"Глибока занепокоєність" німецького бізнесу

П'ятниця, 26 вересня 2014, 09:50 — Юрій Панченко, ЄвроПравда, з Франкфурта
фото www.livelenox.com

Західні інвестори неоднозначно відреагували на перенесення вступу в силу економічної частини Угоди про асоціацію України та ЄС. Вони не знають, чого очікувати від зусиль українського уряду по стабілізації курсу гривні.

Такі оцінки лунали на конференції Invest in Ukraine, яка відбулася в середу та четвер у Франкфурті. Організатором заходу виступила "A7 GROUP".

Показово, що на попередній конференції в Лондоні, де також був присутній кореспондент ЄвроПравди, учасники буди єдині – можливість інвестування в Україну відкриє ратифікація Угоди про асоціацію, а також формування нового уряду після жовтневих парламентських виборів.

Нині угоду вже ратифікували. Але "проблема виборів" не втрачає актуальності.

"Ми з нетерпінням чекали обрання президента України. Та президент має обмеженні можливості щодо формування виконавчої влади. Саме тому в Україні вкрай велика важливість парламентських виборів, за результатами яких і буде сформовано новий уряд, що має зайнятися впровадженням реформ", - пояснив Александр Маркус, делегат німецької економіки в Україні.

Але на цьому ідентичність позицій німецького та англійського бізнесу, схоже, вичерпалася.

Різниця полягає в тому, що Німеччина має значно більший товарообіг з Україною, ніж Велика Британія. Саме тому питання, які порушували у Франкфурті, мали більш прикладний характер.

Зокрема, бізнес дуже непокоїть падіння обсягів німецького експорту в Україну.

Згідно з даними європейської статистики, за результатами I півріччя це падіння склало 36%.

Важлива деталь – якщо на початку року зниження було незначним, то у червні відбувся справжній обвал.

Це є показником того, що за підсумками року падіння, швидше за все, виявиться ще глибшим, ніж нині.

"Девальвація гривні має піти на користь українській економіці. Вона сприяє стабілізації платіжного балансу та дає стимули власному виробництву. Однак для німецького бізнесу це скоріше виклик. Особливо – зважаючи на те, що девальваційні стрибки досить непередбачувані", - визнає Ральф Орлік, менеджер компанії KFW щодо діяльності в Росії, Україні, Білорусі та Молдові.

 

На перший погляд, така ситуація мала би приваблювати інвесторів щодо перенесення виробництва в Україну з її дешевою робочою силою і значним експортним потенціалом.

Але це - лише на перший погляд.

В реальності ж неконтрольована девальвація фактично унеможливлює інвестування, вважають німці. Їхня занепокоєність полягає в тому, що підприємці не знають, наскільки здешевіють їхні інвестиції після чергового обвалу гривні та стрибка інфляції.

Водночас проблемою також є нинішні намагання уряду боротися із девальвацією адміністративними методами.

"Утримання курсу за допомогою адміністративних заходів, звичайно, не найкращий вихід, але він кращий за неконтрольовану девальвацію. Однак у такому випадку іноземний бізнес має право знати плани уряду, а не реагувати на них вже за фактом", - пояснив ЄвроПравді один із німецьких бізнесменів, який попросив не згадувати його ім'я.

Александр Маркус наводить приклади проблем, які виникають через часом непередбачувані адміністративні обмеження.

"Українські урядовці забороняють оплату імпортних контрактів після закінчення строку у 180 днів після фактичного імпорту продукції в Україну. Однак багато компаній працює з німецькими виробниками на умові оплати товару після його реалізації. Девальвація суттєво вплинула на попит в Україні. Відповідно, досить часто термін реалізації товарів перевищує 180 днів. І що в такому випадку робити?" - запитує він.

Ще більша загроза, яка непокоїть іноземних інвесторів – тимчасова заборона виводу з України дивідендів до кінця нинішнього року.

За словами одного з учасників конференції, такий крок може повністю "обнулити" інвестування.

"Це одне із найгірших можливих рішень з точки зору інвестиційної привабливості, яке тільки можна вигадати. А зважаючи на те, як Нацбанк продовжував дію обов’язкового продажу валютної виручки, це обмеження теж може бути подовжене", - пояснює топ-менеджер.

Втім, незважаючи на невтішну статистику та загрозливі дії уряду, німецький бізнес налаштований досить оптимістично.

Однією з причин цього є очікування масштабної підтримки ЄС для відновлення української економіки.

Інтерес бізнесу до програм відновлення нашої держави - цілком прагматичний. Декілька разів учасники конференції наголошували, що німецькі компанії готові брати учать у тендерах з відновлення зруйнованої української інфраструктури.

Одночасно підприємці цікавилися умовами військової допомоги Україні. Така підтримка, на їх думку, також могли би принести замовлення німецьким компаніям.

Не менш гарячою темою стала ратифікація Верховною радою угоди про асоціацію з Євросоюзом. Обставини, які передували цій події, викликали чимало запитань.

Йдеться про відтермінування набрання чинності економічною частиною угоди. Нагадаємо, що згідно тристороннім домовленостям України, ЄС та Росії, застосування Зони вільної торгівлі почнеться лише з 1 січня 2016 року.

"Українській народ показав свій вибір. Він однозначний, а тому не може йтися про подальше відтермінування, чи, тим більше – про гіпотетичну денонсацію угоди",- запевнив консул України у Франкфурті Володимир Харченко.

Інвестори виявилися скептичнішими. У виступах вони зазначили, ще не мають певності у тому, що економічні реформи, передбачені Угодою, будуть проведені.

 

"Сама по собі пауза на рік з невеличким – дрібниця. Німецький бізнес звик мислити більш довгими категоріями. Зараз найкращий час для інвестування. Підприємці, що мислять стратегічно, розуміють, що зараз вони прийдуть у вільний ринок та зможуть зайняти там кращі позиціі. Однак залишається відкритим питання – що буде потім",- розповів Александр Маркус.

"Я консультував голову однієї німецької компанії. Він вже зараз готовий вкладати в Україну. Однак він задав мені просте питання – чи можу я гарантувати, що нового перенесення асоціації не буде. Звичайно, таку гарантію я дати не можу. Отже, інвестор вирішив зачекати", - розповів Маркус історію реальної інвестиції, яка не відбулася.

Ще більш різку оцінку на умовах анонімності ЄвроПравді висказав топ-менеджер однієї з найбільших німецьких компаній.

"Ви чекаєте від мене відповіді, що німецький бізнес не звернув на це перенесення уваги. Однак такої відповіді не буде – це (відтермінування ЗВТ) - велика загроза і ми уважно слідкуємо за нею",- заявив він.

Цікаво, чи буде таким самим ставлення польських та скандинавських інвесторів на наступних конференціях, які відбудуться у Варшаві та Стокгольмі?

Переглянути відео публічної частини дискусії можна на youtube - з українським перекладом, та в оригінальній, англійській версії.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua