Трамп зробив надзвичайні поступки Росії в обмін на ніщо. У відповідь Путін продовжує війну проти України й насміхається з нього.

Підписані у Білому домі домовленості лідерів Азербайджану та Вірменії кладуть край домінуванню РФ у регіоні.

У Кремлі прагнуть зустрічі з Трампом, бояться її зриву, але водночас намагаються показати, що вона більш потрібна Трампу. 

Країна, яка підтримувала порядок, заснований на правилах, стрімко перетворилася на наддержаву, яка лише викачує ресурси.

Якщо геополітичне значення угоди США та ЄС для України є суттєвим, то її економічний вплив може виявитися незначним.

Катастрофічна для ЄС торгова угода з Трампом демонструє - Європа в кінцевому рахунку керується страхом втратити захист США.

Спершу у Брюсселі заявили про "рятівну" угоду. Але дуже швидко оцінки змістилися до того, що ця угода більш схожа на "капітуляцію" Єврокомісії.

Часи безумовної підтримки України, у тому числі відмова від застосування заходів торговельного захисту, вже минули.

Києву потрібно бути готовим до різних сценаріїв на момент, коли відкриється вікно можливостей для конфіскації активів РФ.

Трамп не перший, хто піддався спокусі думати, що демонстрації військової сили можуть змусити інші країни підкоритися вимогам США.

Якщо Європа не збільшить витрати на оборону, у США буде привід згорнути підтримку. А якщо збільшить – Вашингтон може сказати, що його допомога вже не потрібна.

Трамп міг би обрати шлях об’єднувача країни, проте він свідомо підтримує високий рівень загрози політичного насильства.

Для Дональда Трампа досягнення якоїсь угоди з Росією стало певною мірою ідеєю фікс. Проте так думають не всі члени його команди.

Китай звинувачує західний світ у створенні турбулентності і пропонує стати стабілізуючою силою у неспокійному світі.

Призупинення поставок військової допомоги стало несподіванкою не лише для Києва та ЄС, а й для багатьох у Вашингтоні.

Удари по Ірану можуть відвернути від Дональда Трампа частину MAGA-виборців, які сповідують ізоляціонізм.

Маємо чергові "перемоги" американської та лукашенківської дипломатій, наслідки яких для інших не настільки очевидні. 

Чому в Тегерані недооцінили рішучість президента США? Чи "підставили" Іран російські союзники? І які наслідки ця війна матиме для України?

Вашингтон якщо і не планує долучитись до ударів по Ірану, то принаймні не виключає такий розвиток подій та готується до нього.

Саміт довів, що "сімки" вже не існує. Лишилася "велика шістка". Потреба вести переговори щодо України зіграла роль у рішенні Трампа...

Дональд Трамп зробив крок до того, щоб поставити знак рівності між демократичним протестом та повстанням проти законної влади. 

Політика America First створила умови для появи найтіснішого трансатлантичного партнерства Канади і ЄС. Причому – поза контролем США.

Ніхто з колишніх соратників Дональда Трампа не здатен створити йому такі проблеми, як це може зробити Ілон Маск.

Хоча жодної офіційної доктрини Трампа не було оголошено, вона починає вимальовуватись. Її основний принцип – "це не наша справа".

Європа мусить готуватися до майбутнього, в якому її стискатимуть агресивна, імперська Росія та Америка, якій більше не можна довіряти.

Новий прем’єр-міністр Канади Марк Карні мусить одночасно мислити як банкір, говорити як дипломат і діяти як кризовий менеджер.

Дональд Трамп під час свого близькосхідного турне стикається з регіоном, який суттєво змінився порівняно з часами його першої каденції.

Трамп неодноразово демонстрував готовність відмовитися від максималістських позицій, якщо це дозволяє йому оголосити політичну перемогу.

Тональність американської влади змінилася – тепер там вважають Європу важливим партнером Сполучених Штатів.

MEGOBARI Act не лише ініціює повний перегляд відносин між США і Грузією, а й дає старт масштабним санкціям.