Європа втрачає Румунію? Чому "ліберальний" президент Нікушор Дан став на бік євроскептиків
Поразка Віктора Орбана на виборах в Угорщині надихнула багатьох. Лунають сподівання на "угорську хвилю", яка принесе стабільність до країн Центральної Європи.
Та, на жаль, у міжнародній політиці приклад інших держав не завжди працює.
В Угорщині 9 травня стало справжнім Днем Європи, коли країні отримала прем'єр-міністра, що пообіцяв повернути країну до європейської родини.
Але у сусідній Румунії у той самий день сталося протилежне.
Рік тому багато хто – та й ми у "Європейській правді" – тішилися результатам президентських виборів у Румунії, де ультраправі сили програли позапартійному меру Бухареста Нікушору Дану.
За Дана тоді голосували проєвропейські виборці Європейської держави. Його самого сприймали як ліберального проєвропейського лідера, хоча він давно тримається осторонь румунських партій. Але 9 травня 2026 року цей імідж був підірваний, якщо не зруйнований.
Нині президент Румунії несподівано скасував святкування Дня Європи, анулював запрошення для високої гості з Брюсселя, і натомість виголосив промову про "помилки Європи", засновану на брехні та маніпуляціях.
Не менш важливо, що все це відбувалося на тлі політичної кризи в Румунії, де днями парламент відправив у відставку проєвропейський уряд. Ще тоді лунали припущення, що за падінням уряду може стояти президент. Тепер Нікушор Дан підживив ці підозри, наголосивши, що Румунії потрібен "прозахідний" (а не проєвропейський) курс. І закликав більше орієнтуватися на США.
А ще – пообіцяв, що країна отримає прозахідний, а не проєвропейський уряд. А у румунській політичній реальності це сприймається як запрошення до коаліції ультраправих з партії AUR.
Та й сам Дан, схоже, обрав політичну нішу "сувереніста" і вже змагається за електорат ультраправих.
На цьому тлі позитивним героєм у Румунії стає експрем’єр Іліє Боложан. 9 травня він виступив з діаметральною протилежною промовою: про те, що майбутнє Румунії – в Європі.
Для України все це означає, що Румунія входить у зону ще більшої турбулентності та стає для нас менш передбачуваним партнером.
Скасована Європа
Ця історія почалася у розпал політичної кризи в Румунії. Нагадаємо, 5 травня там відправили у відставку уряд Іліє Боложана, який проводив реформи, намагаючись витягнути країну з фінансової кризи і отримати допомогу ЄС. Для нас важливо також, що уряд Боложана системно підтримував Україну, але це, на щастя, не було темою румунської кризи. (Про падіння уряду читайте у статті "Чого чекати Україні від зміни уряду Румунії")
А 6 травня адміністрація румунського президента раптом повідомила усім запрошеним на святкування Дня Європи, що кілька святкових подій, у тому числі урочисте прийняття у суботу 9 травня, не відбудуться. Тоді ж про скасування події повідомили головній європейській гості – президентці Європейського парламенту Роберті Метсолі, яка мала прилетіти для цього до Бухареста.
Пояснення команди Дана, що, мовляв, усі зайняті кризою і зараз не до свята – від початку викликало скепсис. Але у сам День Європи, тобто 9 травня, сталося геть неочікуване.
Елементом свята, від якого президент Дан не став відмовлятися, була його коротка промова. Ці 7,5 хвилин викликали справжній політичний вибух
Почався виступ цілком буденно і навіть очікувано: Дан почав наголосив, що вступ до ЄС допоміг Румунії.
"Для Румунії 20 років у складі Європейського Союзу означали модернізацію і насамперед підвищення рівня життя", – заявив президент, трохи закругливши дати, адже Румунія стала членом ЄС у 2007-му. "Так, у Румунії різниця між високими та низькими зарплатами більша, ніж в інших країнах Європи, і також правда, що існує корупція, яка б’є по румунах з низькими доходами. Однак загалом румунам живеться набагато краще, ніж 20 років тому", – запевнив Дан.
А ще – визнав, що членство у ЄС було вигідним для Румунії. Адже за ці роки країна заплатила до фондів ЄС 36 млрд євро, а отримала 110 млрд євро. "74 мільярди євро – це чистий дохід Румунії за цей період", – підсумував він.
На цьому тлі те, що президент сказав далі, украй контрастувало.
Бо з'ясувалося, що нинішня роль Євросоюзу викликає у лідера Румунії негативні відчуття. І він впевнений, що у багатьох пересічних румунів – також.
"На жаль, Європа – це тема, яка розколює наше суспільство", – заявив Нікушор Дан.
І якщо цей розкол дійсно існує, то Дан обрав у ньому розколі роль критика ЄС.
Основною ідеєю його виступу стала теза про хибність європейських політик.
"Європа припускається помилок. Коли вона відмовилася від атомної енергетики і зробила ставку на дешевий російський газ, це була помилка. Коли вона занедбала свою оборонну промисловість, це була помилка. Коли в очевидно виправданій екологічній політиці вона поставила надто амбітні цілі і це позначилося на важкій промисловості, це також була помилка. Коли з багатьох питань вона ухвалювала ідеологічні рішення, це також було помилкою", – зауважив Дан.
А ще президент у День Європи закликав усіх дивитися в бік Сполучених Штатів Америки і зауважив, що "Румунії потрібен такий ЄС, у якого буде чесна, тверда співпраця зі США на рівних".
На хвилі пропаганди
Ця заява Нікушора Дана викликала полярні реакції.
У соцмережах не бракувало позитивних відгуків про сміливість і щирість президента, який публічно пішов на критику ЄС. Але від румунських експертів та медіа частіше лунали запитання та подив.
Адже насправді
Нікушор Дан у своїй критиці Євросоюзу жорстко маніпулював.
Зокрема, теза, що Європейський Союз відмовився від атомної енергетики – це безглуздя і очевидна неправда.
Не існує жодного законодавчого акта, який би обмежував держави-члени у використанні "ядерки". Ба більше, в окремих країнах, як-от Франції, АЕС є основою національної енергосистеми і джерелом електрики на експорт.
Так, обмеження на ядерну генерацію свого часу запровадила Німеччина, але це жодним чином не пов'язано з позицією ЄС (і є підстави вважати, що це рішення Берліна було щедро підтримане Росією). Але ж Нікушор Дан у святковій промові критикував не Берлін, а Брюссель!
Те саме стосується нібито "ставки ЄС на дешевий російський газ".
Так, енергетична залежність від Росії – це помилка, але точно не з боку ЄС, а з боку Берліна, Будапешта, Братислави тощо.
Натомість Брюссель здавна просував ініціативи диверсифікації енергопостачання. Саме Єврокомісія ще до повномасштабної війни змогла зупинити запуск "Північного потоку-2", попри усі прагнення бажання Німеччини. А зараз Брюссель домігся ухвалення рішення про відмову від залежності від Росії...
Критика ЄС через занедбану оборонну промисловість – так само неправдива.
Єврокомісія донедавна не лише не регулювала, а й не мала права втручатися у функціонування ОПК держав-членів (хоча Брюссель був не проти це робити). Лише останніми роками держави-члени погодилися поступитися повноваженнями, і з'явилися програми у сфері оборонпрому, як-от SAFE.
А консервація проблем європейської "оборонки" відбулася передусім через вплив Сполучених Штатів, до яких Нікушор Дан нині закликає дослухатися. Саме США донедавна були ключовим лобістом того, щоб Європа покладалася на американську зброю та на захист з боку НАТО, а також виступали проти розбудови альтернативної європейської системи безпеки.
Загадкова фраза про те, що ЄС ухвалює "ідеологічні рішення" – це радше відображення дискурсу румунських сувереністів.
Донедавна проблемою ЄС було радше протилежне – відмова від ухвалення геополітичних рішень. Лише другий склад Комісії Урсули фон дер Ляєн задекларував готовність Європи діяти за логікою геополітичного гравця.
Єдиним небезпідставним предметом критики у переліку Дана стала надто амбітна зелена політика ЄС, яку тепер доводиться переглядати. Втім, треба зауважити, що Румунія не виступала проти її затвердження.
Дан не заперечує, що румунське керівництво недостатньо вимогливо поводилося у ЄС. "Це правда, що Румунія часто була слабкою в Євроcоюзі під час дискусій, які там відбувалися. Румунія часто не захищала свої цілі послідовно", – заявив він.
Але тепер, мовляв, політика Румунії буде зовсім іншою.
Боротьба за серця Трампа та євроскептиків
Чи зміниться політика Румунії щодо Євросоюзу?
Точної відповіді на це немає, та й не лише президент цю політику визначає. Але можна з певністю казати, що скандальна промова Дана була не обмовкою, а продуманою дією з його боку.
12 травня президент підтвердив журналістам: він свідомо розкритикував ЄС і не відмовляється від жодного слова. Але при цьому зауважив: про вихід з ЄС не може йтися. "Є три стовпи румунської зовнішньої політики – це ЄС, США і НАТО", – пояснив він.
Хоча у тій промові на День Європи Дан натякав що, лишаючись у складі ЄС, треба дещо переглянути. Мовляв, країні потрібна "реальна дискусія про те, яке місце має посісти Румунія в Європейському Союзі".
Утім, більш реальним поясненням його дій видається те, що Дан відчув: критикувати Європу у сучасній Румунії – вигідно. У політичному сенсі.
Вище вже йшлося, що критика ЄС, навіть неправдива, викликала також схвальні відгуки. Зрештою, опитування доводять, що євроскептики мають у Румунії справді сильну підтримку.
Політичним лідером номер один у країні є Джордже Сіміон, очільник ультраправої партії AUR з проросійським порядком денним, який був конкурентом Дана на президентських виборах.
Електорат AUR – це ласий шмат румунського суспільства.
Саме на нього, схоже, і орієнтується Дан, коли каже, що "тема Європи розділяє Румунію". І саме на нього може бути орієнтованою відверта брехня у заявах президента про "помилки ЄС".
Та якщо це правда, то Нікушор Дан серйозно ризикує
Перемогти популістів на їхньому полі, з їхньою риторикою і ставленням до правди – задача непроста. А тим паче – для чинного президента, який досі мав імідж інтелектуала та ліберала.
Натомість Нікошор Дан своїми заявами легалізує ту антиєвропейську брехню, яку просувають ультраправі. Безглуздий міф щодо нібито заборони у Європі АЕС вже "пішов у маси" у Румунії.
Ще один можливий мотив президента, який обговорюють у Румунії - це його спроба сподобатися США та MAGA-команді Дональда Трампа.
Зрештою, Дан робить це не вперше. Він був єдиним президентом держави-члена Євросоюзу, що погодився увійти у створену Трампом так звану "Раду миру". (європейським прем'єром, що поїхав на цей дивне зібрання, нагадаємо, був Віктор Орбан).
До слова, на цьому полі Нікушор Дан також змагається з AUR, адже ця партія є головним партнером MAGA-кіл у Румунії.
Хто за Європу і хто проти
Цікава деталь: Дан віднедавна відмовився від згадок про проєвропейськість – і свою, і держави.
Ще до 9 травня він почав підкреслювати що Румунія має бути не "проєвропейською", а "прозахідною", тобто із натяком на орієнтацію на Штати.
Але це містить приховану загрозу.
Після розвалу уряду в Румунії політичною небезпекою номер 1 є те, що країна може "звалитися" у дострокові виборів. Якщо вони відбудуться просто зараз, то з високою ймовірністю принесуть перемогу ультраправим.
А небезпека номер 2 – це створення коаліції за участі ультраправих Вже в чинному парламенті. Такий сценарій, за якого AUR "заради порятунку держави" створить союз із загрузлою в корупційних скандалах соціал-демократичною партією – обговорюється всерйоз. Хоча топ-політики його зазвичай заперечують.
У промові на День Європи Нікушор Дан окремо зупинився на політичній кризі
"Я ще раз заявляю: у Румунії в розумні терміни буде сформовано прозахідний уряд", – заявив він, знову обравши термін "прозахідна", підкреслюючи орієнтацію на США, а не лише на ЄС.
А це цілком може бути сигналом небезпеки.
Адже і ультраправі євроскептики наполягають, що вони є прозахідними.
Зрештою, публічна підтримка з боку США дозволяє їх так назвати. То чи не розглядає Дан варіанту їхнього входження до нового уряду? Відповіді на це наразі немає.
Між тим, одночасно із євроскептичним креном румунського президента на політичній сцені країни з'явився гравець, який відтепер уособлює проєвропейську Румунію. І цей гравець цілком може зібрати голоси проєвропейських румунів, яких розчарувала зміна політичного іміджу глави держави.
Це – екс-прем'єр Іліє Боложан, конфлікт із яким Нікушор Дан не надто і приховує (чого варто те, що після відставки уряду Данв навіть не став дякувати Боложану за роботу).
До слова, у день Європи Боложан, на відміну від президента виступив із цілком проєвропейською промовою, у якій пояснив що місце Румунії – якщо та хоче лишитися у зоні процвітання – це Євросоюз. Без будь-яких але.
Та чи готові підтримувати це румунські виборці – залишається під питанням
Автор: Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"