Як виконати Угоду. EUR.1: митниця за умов асоціації. Інфографіка

Понеділок, 4 серпня 2014, 10:35 — Любов Акуленко, Роберт Зелді, Наталя Кириченко, для ЄвроПравди

"Європейська правда" публікує останню перед літньою відпусткою інфографіку із серії "Як виконати Угоду про асоціацію".

Публікацію інфографік від громадської організації "Центр UA" та TEXTY.org.ua з новими завданнями для держави буде відновлено у вересні.

Наша четверта вимога до влади стосується митного блоку та налагодження видачі сертифікатів походження EUR.1, адже зі створенням Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС на митницю буде покладено принципово нові завдання.

Митна служба має створити всі умови для безперешкодного проходження українських товарів в ЄС та європейських товарів в Україну.

Очевидно, що після ратифікації Угоди по асоціацію на ринок Євросоюзу виходитиме все більше українських експортерів.

Неоголошена війна з Росією, без сумніву, стане додатковим стимулом для пошуку українськими виробниками європейських партнерів.

Митниця має бути готова і до цього потоку, і до нових завдань, які в неї з’являться.

Корупційність, складність процедур та непрозорість прийняття рішень – так можна описати сьогодні роботу української митної системи. Все це - "давні традиції" українських митників, які вже 20 років є героями анекдотів та невеселих жартів з цього приводу.

Отже, нині замість того, щоб стимулювати міжнародну торгівлю, митники часто створюють зайві перешкоди для її ведення.

Так, за даними Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації, в 2014 році український експортер на підготовку документів та митне оформлення витрачає в середньому 29 днів, платить 1930 доларів США та оформлює 6 документів. Для прикладу, у Данії відповідна процедура потребує 6 днів, 795 доларів США та 4 документи.

Та питання не лише у поліпшенні процедур.

Після того, як почне діяти економічна частина Угоди про асоціацію, саме українська митниця буде відповідальною за те, чи зможуть українські експортери торгувати в режимі "вільної торгівлі", тобто без додаткових зборів з боку ЄС.

Митниця стане органом, відповідальним за видачу сертифікатів походження EUR.1, які мають підтвердити, що продукт дійсно є українського виробництва, а не імпортного. Адже лише за цієї умови товар може претендувати на безмитну торгівлю з ЄС.

Цей процес не має нічого спільного з перетином кордону, це - принципово нова функція.

Та якщо в експортера не буде цього сертифіката, він не матиме права торгувати з Євросоюзом на пільгових умовах.

У даній інфографіці описана процедура отримання сертифікатів EUR.1, наведено перелік товарів, які вважаються такими, що вироблені в Україні (Протокол №1 Угоди про асоціацію). Тут визначено, які групи експортерів можуть торгувати з ЄС без сертифікатів і що для цього потрібно зробити.

Також в інфографіці детально описані деякі ключові завдання, які має вирішити українська митниця протягом трьох років для пришвидшення процедур митного контролю та митного оформлення товарів – як при експорті, так і при імпорті. Зокрема, одним із найбільш проблемних питань є митна вартість імпортних товарів, яку українські митники дуже часто необґрунтовано завищують.

Митний контроль зможе стати швидким та ефективним лише у випадку, якщо Україна нарешті запровадить європейську практику митного пост-аудиту: коли під час проходження товару через митний кордон здійснюватиметься мінімально необхідний огляд товару, а детальна перевірка відбуватиметься вже після того, як товар випущено у вільний обіг.

На жаль, у нас пост-аудит замість полегшення торгівлі при розмитненні став ще одним додатковим адміністративним та податковим тягарем для бізнесу.

Держава не полегшила перетин кордону, а лише додала новий етап. Нині після розмитнення ревізори знову приходять до імпортера чи експортера із заздалегідь визначеним завданням донарахувати виплати в бюджет.

Ще одне складне питання, над яким потрібно буде працювати нашій митниці – це запровадження в Україні процедур контролю товарів (митного, санітарного, екологічного тощо) за принципом "Єдиного вікна" та удосконалення порядку вирішення спірних питань. Процедура "Єдиного вікна" передбачає, що імпортер має звернутися до державного службовця та подати документи один раз і в одному місці, а держава (в особі такого службовця) має організувати здійснення контролю іншими прикордонними службами.

В українських реаліях "єдине вікно" перетворилося на єдину кімнату, в якій сидять представники всіх органів, до кожного з яких імпортер звертається самостійно.

Найбільш парадоксальним є те, що українське митне законодавство відповідає європейським вимогам, але чомусь добрі європейські принципи значно деформуються на українських теренах, а європейські норми не працюють.

Тобто в митній сфері - на відміну від тих, яким були присвячені інші випуски нашої інфографіки, - потрібно змінювати перш за все не законодавство, а ідеологію роботи держави.

Якщо ми хочемо безперешкодної торгівлі з ЄС, українській митниці доведеться звикнути до нових завдань із видачею сертифікатів EUR.1, а також вирішити інші нагальні проблеми, пов’язані з процедурою проходження товарів на митниці.

Інфографіку щодо необхідних змін, яку ми підготували, можна переглянути, натиснувши на картинку:

Натисніть на зображення для перегляду інфографіки

Автори: Любов Акуленко (ГО "Центр UA"), Роберт Зелді (менеджер митної практики Ernst & Young, співголова Митного комітету Європейської Бізнес Асоціації), Наталя Кириченко (незалежний експерт).

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua