Ратифікація української угоди – за 50 днів до "дати Х"

Середа, 11 листопада 2015, 16:30 — Європейська правда

Рівно за 50 днів відносини України та ЄС перейдуть на новий рівень.

На жаль, поки що – тимчасово.

І зараз під питанням, чи перетвориться тимчасовий стан на постійний.

Про що йдеться? З 1 січня має запрацювати зона вільної торгівлі Україна-ЄС. Точніше, не "має", а "запрацює" – високий представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні під час свого візиту до Києва знову підтвердила, що Брюссель не розглядає іншого варіанту, окрім запуску ЗВТ від початку нового року.

І що протести Росії цьому не завадять.

"Але є одне але". Українська угода з ЄС буде запущена в режимі "тимчасового виконання". Її офіційне введення в дію відбудеться лише після завершення ратифікації нашої угоди в країнах-членах ЄС.

Оптиміст тут скаже – "коли угоду ратифікують".

Песиміст заперечить – "якщо угоду ратифікують".

Ситуація справді є непростою, але спершу – традиційна інфографіка від "Європейської правди".

натисніть для перегляду інфографіки 

На карті Євросоюзу – кілька полюсів небезпеки. Найбільш значний – це, звісно ж, Нідерланди, де у квітні має відбутися консультативний референдум щодо української угоди. Наша влада не втомлюється переконувати, що результати голландського волевиявлення не будуть обов’язковими і формально угоду можуть запустити в дію навіть попри рішення виборців.

Але бравада тут ні до чого. Небезпека справді є, і вона значна.

Нідерланди – вкрай євроскептична країна. Референдум щодо української угоди для її мешканців – лише привід. І тому вони можуть проголосувати проти України, насправді голосуючи за зменшення впливу ЄС.

А Голландія – не Україна. І навіть на консультативному референдумі, якщо явка буде значною, слово виборців буде законом, нехай не де-юре, але де-факто. І тоді, в кращому разі, доведеться готувати зміни (чи окремі положення) до угоди, щоби задовольнити нідерландського виборця.

Джерела "Європейської правди" свідчать, що в МЗС чудово розуміють: ратифікація на межі зриву. Саме тому до Нідерландів до кінця місяця має поїхати президент Порошенко. Він обговорить з голландською владою спільні дії та можливі сценарії.

Другий полюс проблем – Греція.

Це – єдина країна ЄС, де ратифікація в парламенті навіть не розпочалася.

Навіть у Нідерландах вона успішно завершилася в обох палатах і загальмувала на останньому кроці.  

Зараз процес ніби запущено, і до кінця року (найшвидше – в листопаді) документ має бути винесений на розгляд грецького парламенту. Але з урядом Алексіса Ципраса, який не приховує дружніх стосунків з Путіним, про абсолютну впевненість говорити не варто.

Формально наступною за рівнем "проблем" є Бельгія, де парламентська ратифікація не завершилася. Але насправді в цій країні немає політичних перепон проблем для української угоди – там дійсно затягнулася процедура.

Бельгія – єдина країна ЄС, де міжнародні угоди мають ратифікувати також місцеві парламенти. У черзі лишився один з них – парламент "столичного регіону Брюссель". Дипломати кажуть, що його засідання призначене наступного тижня, після чого бельгійська проблема буде вирішена.

Так само не варто чекати сюрпризів від Італії, де тривають технічні процедури, та від Кіпру.

Насправді Кіпр донедавно був серед проблемних країн і, як кажуть джерела, він банально шантажував Київ.

Кіпрська влада хотіла прив’язати угоду Україна-ЄС до двосторонніх домовленостей щодо уникнення подвійного оподаткування. Але, за допомогою Брюсселя, цю проблему було вирішено.

І, нарешті, вже вирішено проблему Чехії. Проросійський президент Мілош Земан нарешті підписав українську угоду і ближчим часом ратифікаційні грамоти відправляться до Брюсселя.

То ж журналістам лишається пильно стежити за підготовкою до голландського референдуми. А також – нагадувати українській владі, що вона повинна вести в Нідерландах інформаційну кампанію на користь  Україну. Бо інакше ми можемо лишитися "у розбитого корита".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.