Вірменська електрична революція: причини і наслідки

Середа, 24 червня 2015, 11:12 — Тигран Оганесян, Єреван, для Європейської правди

Ранкові події 23 червня в Єревані сколихнули всю громадськість країни. Озброєні поліцейські з особливою жорстокістю розігнали учасників пікету, які влаштували сидячий страйк навпроти адміністрації президента Вірменії.

Політичної складової у демонстрації не було. Вимога учасників страйку – не підвищувати ціни на електроенергію.

Але влада Вірменії вирішила, що не може дозволити собі "майдан", нехай навіть і економічний. Тим більше враховуючи, що енергетичний монополіст у Вірменії належить російській РАО ЄЕС.

Рано-вранці, приблизно о пів на шосту, силовики рушили вперед, у бік мітингуючих. Не гребували нічим – проти людей застосували водомети, кийки, електрошокери. В результаті були жорстоко побиті не лише учасники сидячого страйку, але і, як не дивно, журналісти, які висвітлювали цю подію.

"Тягали, били не шкодуючи. Я кричав, що журналіст, і мікрофон був у мене в руці, але це нікого не цікавило. Крім поліцейських, активну участь у цих діях брали люди в цивільному. Мене і групу демонстрантів, штовхаючи і б'ючи, посадили в поліцейське авто і доставили у відділення. Я не давав жодних пояснень, зараз повертаюся в редакцію", – каже кореспондент телекомпанії ГАЛА Пайлак Фаградян, якого за деякий час відпустили на волю.

За даними громадської організації "Союз поінформованих громадян", до відділків поліції Єревана було доставлено 237 осіб.

Як наслідок, усі відділення поліції столиці Вірменії були переповнені, й частину затриманих доправили до в'язниць міст Абовян і Аштарак. Щоправда, вже до вечора учасників акції відпустили.

Що стало
реальною причиною протестів?

На відміну від київського Майдану, за єреванськими протестами – принаймні, спочатку – політики не було.

Гасла мітингів з перших днів були спрямовані не проти вірменського керівництва, а проти російської компанії "Електричні мережі Вірменії" (ЕМВ; повністю належить "Інтер РАО ЄЕС"). Геополітики у вимогах "вірменського майдану" також немає – принаймні, наразі йдеться виключно про економіку.

Тобто – про гроші громадян.

Ця акція, власне, народилася у Фейсбуці, де створили групу "Ні грабежу", і лише згодом фейсбук-протест вилився на вулиці столиці.

Так, опозиція підтримувала вимоги демонстрантів і підштовхувала людей до того, щоб вийти на вулиці, але організації, які стояли біля витоків акції, не є частиною опозиційної структури.

Пристрасті в країні загострилися ще 6 червня, коли в парламенті відбулися слухання щодо підвищення тарифів на електроенергію. ЗАТ "Електричні мережі Вірменії" подало до Комісії з регулювання суспільних послуг (КРСУ) заявку про підвищення тарифів на електроенергію.

Ціну за кіловат повинні були підвищити одразу на 40-50% – з 41,85 до 58 драмів вдень і з 31,85 до 48 драмів уночі.

Якщо перевести у зрозумілі для українців цифри, то ціну запропонували підвищити до $12,3 за 100 кіловат вдень і до $10,2 вночі. Для порівняння, в Україні навіть для промислових споживачів базовий тариф становить $7 за 100 кіловат; вночі ж, у разі наявності зонного лічильника, можна платити вчетверо менше. У сусідній для вірмен Грузії середній тариф – також близько $7.

Загалом, у Вірменії люди лишилися впевнені, що російський монополіст завищує тарифи необґрунтовано.

І хоча витрати на електроенергію – зовсім не головна стаття в бюджеті вірменської родини, тарифну ініціативу у Вірменії сприйняли дуже болісно.

джерело фото - Reuters/Коммерсант

Хвиля вуличних протестів проти подорожчання не обмежилася столицею і докотилася до інших вірменських міст – Гюмрі і Ванадзор (колишні Ленінакан і Кіровакан). У другому за величиною місті, Гюмрі, 23 червня також були проведені арешти – 13 людей опинилися за ґратами.

Причому саме Гюмрі, а не Єреван, виявився містом, де економічний протест набув політичного забарвлення.

Тут мітингувальники ще кілька днів тому заявили, що якщо рішення про подорожчання не буде скасовано, вони піднімуть питання про відставку уряду.

Проти тарифів
чи проти Росії?

У Вірменії, де середня зарплата становить близько 300 доларів, підвищення тарифів, звичайно, є болісним.

Але навряд чи – критичним.

"Союз поінформованих громадян" підрахував, що кожна сім'я після подорожчання повинна буде сплачувати за електроенергію на рік на $63,5 більше, ніж зараз. $5 в місяць при середній зарплаті в $300 – неприємно, але не смертельно.

Справа в тому, що у Вірменії впевнені: російський енергетичний монополіст свідомо заводить компанію у збиток, щоб потім підняти тарифи.

Оливи у вогонь додало й те, що на парламентські слухання 6 червня не спромігся з'явитися глава ЕМВ Євген Бібін, викликавши тим самим лють вірменських парламентаріїв.

Більше того, він направив у КРСУ (комісію з регулювання тарифів) лист, в якому недвозначно пояснив, що, якщо запропоновані тарифи будуть відкинуті, компанія змушена буде вдатися до "віялових відключень" електрики.

Тоді глава КРСУ Роберт Назарян, не втримавшись, сказав, що "Електричні мережі Вірменії" протягом останніх двох років "не тільки не інвестують, але й працюють з великими збитками, однак при цьому продовжують платити своїм працівникам набагато більші, ніж прийнято, зарплати".

І ще раз – про борг росіян. Енергетичний монополіст заявляє, що накопичив $250 млн боргу, походження якого суспільству так і не пояснили. У будь-якому разі, від мітингувальників можна почути масу обурень саме з приводу цієї заборгованості – мовляв, тепер її доведеться сплачувати народу.

І все ж комісія на своєму засіданні від 17 червня прийняла рішення підвищити тарифи на електрику для населення. Щоправда, не до необхідних показників, а наполовину менше, на 20–25%. Рішенням Комісії з регулювання суспільних послуг денний тариф на електрику буде збільшено на 6,93 драма – до 48,78 драма, або 10,3 центи за кіловат.

Але й цього, як бачимо, народ не стерпів.

Треба визнати, що, всупереч російському корінню проблеми, явного відторгнення Росії серед мітингувальників у Вірменії немає. Принаймні, поки що.

Але є лють і обурення людей щодо того, що в їхній країні найважливіші питання вирішує не місцева влада, а союзник і стратегічний партнер.

І звісно ж, після жорстокого нічного розгону демонстрації вранці 23 червня мітинг з "антитарифного" перетворився також на "антиурядовий", а опозиція влилася до лав мітингувальників.

23 червня позачергове засідання Національних зборів Вірменії пройшло в напруженій атмосфері. Одна з опозиційних фракцій – "Вірменський національний конгрес" (ВНК) – взагалі на знак солідарності з демонстрантами заявила, що бойкотує засідання.

"Ми вимагаємо негайного звільнення учасників акції протесту і журналістів, а також притягнення до відповідальності всіх посадових осіб, котрі вчинили незаконні дії", – заявив секретар фракції Арам Манукян, після чого депутати залишили залу засідань.

Що буде далі?

Незважаючи на розгін, активісти не відступають.

23 червня ввечері на площі Свободи в Єревані знову зібралися мітингувальники. "Нас не залякати, ми господарі нашої країни і продовжуватимемо нашу боротьбу", – говорили на багатотисячному мітингу. Як і напередодні, акція продовжилася ходою в бік резиденції президента, знову ініціативу в свої руки взяли громадські активісти.

Але їх там знову чекав звичний кордон поліцейських і вже знайомий з попередньої ночі водомет. "Ми не дозволимо, щоб ви перекрили головну транспортну артерію міста, проспекту Баграмяна", – заявив на зустрічі з мітингувальниками заступник глави поліції Вірменії Артур Осіпян.

Щоправда, цього разу він був підкреслено ввічливий, вибачився за застосовану неспівставну силу проти журналістів і обіцяв провести службове розслідування щодо своїх колег, які перевищили повноваження.

джерело фото - Коммерсант

Нічна демонстрація 24 червня пройшла мирно – без розгону і зіткнень з поліцією, але проспект Баграмяна знову був перекритий мітингувальниками. Більше того, вони відмовилися від зустрічі з президентом Сержем Саргсяном, хоча і поліція запропонувала п'яти демонстрантам зустрітися з главою держави для обговорення існуючих проблем.

Координаційна група заявила, що відмовляється від зустрічі з президентом, запропонувавши главі держави в прямому ефірі оголосити недійсним рішення Комісії з регулювання суспільних послуг про підвищення тарифів на електроенергію.

Виникає питання – чи вплинуть останні події в Єревані на подальшу орієнтацію вірмен в бік Росії? Чи не стане 23 червня відправною точкою для розвороту Вірменії від Євразійського союзу в бік євроінтеграції?

Однозначно можна сказати, що передумов для цього поки немає – незважаючи на російські корені винуватця кризи в країні. Невдоволення тарифами сьогодні – це ще не невдоволення Москвою.

"Але за певних умов така "прив'язка" може бути зроблена. Особливо якщо російські політики і дипломати зроблять неправильні висновки з протестної акції та здійснять свою "прив'язку" – опозиції до підступів Держдепу, а підтримку чинної влади всіляко абсолютизуватимуть", – вважає російський політолог Сергій Маркедонов.

Правда, у Вірменії добре усвідомлюють важливість проблеми Нагірного Карабаху, і знають, що ключ до вирішення конфлікту поки знаходиться в руках у Росії.

Усі ще добре пам’ятають події 3 вересня 2013 року, коли президент країни Серж Саргсян, перебуваючи в Москві, шокував європейських чиновників, за одну ніч прийнявши рішення увійти до Митного союзу, перекресливши чотирирічну роботу з підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

Тоді він пояснив, що на порядку денному – безпека Вірменії. Всі зрозуміли, що йдеться про проблему Нагірного Карабаху – адже хто ризикуватиме знову перетворити Арцах на гарячу точку і розмінну монету в політичній грі старшого брата?

Швидше за все, влада все ж піде на певні поступки протестувальникам, тим більше, що у вірмен є досвід успішної акції громадянської непокори. Минулого року активісти змусили міську владу повернутися до колишніх тарифів на проїзд громадському транспорті, коли на 50% були підвищені ціни.

Повторення цього на сьогодні – план-максимум активістів протестів, у яких, незважаючи на всі паралелі, сьогодні немає і натяку на геополітику.

Автор:

Тигран Оганесян,
Єреван

для Європейської правди

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua