Чому український експорт до ЄС падає – погляд бізнесу

Четвер, 30 липня 2015, 16:22 — Юрій Панченко, Європейська правда

У квітні минулого року набрали чинності автономні преференції Євросоюзу. Їх прийняття – жест допомоги ЄС українським експортерам. Вже більше року українські товари експортуються до Євросоюзу за нульовим митом, тоді як український ринок, як і раніше, захищений від європейського імпорту.

Дія автономних преференцій мала компенсувати Україні проблеми на ринках Митного союзу.

Однак, як показала практика, цим надіям не судилося здійснитися.

Значний позитивний ефект від дії автономних преференцій можна було бачити у другому кварталі минулого року – за підсумками цього кварталу експорт до ЄС зріс більш ніж на 30%.

Проте результати наступних місяців виявилися значно гіршими, а вже в четвертому кварталі 2014 року український експорт до ЄС показав падіння.

У 2015 році цей спад не лише продовжився, а й поглибився. За даними Держстату, за підсумками січня-травня 2015 року він впав на 33,5%, що практично повністю збігається із загальним показником – зниження на 35,9%. Падіння українського експорту до РФ склало понад 60%.

Чому дія автономних преференцій не виправдала надій?

Від відповіді на це питання залежить не менш важливе – коли позитивний ефект від торгівлі з Європою перекриє проблеми на ринках Митного союзу?

Раніше в уряді падіння українського експорту до ЄС пояснювали насамперед активізацією бойових дій на Донбасі, одним з наслідків якої стала зупинка ключових виробництв регіону.

Та чи всі проблеми можна пояснити лише воєнними діями?

У зв'язку з цим було б цікаво дізнатися думку самих експортерів – чи згодні вони з такими оцінками?

Можливість порівняти висновки чиновників і бізнесу дає дослідження "Автономні торговельні преференції ЄС: погляд експортерів", підготовлене Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій (IER).

Дослідження базується на опитуванні 1009 підприємств, більшість з яких провадять експортну діяльність або планують її розпочати.

Опитування показало декілька цікавих результатів.

По-перше, з моменту початку дії автономних преференцій до кінця минулого року експортом до ЄС зайнялося 5302 підприємства, що раніше на цьому ринку не працювали.

Водночас 2299 компаній, що раніше експортували свою продукцію до ЄС, припинили це робити.

Можна припустити, що переважна більшість останніх – це компанії із зони АТО, які зараз дійсно не мають можливості поставляти свою продукцію до ЄС. Проте кількість нових гравців на європейському ринку повністю компенсує цю втрату, у тому числі – і за обсягами експорту.

Отже, спроби пояснити падіння українського експорту до ЄС одним лише фактором АТО не відповідають реальному становищу.

Разом з тим у дослідженні відзначається, що 55% тих компаній, що раніше проводили і зберегли експортні поставки до ЄС, різко знизили їхні обсяги.

Виходить, що основна причина падіння українського експорту до ЄС – саме в роботі підприємств не із зони бойових дій. Підприємств, які просто втрачають свою частку на європейському ринку, але не можуть пристосуватися до роботи в нових умовах.

Позитивна новина – велика кількість українських компаній, що почали роботу в ЄС, вказує на нереалізований потенціал. Більшість з цих компаній здатні збільшити свою присутність в Європі, а отже, вже у найближчій перспективі забезпечити високі темпи українського експорту до ЄС.

Однак є й інші причини, що перешкоджають активному використанню преференцій Євросоюзу.

Згідно з опитуванням бізнесу, значна частина просто не поінформована про можливості, що відкрилися на європейських ринках. Про це заявили понад 20% респондентів, в першу чергу – представники малого та середнього бізнесу.

"Слабка інформованість бізнесу стала однією з ключових проблем, яка перешкоджає українському експорту. В першу чергу проблема – в роботі бізнес-асоціацій. Вони виконують лобістські функції, але часто не інформують своїх членів про можливості для роботи на зовнішніх ринках", – говорить директор IER Ігор Бураковський.

Цікава деталь – рівень непоінформованості бізнесу суттєво відрізняється в окремих регіонах України: на сході він вищий, на заході – нижчий.

В IER останнє пояснюють великими можливостями західноукраїнського бізнесу для отримання інформації.

"Необхідність використання англійської мови є проблемою для бізнесу в усіх регіонах. Однак є різниця, пов'язана з тим, що документи ЄС перекладають всіма мовами країн-членів. Як правило, на заході України добре розуміють польську, румунську або словацьку мови, що відкриває великі можливості для місцевого бізнесу", – пояснює виконавчий директор IER Оксана Кузяків.

Друга проблема – складнощі з пошуками торгових партнерів у ЄС – практично однаковою мірою характерна як для малого, так і для великого бізнесу.

В IER відзначають – багато в чому складнощі з пошуком європейських партнерів пов'язані з неможливістю для українських компаній гарантувати довгострокові поставки.

"Для українських компаній часто вихід в ЄС – це можливість продати наявну продукцію. Водночас європейські торговельні мережі не дуже зацікавлені в роботі з ситуативними постачальниками, навіть якщо їхні умови вигідні для них. Набагато більше цінується можливість довгострокового співробітництва, а це українські компанії далеко не завжди готові забезпечити", – уточнює Ігор Бураковський.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua