"Базові цінності". Чи зможе Мінськ відмовити РФ у розміщенні військової авіабази

П'ятниця, 9 жовтня 2015, 14:05 — , Мінськ, для Європейської правди

До останнього дня – оголошення першого білоруського нобелівського лауреата з літератури – темою №1 у Білорусі була можлива поява російської авіабази. І цілком можливо, що дуже скоро, наприклад – на наступному тижні, ця тема знову стане домінуючою в обговореннях.

Все почалося з того, що президент РФ Володимир Путін доручив своєму уряду розпочати переговори з урядом Білорусі про розміщення на її території російської авіабази.

Жодних офіційних пропозицій білоруському уряду поки не надійшло, тому розпорядження Путіна швидше нагадує зондування ґрунту.

Білорусь сьогодні залежна від Росії як ніколи. Триває зниження ВВП, падає виробництво в основних секторах економіки, зарплати працівників. На 2015 рік припадає пік платежів уряду за взятими в попередні роки кредитами, а обслуговувати їх вчасно Білорусь виявилася не в змозі.

Росія – найбільший кредитор Білорусі. Днями було опубліковано рішення російського уряду про те, що Росія надасть Білорусі відстрочку по платежах за чинними до 2016 року кредитами.

Тільки цього року Москва прокредитувала Мінськ у березні на $110 млн, а в липні – ще на $760 млн. Це кредити на оплату колишніх боргів, гроші підуть на погашення відсотків за кредитами РФ і Антикризового фонду ЄврАзЕс.

Розпорядження Путіна щодо російської бази викликало неоднозначну реакцію в білоруському суспільстві.

У соціальних мережах почалася кампанія проти військових баз, опозиція провела мітинг протесту. Люди апелювали до конституції країни, де сказано, що Білорусь прагне до нейтралітету, а тому розміщення іноземних військових баз суперечило б основним законом.

До того ж багато хто розуміє, що така авіабаза може втягнути країну у військову кампанію, до якої не прагне ані керівництво країни, ані самі білоруси.

"Очевидно, що ця військова база призначена проти України. А ми не хочемо, щоб з нашої території виходила небезпека для сусідньої братньої країни. Нам цього не треба", – заявив на мітингу один з лідерів опозиції Микола Статкевич, який півтора місяці тому був звільнений із в'язниці за розпорядженням Лукашенка.

Але кампанія проти бази не встигла розгорнутися, як Олександр Лукашенко заявив, що російська авіабаза в Білорусі не потрібна і більш того – ні з ким з російського керівництва розмови про базу в нього не було.

"Я нічого про це не знаю. Людина, яка має прийняти це рішення, – я про це нічого не знаю", – сказав він. "Нам не потрібна база сьогодні. Тим більше військово-повітряні сили. Нам потрібне певне озброєння. Про що я публічно говорив Путіну і раніше Медведєву, – заявив Лукашенко. – Нам потрібні літаки, а не бази сьогодні. У нас прекрасні льотчики, навіщо мені створювати базу? Навіщо мені завозити сюди літаки і льотчиків інших держав? А свої що робитимуть?".

У Білорусі багато хто звернув увагу на слово "сьогодні", яке вжив Лукашенко.

Знаючи непостійність Олександра Лукашенка, можна припустити – він просто набиває ціну позитивному рішенню, авіабаза в Білорусі все одно буде. Військовий аналітик Олександр Алесин навіть вважає, що негласна домовленість про її розміщення вже досягнута.

Тим більше, що попередні рішення про військову присутність Росії Лукашенко продав виключно дорого.

У Білорусі вже перебувають російські військові. Росія орендує два військові об'єкти на території Білорусі – у Брестській області, неподалік від райцентру Ганцевичі, знаходиться радіолокаційна станція попередження про ракетний напад "Волга", а неподалік від райцентру Вілейка Мінської області діє вузол зв'язку Військово-морського флоту Росії.

При цьому формально обидва об'єкти Росія орендує безкоштовно – оренда є частиною договору про Митний союз, який країни підписали в 1995 році. Але в реальності питання роботи цих об'єктів завжди обговорюються "у зв'язці" з можливістю подальшої фінансової підтримки з боку Кремля.

Втім, є аргументи і на користь категоричної відмови Лукашенка від пропозиції Москви.

Річ у тім, що діючі на території Білорусі об'єкти не здатні стати фактором "силового тиску" Росії на Мінськ. А ось повноцінна військова база – цілком.

З огляду на це поява російської бази у північного сусіда України не є очевидною.

Військовий аналітик Олександр Алесін заявляє, що Росія спробує досягти бажаного в обмін на економічні пільги та преференції, але він вважає, що Лукашенко всіляко затягуватиме вирішення питання про базу, наприклад, ускладнюючи переговорний процес або ратифікацію відповідного закону в парламенті.

Події в Україні багато чому навчили Лукашенка – в цьому одностайні і експерти, і опозиційні політики.

"Якщо Лукашенко проковтне цей гачок, він вже не смикнеться в будь-якій ситуації. Ця база для Росії – як можливість зберегти свій вплив у Білорусі. Не дай бог, почнеться свистопляска, як в Україні, Росія шматочком Білорусі не обмежиться. Білорусь набагато менша за Україну, нас спробують взяти повністю", – говорить аналітик Олександр Класковський.

"Путін не хоче давати зброю навіть найближчому союзнику. Він хоче сам засісти на білоруському плацдармі, а де одна база, там і дві або три", – уточнює він.

Білоруські політики вважають, що своєю відмовою Лукашенко значно зміцнив свої міжнародні позиції перед президентськими виборами, які Захід не зможе визнати вільними і прозорими, але, тим не менш, за результатами яких має намір пом'якшити або зовсім скасувати санкції проти Лукашенка і відновити переговори про надання кредитів.

"Лукашенко правитиме рівно стільки, скільки триватиме військовий конфлікт між Росією і Україною, а якщо взяти до уваги, що ця війна – не на одне десятиліття, то президентом він буде до самої смерті. І справа тут не в слабкості опозиції або підтримці Росії, а в тому, що на Заході він сприймається як серйозний фактор стримування військової агресії Росії в Україні, а отже, і далі на Захід.

А це дорогого коштує.

Те, що раніше було недоліками нашого диктатора: упертість, норовистість, агресивність – на війні стало його сильними рисами.

Саме ці риси його характеру сьогодні затребувані на Заході, оскільки він став єдиним правителем у світі, який здатний сказати Путіну "ні", – вважає опозиційний політик Андрій Клімов.

Автор:

Тетяна Калиновська, Мінськ,

для "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua