Що впливає на відносини України з НАТО і яким може бути новий формат співпраці

Відносини України та НАТО за останнє десятиліття пройшли суттєву трансформацію – від обережної підтримки оборонних реформ після 2014 року до масштабної координації військової допомоги під час повномасштабної війни.

І хоча після 2024 року логіка підтримки поступово змінилася, політична рамка майбутніх відносин залишається невизначеною, що створює розрив між динамікою війни та більш повільною логікою інституційного планування Альянсу.

У цих умовах співпраця поступово зміщується до логіки взаємної стратегічної цінності.

Про відносини України з НАТО і те, як їх можна покращити, читайте в статті членкині Наглядової ради Центру "Нова Європа" Оксани Осадчої Між членством та партнерством: як змінюється співпраця України та НАТО. Далі – стислий її виклад. 

В Україні розуміють, що з нинішньої війни постане якісно інша безпекова реальність, обриси якої формуються зараз на фронті. Тому практично увесь доктринально-планувальний каркас НАТО виявиться нікчемним і потребуватиме перегляду.

У військовому керівництві України переконані, що українські Збройні Сили наразі перебувають на кілька кроків попереду НАТО в розумінні сучасних технологій та інноваційності поля бою і що саме Альянсу доведеться "підтягувати" доктринальну базу і стандарти до українських, а не навпаки.

"Натовцям" такий підхід часто здається самовпевненим і занадто амбіційним, а українців же розчаровує небажання політичної частини Альянсу визнати нові реалії і сприймати російську загрозу та український досвід не як привід для точкових змін, а як стимул терміново і фундаментально переглянути свої підходи та практики.

Цей неартикульований взаємний скепсис підважує взаємоповагу і деструктивно впливає на діалог.

Для того, щоб зберігти відносну стабільність в євроатлантичному регіоні, принаймні на східному фланзі, Альянсу варто змінити усталену парадигму, відійшовши від формули "НАТО допомагає Україні" до формули "НАТО та Україна разом будують нову архітектуру безпеки в Європі".

Спільною точкою дотику може стати перехід від моделі lessons learned до моделі lessons anticipated – від аналізу минулих операцій до прогнозування майбутніх технологічних циклів війни.

У підсумку замість дорадчої підтримки варто говорити про спільну роботу в рамках адаптації до нових викликів спільній безпеці.

Це передбачає більшу участь України у формуванні порядку денного співпраці, а також інституціоналізацію спільних механізмів планування та розвитку оборонних спроможностей для подолання спільних викликів безпеці у євроатлантичному регіоні.

Крім того, Україні варто сформувати більш чітке бачення розвитку Сил оборони на середньо– та довгострокову перспективу. Наявність стратегічних орієнтирів дозволить союзникам краще розуміти потреби України, підвищить передбачуваність запитів на підтримку та полегшить залучення ресурсів для розвитку оборонних спроможностей.

Україна та союзники могли б започаткувати постійний механізм сценарного моделювання майбутніх конфліктів і розвитку оборонних спроможностей на основі реальних даних сучасної війни.

Поєднання українського бойового досвіду з системою оборонного планування НАТО дозволило б формувати більш адаптивні моделі стримування і оборони в євроатлантичному просторі.

Також потрібно розширити участь українських військових у навчаннях НАТО, зокрема у ролі Red Team, а також інтегрувати українські lessons learned у підготовку, планування та оцінювання союзницьких операцій.

Це допоможе Альянсу швидше адаптувати свої доктринальні підходи до реалій сучасної технологічної війни.

А спроможності Спільного центру з питань аналізу, підготовки та освіти мають отримати належне фінансування і послідовно розширюватися.

Ще одна сфера дотику – системна співпраця у дослідженні російської військової стратегії, адаптивних моделей ведення війни та інструментів гібридного впливу.

І нарешті, Україна та НАТО потребують спільного розвитку оборонно-промислової та інноваційної кооперації.

Докладніше – в матеріалі Оксани Осадчої Між членством та партнерством: як змінюється співпраця України та НАТО.