кризу для ЄС.

Орбан чітко показав інституціям ЄС їхні слабкі місця, підкреслює автор колонки.

"Угорський прецедент прояснив, чого потребує європейська стійкість: не символічної післявоєнної єдності, а політичної здатності протистояти тим, хто перетворює інституційні та соціальні слабкості – як усередині країни, так і за її межами – на джерело влади. Але такий обмежений і зрештою саморуйнівний важіль впливу не повинен лякати Союз, який прагне діяти як геополітичний актор", – резюмує науковий співробітник Університету Пассау.

Докладніше – в колонці Адама Бенце Балажа Поразки Орбана недостатньо. Чому досвід боротьби з Угорщиною має примусити ЄС змінитися.