Хаотична євроінтеграція: чому Яценюк не призначає профільного віце-прем’єра?

Четвер, 12 березня 2015, 09:34 — Сергій Сидоренко, Європейська правда
Костянтин Єлісєєв (на задньому плані) і досі має шанси стати віце-прем'єром в уряді Арсенія Яценюка

"Дуже скоро ми призначимо віце-прем’єра з євроінтеграції. Кандидат вже є. Ось він, поруч зі мною", - такими словами прем'єр-міністр Арсеній Яценюк спробував розбити аргументи європейських посадовців, що вимагали якнайшвидшого проведення європейських реформ.

Ця розмова, за твердженням джерел "Європейської правди", мала місце в Брюсселі ще 15 грудня минулого року, під час першого засідання Ради асоціації – ключового органу, створеного в рамках Угоди між Україною та ЄС.

Майбутнім віце-прем’єром Яценюк тоді назвав посла Костянтина Єлісєєва, що з 2010 року очолює представництво України при ЄС.

Та минуло вже майже три місяці, а віз й донині там.

Ба більше, чому ж лише три місяці? Публічні заяви про те, що в уряді ось-ось з’явиться відповідальний за євроінтеграцію, лунали від Арсенія Яценюка і під час його першого прем’єрства, і в листопаді, відразу після обрання нової Ради.

Тоді навіть була деяка конкретика: Яценюк обіцяв, що його заступником з питань Європи та реформ стане якийсь іноземець – "лідер, який привів європейську країну до членства в ЄС".

"Іноземці" в уряді згодом дійсно з’явилися. А от "європейця за посадою" - немає й досі.

Та найсумніше те, що уряд – не єдиний, хто провалює "єврокоординацію". Не набагато кращою є ситуація у Верховній раді (про це – нижче). А тому незадоволення ЄС бездіяльністю України у сфері реформ, яке давно перестало бути таємницею, лише зростає.

Навіщо це треба?

Ми не дарма приділяємо стільки уваги цьому неіснуючому віце-прем’єру.

Експерти єдині в думці, що без віце-прем’єра європейський напрямок і далі гарантовано "стоятиме".

І не варто покладати надію на МЗС. Нині, після підписання Угоди про асоціацію, відомство Клімкіна вже не є відповідальним за зближення України та ЄС.

"Ми повинні відійти від думки, що євроінтеграція - це сфера зовнішньої політики. За Угодою євроінтеграція стала внутрішнім процесом. Її частиною є всі реформи, про які говорять в Україні – і політичний блок, і реформування правоохоронного сектора, і галузеве співробітництво. Немає жодного міністерства і відомства, яке б не було долучене до євроінтеграції", - пояснює Наталя Гнидюк, директор Урядового офісу з питань європейської інтеграції.

Та коли процесом займаються десятки відомств одночасно, без координуючого центру, на практиці це призводить до безладу. "Європейський офіс" в секретаріаті уряду не здатний вирішити цю проблему з однієї простої бюрократичної причини - його керівниця, Наталя Гнидюк, не має права давати вказівки міністрам та керівникам відомств.

"Урядовому офісу не вистачає політичної ваги", - пояснив ЄвроПравді народний депутат Остап Семерак, який курував євроінтеграцію в "першому уряді Яценюка", до свого обрання в Раду.

"Коли я був міністром Кабінету міністрів, моєї політичної ваги вистачало для запуску процесів у різних міністерствах. Зараз ми вийшли на принципово новий рівень, Угода вже виконується, реформи мають проходити на практиці.

Тому зараз не вистачало б і міністерського рівня. Потрібен віце-прем'єр", - вважає Семерак.

"Офіс з євроінтеграції, за всієї поваги, не може координувати роботу міністерств. Він збирає інформацію, може щось пропонувати, але мотором євроінтеграції він не стане – просто не той рівень. Має бути віце-прем’єр чи перший віце-прем’єр", - підтримала колегу Ірина Геращенко, голова парламентського комітету з євроінтеграції.

Співрозмовники "Європейської правди" в європейському дипкорпусі підкреслюють – вони багато разів попереджали уряд, що без профільного віце-прем’єра шанси на успіх України у проведенні європейських реформ близькі до нуля.

"І я особисто, і представники моєї столиці, коли були з візитами у Києві, пояснювали урядовцям, що без призначення високопосадовця, відповідального за виконання Угоди про асоціацію, на вас чекає велике розчарування", - розповів "Європейській правді" посол однієї з ключових держав-членів ЄС.

"Та прем’єр Яценюк і досі стверджує, що він особисто відповідальний за цю сферу. Але ж інтеграція до ЄС потребує купи зусиль, а прем’єр має надто багато обов’язків і не може щоденно контролювати цю сферу!

Мені ніхто не заперечив щодо цього, але результату я не бачу", - додав дипломат.

Джерела "Європейської правди" в Брюсселі кажуть, що такі ж поради висловлювали представники керівництва ЄС, і епізод з "віртуальним призначенням" Єлісєєва на засіданні Ради асоціації – зайве підтвердження цього.

Що заважає?

Як і зазначив посол, Яценюк дійсно спробував "монополізувати" напрямок європейських реформ.

У грудні розпорядженням уряду було створено Урядовий комітет з питань економічного розвитку та європейської інтеграції, який очолив особисто прем’єр. В теорії цей орган дійсно міг би заповнити вакуум політичної координації європейських реформ.

Та на практиці він існує швидше на папері.

За три місяці існування комітету урядовий портал не повідомив про жодне його засідання чи, тим більше, про рішення. Тож навряд чи хтось ризикне назвати цей комітет "мотором євроінтеграції" в уряді. І він точно не зможе замінити віце-прем’єра, якого Яценюк обіцяв, але не призначив.

Що ж стало на заваді виконанню обіцянки Арсенієм Яценюком?

ЄвроПравді довелося почути декілька версій; але достеменно відповідь знає, мабуть, лише сам прем’єр.

Перший аргумент – острах політичної конкуренції. Новий віце-прем’єр – хто б не обійняв цю посаду – матиме надто багато повноважень. По суті, він буде відповідальний за проведення ключових реформ у державі.

А в разі їхнього успіху, відповідно, зможе претендувати на кар’єрне зростання і стане прямим конкурентом нинішнього прем’єра.

Та біда в тому, що відсутність в уряді координатора європейських реформ дуже швидко перетворить "лавровий вінок" на "терновий".

І винуватцем провалу в цьому разі буде особисто Яценюк.

Друга, споріднена, версія каже, що питання не стільки в остраху конкуренції, скільки у небажанні Яценюка делегувати повноваження. Будь-які. Будь-кому.

"Йдуть якісь ревнощі й боротьба за звання головного євроінтегратора там, де не має бути місця конкуренції. Ніхто не ставить і не ставитиме під питання те, що він є євроінтегратором! Але Яценюк – не з тих, хто звик делегувати повноваження. І в даному випадку це погано", - пояснив один зі співрозмовників ЄвроПравди з "президентського табору".

Яценюк звик до іміджу головного євроінтегратора в уряді 

Зі свого боку народний депутат Ірина Геращенко нагадує, що така проблема виникла не лише на європейському напрямку. Нонсенс, але в уряді й досі відсутній також уповноважений щодо конфлікту на Сході!

"Те, що не призначений віце-прем’єр з євроінтеграції, дивує мене так само, як і те, що уряд досі не призначив віце-прем’єра чи іншого посадовця, відповідального за Донбас та переселенців. Нині за це відповідають всі, а це означає – ніхто. Так, віце-прем’єр Зубко багато робить, але офіційно на нього це обов’язки не покладені.

Хоча вирішення проблем Донбасу – та євроінтеграція – це ключові завдання, ключові виклики для держави. І ми зобов’язані показати результат", - вважає Геращенко.

Третій аргумент пов’язаний із тим, що новий посадовець, швидше за все, отримає повноваження контролю над міжнародною фінансовою допомогою, яка, нагадаємо, спрямовується саме на проведення європейських реформ.  

На цьому наголошували всі співрозмовники ЄвроПравди в експертній спільноті.

"Технічна і фінансова допомога на реформи має бути передана першому віце-прем’єрові з євроінтеграції і структурі під ним. Бо все, що дається в галузеві міністерства напряму, витрачається марно, адже жодне міністерство саме себе не зможе реформувати", - вважає Вадим Трюхан, який очолював урядове Координаційне бюро з європейської та євроатлантичної інтеграції в 2008-2010 роках.

"Запровадження такої посади з повноваженнями координації міжнародної допомоги необхідне, якщо ми хочемо від донорської конференції чогось більшого, ніж мінімальні гроші на порятунок України. Має бути хтось, завдяки кому з’явиться український "план Маршалла", - вважає Тарас Качка, в.о. керівника Американської торговельної палати, який був одним з ключових переговірників щодо Угоди про асоціацію.

Між тим допомога Заходу  – це мільярдні суми, які дуже не хочеться комусь передоручати. Бо лавровий вінок, знову ж таки, може дістатися твоєму конкурентові...

І нарешті, є четверта версія, яка каже, що Арсеній Яценюк виявився заручником політичних торгів.

Нині в коаліції точиться серйозна дискусія щодо перерозподілу портфелів та повноважень. А в другій половині лютого під питанням було навіть збереження за Яценюком прем’єрського крісла.

"Чи будуть зміни – питання не лише до прем’єра, а й до Верховної ради, яка формує склад уряду. Це питання – до Ради коаліції", - визнав Семерак.

Кандидати

Остап Семерак не має сумніву, що Арсеній Яценюк буде вимушений зрештою призначити віце-прем’єра.

"Архітектура двосторонніх органів, які створюються в рамках угоди, передбачає, що двосторонній Комітет асоціації очолюватиме віце-прем’єр, відповідальний за євроінтеграцію. Такої особи немає, і через це у нас досі "провисання", Комітет досі не почав роботу.

Тому я думаю, що в уряді повернуться до цього питання", - зазначив депутат.

То куди ж подівся Костянтин Єлісєєв, якого три місяці тому було представлено в Брюсселі як найімовірнішого майбутнього віце-прем’єра?

За нашими даними, його остаточно не викреслено з колоди, але заміна – дуже ймовірна. По-перше, одразу кілька джерел стверджують, що посол Єлісєєв не має великого бажання повертатися до Києва на віце-прем’єрську посаду. Цьому є декілька причин.

По-перше, повноваження нового віце-прем’єра остаточно не встановлені. Є небезпека, що глава уряду поріже їх до мінімуму, аби лишити "весільного генерала" і формально задовольнити вимоги європейців.

Звісно, цим ніхто не буде задоволений (в ЄС попереджують про неприпустимість призначення "координатора євро" без реальних важелів впливу). І значної доданої вартості таке призначення не принесе.

"Повинен бути віце-прем’єр, який має реальний політичний вплив, а не лише бюрократична фігура!" - наголошує Тарас Качка.

Вадим Трюхан пропонує вчинити ще радикальніше і створити окреме міністерство чи відомство для нового посадовця. "Віце-прем’єр чи перший віце-прем’єр без дієвої структури, в якій сконцентровані людські та фінансові ресурси - це шлях в нікуди. Досвід Рибачука і Немирі є тому підтвердженням. Має бути центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, з мотивованими працівниками, зарплата яких в 1,5-2 рази більша, ніж в інших, зі своїм бюджетом", - вважає експерт.

Щоправда, цей варіант майже напевно не буде реалізовано, бо він занадто довгий та дорогий. А реформи потрібні вже сьогодні – чи, швидше, "на вчора".

Ще одна проблема із призначенням Єлісєєва – в парламенті сформувалася опозиція до нього. Причина є очевидною. Посол Єлісєєв працював за часів Януковича, відстоюючи позицію тодішньої влади, набравши значний негативний шлейф. І хоча нині до нього немає претензій, політично це призначення несе ризики для коаліції.

Є й інші "але", які заважають його призначенню, однак ці є основними. Щоправда, остаточного "ні" цей кандидат наразі, за даними джерел, не отримував.

В парламенті кажуть, що вже є інші кандидатури на цю посаду. Свого часу розглядалася можливість призначити віце-прем’єром Остапа Семерака, але ще восени цей варіант було відкинуто.

Одне з джерел ЄвроПравди повідомляє, що Яценюк розглядав можливість "підвищити" Наталю Гнидюк – лише з того мотиву, що вона точно не складе йому політичної конкуренції. Але з огляду на невисоку політичну вагу нинішньої керівниці урядового офісу цей варіант буде не найкращим.

Ми запитували пані Гнидюк про коментар щодо необхідності змін в системі координації, але не отримали відповіді. На прес-конференції минулого тижня вона лише коротко повідомила, що "питання призначення віце-прем’єра не знімається з порядку денного".

В депутатському корпусі дискутується також можливість призначення віце-прем’єром одного з посадовців, які вели переговори про асоціацію з ЄС від України. Частина з них і досі працює на держслужбі (як Лана Зеркаль чи Валерій Пятницький), частина – пішла в приватний сектор (як Тарас Качка). Цей варіант виглядає досить прийнятним, бо переговірники знають угоду, як ніхто інший. Але не факт, що коаліція буде готова їх підтримати.

І, нарешті, найгірший варіант – не можна виключити "квотне" призначення політика, який геть не розуміється на європейській тематиці, але хоче "заробити бали" на грошовитій віце-прем’єрській посаді.

Про претензії на це місце вже публічно оголосив Олег Ляшко.

Тут коментарі, мабуть, зайві. Але наші політики багато разів доводили, що вміють діяти всупереч здоровому глузду…

Оновлено:

"Європейська правда" мала намір поставити питання прем'єру Яценюку щодо непризначення віце-прем'єра на урядовій прес-конференції, яка була призначена на ранок четверга, але прес-служба Кабміна в останній момент оголосила, що журналісти не матимуть права на запитання під час цього заходу.

Водночас ми лишаємося відкритими для публікації офіційної позиції уряду з цього приводу.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.